62.Опосередковані канали розподілу:причини залучення посередників та переваги посередницьких послуг.

Непрямі канали – пов’язані з переміщенням товарів і послуг спочатку від виробника до учасника-посередника, а потім – від нього до споживача. Такі канали привертають увагу підприємств і фірм, які з метою збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій та витрат і, відповідно, від певної частки контролю над збутом, а також готові до деякого послаблення контактів зі споживачами.

Причини залучення посередників:

• у значної частини виробників бракує фінансових ресурсів для здійснення прямого маркетингу;

• посередники можуть забезпечити покупцям необхідний асортимент товарів і високу якість обслуговування, використовуючи свої контакти, досвід, кваліфікацію;

• навіть якщо виробник спроможний створити власні канали збуту, то в багатьох ситуаціях це не вигідно, тому що ефективніше вкласти кошти в основний бізнес;

• чималого зменшення витрат на реалізацію товарів через посередників досягають внаслідок скорочення кількості прямих контактів із споживачами;

• якщо прагнуть зберегти ресурси виробництва: фінансові, трудові, часові.

Переваги посередницьких послуг:

• посередник має підготовлений торговий персонал;

• посередник сприяє скороченню числа контактів зі споживачем;

• посередник надає технічну підтримку, пропонує сервісне обслуговування;

• посередник може виконувати рекламну функцію;

• закуповуючи товар у великій кількості, посередник знижує транспортні витрати;

• посередник надає фінансову підтримку виробнику, так як оплата товару відбувається в період поставки, а не продажу.

63.Довжина каналів розподілу.

Довжина каналу розподілу — це кількість наявних у ньому проміжних рівнів. Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу для наближення товарів і права власності на них до кінцевого споживача. Наприклад, довжина каналу, в якому товаровиробника і споживача зв’язують оптовик і роздрібний торговець, дорівнює двом. Так званий канал нульового рівня (довжина каналу дорівнює нулю), це канал, який зв’язує товаровиробника і споживача безпосередньо (неопосередковано).

64.Варіанти інтенсивності каналів розподілу.

Визначення рівня інтенсивності каналу розподілу Традиційно існує три методи реалізації виробів: інтенсивний, на правах винятковості та селективний. Інтенсивний розподіл передбачає розміщення та реалізацію виробів через будь-яке підприємство роздрібної торгівлі, котре готове цим займатися. І сьогодні цей метод не втратив свого значення для виробників дрібних та недорогих виробів масового вжитку — зубної пасти, різноманітних видів господарчих товарів та товарів повсякденного попиту. При цьому підприємство виграє завдяки економії на масштабах виробництва, випускаючи доступну для багатьох споживачів продукцію великими серіями. Проте інтенсивний розподіл має і свої недоліки. Навряд чи виробник може розраховувати на збільшення обсягів збуту через посередників. Фактично підприємство повинне самостійно рекламувати свою продукцію на ринку. Розподіл на правах винятковості полягає у виборі якогось одного торгового посередника в даному географічному регіоні. Найчастіше йдеться про надання йому виняткового права на реалізацію продукції підприємства в даному регіоні. У цьому випадку фірма-посередник набуває статусу "уповноваженого дилера" підприємства-виробника. При розподілі на правах винятковості підприємство-ви-робник може розраховувати на підтримку з боку торгових посередників у справі просування своєї продукції. Отримавши від виробника виняткове право на реалізацію його виробів, торговий посередник сам докладає зусиль до підвищення якості реклами, намагається привернути увагу споживачів. Слід зазначити: якщо раніше розподіл на правах винятковості був розрахований на реалізацію високоякісної та дорогої продукції, наприклад автомобілів, сьогодні він дедалі частіше застосовується для збуту широкого асортименту виробів, Обравши селективний розподіл продукції на ринку, підприємство-виробник укладає угоду з двома або більше організаціями роздрібної торгівлі, котрим і надається виняткове право реалізовувати продукцію підприємства в тому чи іншому регіоні. Звичайно цей метод використовується у великих містах, де є значний за ємністю ринок, а організація високого рівня обслуговування потребує участі декількох торговельних підприємств. Додамо до цього, що останнім часом дедалі більше виробників обирають селективний метод та метод розподілу товарів на правах винятковості. І не дивно — покупець більше цінує можливість отримати післяпродажне обслуговування, додаткові послуги. Як результат, більшість таких товарів, як радіо- та телеапаратура, електронні та електропобутові прилади, у розвинених країнах реалізується уповноваженими дилерами.