Тема 7. БлизькосхідНе питання у 1880-1890-х рр.

(2 год.)

Мета: проаналізувати відносини між провідними країнами Європи в період чергових загострень близькосхідного питання, порівняти їх позиції і плани щодо турецьких володінь у 1875-1878 рр., 1885-1887 рр., та 1895-1897 рр.

П Л А Н .

1. Провал російської політики в Болгарії: криза 80-х рр. І позиція європейських країн.

2. Вірменське питання та позиція великих країн.

3. Проблема Чорноморських проток. Проект Нелідова.

4. Крітське питання та великі країни. Російсько-австрійська угода 1897 року.

Джерела та література

Основна

Джерела

Авантюры русского царизма в Болгарии: Сб. документов. – М., 1935.

Витте С.Ю. Воспоминания.- Т.2. – М., 1960.

Ламздорф В.И. Дневник 1894-1896. – М., 1990.

Международные отношения и внешняя политика СССР: Сборник документов (1871-1957 гг.). – М., 1957.

Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917. – М., 1952.

Юровская Е.Е. Практикум по новой истории. 1870-1917. / 3-е изд. – М., 1979.

Загальні праці та довідкові видання

Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII – начало ХХ века. – М., 1978.

В “пороховом погребе Европы” 1878-1914 / под ред. В.Н. Виноградова, В.И. Косика и др. – М., 2003.

Дипломатический словарь. І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.

Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.

История дипломатии. / 2-е изд.- Т.2.- М., 1969.

Киняпина И.С. Балканы и проливы во внешней политике России в конце Х1Х века ( 1878-1898). – М., 1994.

Миллер А.Ф. Краткая история Турции. – М., 1948.

Новая история колониальных и зависимых стран / под. ред. С.Н. Ростовского и др. – М., 1949.

Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.

Тейлор А.Дип.П. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1958.

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.

Додаткова

Монографії

Золотухин М.Ю. Россия, западноевропейские державы и Османская империя в период международных кризисов на Балканах (1885-1888). – М., 1993.

Косик В.И. Русская политика в Болгарии 1879-1886. – М., 1991.

Косик В.И. Время разрыва. Политика России в болгарском вопросе. – М., 1993.

Кулагина Л.М. Экспансия английского империализма в конце Х1Х – начале ХХ вв. – М., 1981.

Ротштейн Ф.М. Международные отношения в конце Х1Х века. – М.-Л., 1960.

История внешней политики России: Конец Х1Х – начало ХХ века (От русско-французского союза до Октябрьской революции). – М., 1997.

Статті

Асиновская М.Ю. Русская военная разведка на Балканах в конце ХІХ века. // ВИ. – 2002. – № 11.

Арутюнян Г.М. Англия и армянский вопрос в середине 90-х годов Х1Х в. // НиНИ. – 1959. – № 6.

Болдырев А.В. Ближний Восток и проливы во внешней политике России и западноевропейских стран на рубеже ХIХ – ХХ веков // Вестник Московского университета (ВМУ). – 2001. – №5.

Григораш И. В. Россия и становление болгарской государственности (1878-1908 гг.) // НиНИ. – 2005. – №6.

Золотухин М.Ю. Болгарский кризис 1885-1886 гг. и крах австро-русско-германского союза // ВИ. – 1984. – № 4.

Золотухин М.Ю. Россия и Болгария в период международного кризиса середины 80-х годов Х1Х в. // Советское Славяноведение. – 1987. – № 4.

Золотухин М.Ю. Великобритания и международный кризис на Балканах середины 80-х годов Х1Х в. // НиНИ. – 1987. – № 6.

Игнатьев А.В. Последний царь и внешняя политика. // ВИ. – 2001. – № 6.

Исламов Т. М. Российская империя и монархия Габсбургов: основные тенденции во взаимоотношениях // Австро-Венгрия: интеграционные процессы и национальная специфика. – М., 1997.

Киняпина Н.С. Балканская конфедерация в планах военного министра России Д.А.Милютина // Отечественная история. – 1996. – № 3.

Киняпина Н.С. Черноморские проливы в планах правительственных кругов России / 80-е годы Х1Х века // ВМУ. – 1995. – №5.

Киракосян А.Д. Великобритания и армянский вопрос. – Ереван , 1990.

Мартиненко А.К. До історії російсько-болгарських відносин 1887-1895 рр. // Питання нової та новітньої історії. – Вип. 2. – 1965.

Нарочницкий А.Л. Греческое национально- освободительное движение и Россия. // ВИ. – 1980. – № 12.

