- •32. Поняття товару в мар-гу ,три рівні його сприйняття.
- •33. Класифікація товарів.
- •34.Якість та конкурентоспроможність товару.Технічні та економічні параметри конкурентоспроможності.Кількісна оцінка рівні конкурентоспроможності
- •35.Рішення підприємства відносно товарної марки.36.Значення,види,фун-ції,етапи розробки упаковки.Поняття і значення маркування.
- •37.Асортиментна політика підприємства.Фактори,що впливають на планування товарного ассортименту та рішення щодо нього
- •38.Поняття про сервіс та сервісну підтримку товару на ринку:види та рішення щодо сервісу
- •41.Роль і значення ціни.
- •42.Охарактеризувати внутрішні та зовнішні фактори,що впливають на формування цінової політики.
- •1. Внутрішні фактори.
- •2. Зовнішні фактори.
- •43.Описати етапи процесу ціноутворення.
- •44.Основні моделі та методи ціноутворення.
- •45.Стратегії встановлення цін на новий товар.
- •46.Описати можливі варіанти встановлення ціни підприємством в рамках товарної номенклатури.
- •47.Встановлення цін за географічним принципом.
- •48.Встановлення цін зі знижками та заліками.Види знижок.
- •49.Встановлення дискримінаційних цін та цін для стимулювання збуту.
- •1. Розмір цільового ринку.
- •2. Тип товару чи ринку.
- •3. Етап життєвого циклу товару.
- •4. Стратегія просування товару.
- •53.Методи визначення бюджету на комунікації.
- •5. Розмір виділеного бюджету на просування товарів.
- •54.Рішення щодо процесу розробки рекламної кампанії.
- •55.Стимулювання збуту:адресати,форми та цілі їх стимулювання.Алгоритм розробки заходів стиз.
- •57. «Паблік рілєйшнз»: поняття,цілі,завдання та функції.Напрями діяльності у сфері зв’язків із громадськістю.
- •58.Розкрити сутність політики розподілу:мета,завдання,заходи та функції.
- •Логістичні:
- •Дистрибуційні:
- •60.Принципи формування каналів розподілу.Фактори,що впливають на вибір каналів збуту.
- •62.Опосередковані канали розподілу:причини залучення посередників та переваги посередницьких послуг.
- •63.Довжина каналів розподілу.
- •64.Варіанти інтенсивності каналів розподілу.
- •65.Поняття про логістику:учасники,мета,види.
- •66.Задачі,завдання та функції маркетингової логістики.
- •67.Переваги та недоліки різних видів транспорту.
- •68.Поняття про вертикальні інтерговані системи розподілу продукції,їх переваги.
- •69.Горизонтальны маркетинговы системи розподілу продукції,їх переваги.
- •70.Багатоканальні маркетингові системи розподілу продукції:визначення та переваги.
60.Принципи формування каналів розподілу.Фактори,що впливають на вибір каналів збуту.
Принципи формування каналів полягають:
по-перше, в тому, що суб'єктів ринку, які діють у структурі каналу, можна вилучити або замінити;
по-друге, ті функції, які виконували виключені суб'єкти, не підлягають виключенню;
по-третє, у разі виключення суб'єкта із каналу розподілу його функції переходять до інших учасників.
В процесі формування каналів розподілу слід враховувати вплив певних чинників
Фактори, що впливають на вибір каналів збуту:
1. характеристика споживача: кількість споживачів, де купують (тип магазинів, яким віддають перевагу). Наприклад споживачі віддають перевагу тільки магазинам Сільпо чи Метро; концентрація споживачів (в якій кількості купують і як часто (10 чи 100 товарів за місяць, рік, тиждень),; віддають перевагу самообслуговуванню чи повному обслуговуванню за допомогою продавця (магазини типу Супермаркет Сільпо, Фуршет, Метро чи магазини Гранд))
2. характеристика товару обсяг, маса, габарити (за великих габаритів доцільно уникати транспортних і складських витрат, пов’язаних із відвантаженням товару через посередників, і віддати перевагу прямому збуту); новизна, рівень стандартизації товару, ступінь, швидкість псування; ціна (за високої ціни споживачі віддають перевагу прямим контактам з виробником);
3. характеристика фірми розмір компанії, досвід роботи на ринку і відповідно готовність посередників до співпраці; фінансові можливості; мета та політика фірми;
4. характеристика посередників; наявність посередників, вартість і види послуг, що ними надаються
5. характеристика зовнішнього середовища законодавче регулювання, коливання попиту (сезонні, тижневі, щоденні); конкуренція, розподіл, гнучкість, швидкість виконання замовлення, нові системи розподілу товару тощо.
Існує багато різних видів каналів, виходячи із класифікаційних ознак.
Маркетингові канали класифікують за:
За кількістю учасників або рівнів
Без участі посередників
Канал прямого збуту.
За участю посередників.
Короткі (однорівневі, дворівневі)
Довгі (трирівневі, багаторівневі)
За напрямком руху товару
Канали прямого руху
Канали зворотного руху
За характером взаємозв’язку
Прямі
Гнучкі
Ешелоновані
За місцем формування
Зовнішні
Довгострокові
Короткострокові
Середньострокові
Внутрішні
За часом дії
Постійні
Періодичні
Разові
За ринками обслуговування
Глобальні
Регіональні
Локальні
Нас цікавлять канали з точки зору кількості учасників або рівнів.
Канали розподілу можуть бути трьох видів:
Прямі
Непрямі (опосередковані)
Змішані
61.Прямі канали збуту.доцільність та їх форми.
Прямі канали – пов’язані з переміщенням товарів та послуг без участі посередницьких організацій. Вони, як правило, встановлюються між виробником та споживачем, які самі контролюють свою маркетингову програму і мають обмежені цільові ринки.
Створення маркетингових систем із прямими зв'язками доцільне у таких випадках:
обсяг продажу виправдовує витрати на просування – прямий збут
кількість споживачів невелика, і вони поглинають усі матеріальні потоки, які генеруються виробником;
товарний потік є вузькоспеціалізованим (складне устаткування, продукція, виготовлена за індивідуальним замовленням, продукція, що вимагає від виробника монтажних та налагоджувальних робіт тощо);
матеріальний потік не потребує складської обробки;
продуцент має достатньо фінансових можливостей для створення й експлуатації маркетингової системи з прямими зв'язками
Для здійснення прямого продажу виробник створює певні структури, функціонування яких повинно забезпечити як необхідну пропозицію, так і реалізацію виготовлених товарів.
Для цього використовуються такі форми прямого збуту:
Власні філіали збуту.
Склади готової продукції у споживача.
Власні контори збуту.
Гуртові бази, що діють при виробникові.
Власна роздрібна мережа.
Позамагазинна торгівля.
Інтернет – торгівля.
При здійсненні прямого продажу фірма може створити власний управлінський персонал для управління продажем. У цій службі особлива роль належить співробітникам, що безпосередньо займаються маркетингом та продажем, наприклад:
Торгові агенти.
Торгові консультанти.
Представники на місцях.
Брендменеджери.
