- •Рецензенти
- •Тема1. Франко-прусська війни та її наслідки
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 3. Загострення боротьби за територіально-політичний поділ світу у 70-90-х роках хіх ст.
- •Основна
- •Додаткова
- •Додаткова
- •Тема 4. Зовнішня політика сша наприкінці х1х – на початку хх ст.
- •Основна
- •Тема 5. Далекий схід у політиці великих країн.
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 6. Близькосхідна криза 1875-1877 рр. Берлінський конгрес 1878 р.
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 7. БлизькосхідНе питання у 1880-1890-х рр.
- •1. Провал російської політики в Болгарії: криза 80-х рр. І позиція європейських країн.
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 8. Міжнародні конфлікти напередодні світової війни.
- •Основна
- •Додаткова
- •Тема 9. Балканські війни.
- •Основна
- •Додаткова
Тема1. Франко-прусська війни та її наслідки
(2,5 год.)
П л а н.
1. Загострення франко-прусських протиріч після Празького миру.
2. Дипломатична ситуація напередодні війни. “Емська депеша “.
3. Позиція європейських країн під час війни. Франкфуртський мир.
4. Союз трьох імператорів.
5. Франко-німецькі відносини у першій половині 70-х ХІХ ст. Воєнна тривога 1875 року.
Джерела та література
Основна
Джерела
Бисмарк О. Мысли и воспоминания. В 3-х т. – М., 1940-1941.
Международные отношения и внешняя политика СССР: Сборник документов / 1871-1957 гг./. – М., 1957.
Сборник договоров России с другими государствами. 1856-1917. – М., 1952.
Хрестоматия по новой истории / под ред. А.И. Молока и др. Ч. ІІ (1870-1918). – М., 1953.
Юровская Е.Е. Практикум по новой истории. 1870-1917 / 3-е изд. – М., 1979.
Загальні праці та довідкові видання
Дебидур А. Дипломатическая история Европы : В 2-х т. Т. 2. – М., 1947.
Дипломатический словарь. Т. І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.
Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.
История дипломатии / 2-е изд. Т.1. – М., 1959.
Киссенджер Г. Дипломатия. – М., 1997.
Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.
Тейлор А.Дж.П. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1958.
Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.
Додаткова
Монографії
Антюхина-Московченко В.И. Третья республика во Франции. 1870-1918 . – М., 1986.
Борисов Ю.В. Русско-французские отношения после Франкфуртского мира 1871-1875 гг. – М., 1951.
Ерусалимский А.С. Бисмарк, дипломатия и милитаризм. – М., 1968.
Кареев Н. История Западной Европы. Новое время. Т.VI. – СПб., 1909.
Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины ХIХ века. – М., 1974.
Палмер А. Бисмарк. – Смоленск, 1997.
Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891. – М., 1952.
Ротштейн Ф.А. Две Прусские войны. – М-Л, 1945.
Ротштейн Ф.А. Из истории прусско-германской империи. – М.-Л., 1948.
Ротштейн Ф.А. Международные отношения в конце XIX века. – М.-Л, 1960.
Чубинский В.В. Бисмарк. Политическая биография. – М., 1988.
Нарочницкая Л.И. Россия и отмена нейтрализации Черного моря. 1856-1871 гг.: К истории Восточного вопроса. – М., 1989.
Статті
Виноградов К.Б. Бисмарк, европейская дипломатия и общественность //Новая и новейшая история (НиНИ). – 1985. – № 1.
Виноградов В. Н. Канцлер А. М. Горчаков: триумф в Лондоне и черные дни в Берлине // НиНИ. – 2003. – №.2,3.
Ефремова Н.П. “ Военная тревога” 1875 года // Вопросы истории (ВИ). – 1980. – № 3.
Никитин С.А. Нота А.М. Горчакова об отмене условий Парижского мира и русская общественность // Проблемы общественно-политической истории России и славянских стран. – М., 1963.
