4. Страхові компанії як фінансові посередники на ринку фінансових послуг

Про страхування: Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР.

Страхові компанії – це фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг, їх діяльність полягає у формуванні на підставі договорів з юридичними і фізичними особами (через продаж страхових полісів) спеціальних грошових фондів, з яких здійснюються виплати страхувальникам грошових коштів в обумовлених розмірах у разі настання певних подій (страхових випадків).

Мінімальний законодавчо встановлений розмір статутного ка­піталу страховика, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро.

Страхові компанії є фінансовими посередниками, що здійснюють виплати своїм клієнтам при настанні певних подій, обумовлених у страховому полісі. Власники полісів сплачують страховій компанії премії (страхові внески) в обмін на зобов’язання останньої сплатити обумовлені суми в майбутньому при настанні певних подій. Страхова премія є платою за страхування, яку власник полісу вносить страховій компанії згідно з договором страхування.

Страхові компанії мобілізують величезні фінансові ресурси і є головними постачальниками довгострокових капіталів фінансовому ринку. Так, залучені у формі страхових внесків кошти, власний капітал страхові компанії вкладають в акції й облігації підприємств, а також у державні боргові зобов’язання. Крім купівлі цінних паперів, страхові компанії можуть використовувати свої ресурси для видавання довгострокових кредитів підприємствам (переважно у формі іпотеки), вкладень у нерухомість, а також у борг під поліси.

Страхові компанії здебільшого спеціалізуються на якомусь одному виді страхування, а саме: майновому; особистому; страхуванні відповідальності; перестрахуванні. Крім зазначених видів страхування та відповідних спеціалізованих видів страхових компаній, що їх здійснюють, існують також змішані компанії, які поєднують різні види діяльності (найчастіше – страхування майна та особисте страхування).

Умовно страхові компанії можна поділити на компанії страхування життя, компанії страхування майна та від нещасних випадків. Компанії зі страхування життя мають можливість досить точно визначити коефіцієнт смертності населення і спрогнозувати на цій підставі розподіл своїх виплат за страховими полісами в часі. Це дає їм можливість переважну частину своїх резервів розміщувати в довгострокові, найбільш дохідні активи – корпоративні цінні папери, заставні, довгострокові депозити тощо. Компанії зі страхування майна та від нещасних випадків страхують від випадків, настання яких значно менш прогнозоване, ніж смертність населення. Тому при вкладенні коштів вони змушені обмежуватися переважно короткостроковими цінними паперами (державними, муніципальними) і тільки частково інвестувати в довгострокові облігації чи акції.