Ратнер Н.Д. Царская дипломатия в Австро-Венгрии в конце ХIХ века // Исследования по славяно-германским отношениям. – М., 1971.

Рыбаченок И.С. Проекты, решения, проблемы черноморских проливов в последней четверти ХIХ века // ВИ. – 2000. – № 4,5.

Рыбаченок И.С. Министр иностранных дел России А.Б.Лобанов-Ростовский // НиНИ. – 1992. – № 3.

Сенкевич И.Г. Народное движение в западных районах Балканского полуострова в 80-90-е годы ХІХ века и дипломатия Австро-Венгрии // Международные связи стран Центральной, Восточной и Юго-Восточной Европы и славяно-германские отношения. – М., 1968.

Хевролина В. М. Болгарский вопрос в российской общественной мысли 80-х годов ХIХ века // Сл. – 1998. – №2.

Цфасман А.Б. Рейхсканцлер Герман Берхард дон Бюлов (1849-1929) // НиНИ. – 1996. – № 3.

Методичні рекомендації

Перш ніж приступити до висвітлення першого питання, доцільно стисло описати міжнародну ситуацію на Балканах в першій половині 80-х рр. Потрібно простежити посилення політичного та економічного впливу центральних держав у регіоні, розкрити суть австро-сербського договору та процес приєднання Румунії до Троїстого союзу. Розглядаючи внутрішньополітичний розвиток Болгарії в цей час, з’ясуйте причини та прояви погіршення російсько-болгарських стосунків. Аналізуючи перебіг кризи, проведіть паралелі і визначити спільні та відмінні риси у позиціях великих країн щодо подій 1875-1878 та 1885-1886 рр. у Болгарії. Вельми важливою є характеристика змісту турецько-болгарської компромісної угоди та ставлення до неї європейських держав.

Розгляд другого питання доцільно розпочати зі стислої характеристики становища вірменського населення у Туреччині. Варто розкрити основні акції вірмен проти турецької надвлади, жорстокі масові розправи над ними з боку султанського уряду. Необхідно висвітлити реакцію на ці події європейської громадської думки, визначити, як вона впливала на дипломатичні кроки провідних держав. Разом з тим, слід відокремити офіційні заяви урядів Англії, Франції, Росії, Німеччини та їх фактичну позицію у вірмено-турецькому конфлікті. У зв’язку з цим, актуальним завданням постає з’ясування того, як великі країни планували використати вірменську кризу в своїх інтересах.

Наступне питання вимагає зосередження уваги на черговій “дипломатичній грі” європейських кабінетів довкола проблеми чорноморських проток. Необхідно проаналізувати “оборонні” та “наступальні” плани російської дипломатії щодо забезпечення контролю Росії над морськими комунікаціями в протоках Босфор та Дарданелли. Обов’язково слід визначити причини та конкретні ознаки еволюції британської зовнішньої політики на Близькому Сході загалом і в зоні проток зокрема. Важливо наголосити на позиціях Франції, Німеччини та Австро-Угорщини в цьому питанні. Також треба з’ясувати суть проекту Нелідова, ставлення до нього в російських владних колах та вказати, за яких обставин він міг бути реалізований на практиці.

Перш ніж приступити до розгляду четвертого питання бажано спершу окреслити основні риси політики султанської влади у ставленні до грецького населення о. Кріт. Наступним кроком має бути визначення характеру крітського повстання та його міжнародних наслідків. Доцільно подати схематичний огляд греко-турецької війни, оцінити її результати. Зрештою, потрібно простежити відгомін крітських подій у відносинах Туреччини з великими країнами та останніх між собою. Друга частина питання передбачає аналіз австро-російських стосунків у досліджуваний період. Необхідно наголосити на принципових відмінностях у взаємовідносинах Відня та Санкт-Петербурга під час криз 1875-1878 рр. та 1895-1897 рр. Варто висвітлити суть пропозицій Капніста щодо вироблення спільної лінії Австро-Угорщини та Росії у балканських справах. Рекомендуємо також здійснити текстуальний аналіз австро-російського договору 1897 року, дати історичну оцінку цій угоді.

Питання та завдання для самоконтролю.

1. Поясніть терміни “визнання де юре”, “визнання де факто”, “геноцид”, “казус белі”.

2. Вкажіть причини погіршення відносин між Росією та Болгарією в другій половині 80-х рр. ХІХ ст.

3. Охарактеризуйте зміни у близькосхідній політиці Лондона та Берліна наприкінці ХІХ ст.

4. Розкрийте причини “заморожування” балканської проблеми у зовнішній політиці Росії та Австро-Угорщини в 1895-1897 рр.