Методичні рекомендації
При розгляді першого питання насамперед потрібно визначити геополітичні наслідки об’єднання північно-німецьких територій під гегемонією Пруссії. Далі слід з’ясувати причини погіршення франко-пруських відносин. Необхідно висвітлити суть “люксембурзької проблеми” та її вирішення на Лондонській конференції 1867 року, охарактеризувати зусилля французької та прусської дипломатії щодо пошуку надійних союзників. Окремо варто зупинитися на порушенні Бісмарком умов Празького миру (нав’язування південно-німецьким державам Митного союзу, відмова від проведення плебісциту у Північному Шлезвігу) та реакції Парижу на його дії.
Наступне питання вимагає з’ясування того, чому до війни прагнули як Франція, так і Пруссія, які внутрішні і зовнішні мотиви спонукали Париж і Берлін до взаємної ескалації напруги у міждержавних стосунках. Необхідно визначити причини зовнішньополітичної ізоляції Франції в кінці 70-х рр. ХІХ ст., охарактеризувати курс бісмарківської дипломатії в цей час. Вельми важливим є детальне висвітлення у хронологічній послідовності перебігу франко-прусських переговорів у справі успадкування іспанського трону. Неможливо також залишити поза увагою роль Бісмарка у назріванні конфлікту, його маніпуляції зі змістом Емської депеші, що стало приводом до проголошення війни.
Розкриття третього питання передбачає аналітичний огляд зовнішньополітичних пріоритетів провідних європейських країн в час франко-прусської війни. Із загальної панорами міжнародних відносин потрібно виокремити факти, які чітко пояснюють нейтралітет Англії, Росії, Австро-Угорщини, Італії у збройному конфлікті між Францією та Пруссією. Проте, досліджуючи перипетії дипломатичних переговорів, доцільно з розпливчастої риторики декларацій та заяв виділити положення, які засвідчують прихильність чи антипатію певної держави до ворогуючих сторін. Обов’язково слід простежити еволюцію позицій європейських країн (особливо Англії та Росії) внаслідок військових успіхів прусської армії. Зрештою, необхідно вказати, як послабленням могутності Франції скористалися інші держави для задоволення власних національних інтересів. Варто попередньо ознайомитися з біографією канцлера А.М. Горчакова, визначити його підходи та методи вирішення зовнішньополітичних завдань, з’ясувати перспективні цілі діяльності російської дипломатії в цей час. Характеристика циркулярної ноти Горчакова вимагає детального текстуального аналізу документа, де слід звернути особливу увагу на зміст і форму викладу російських вимог. Далі необхідно розкрити передумови скликання Лондонської конференції 1871 року, її роботу та результати досягнутих домовленостей. Потрібно дати оцінку Лондонській конвенції з точки зору зовнішньополітичних інтересів та прагнень Росії. Необхідно окреслити основні віхи франко-прусських переговорів про перемир’я та положень Версальського прелімінарного договору. Обов’язковим є постатейне розкриття змісту Франкфуртського договору, порівняння їх з попередніми домовленостями. Важливо сформувати власну думку щодо характеру Франкфуртського миру, та як він позначився на подальшому розвитку франко-німецьких відносин.
Підготовка до четвертого питання вимагає визначення ролі і місця новоствореної Німецької імперії в колі великих європейських країн після франко-пруської війни. Потрібно дати характеристику дипломатичної тактики Бісмарка та далекосяжних цілей його зовнішньої політики. Окремо варто зупинитися на “російському факторі” в стратегії “залізного канцлера”. Також необхідно детально розкрити плани Бісмарка про можливість воєнно-політичного партнерства з Англією, простежити його дипломатичні контакти з лондонським урядом. Слід зосередити увагу на взаємовідносинах між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Росією. Необхідно докладно обґрунтувати передумови й причини зовнішньополітичного зближення кожної з названих країн. Аналізуючи зустрічі Вільгельма ІІ, Олександра ІІ та Франца-Йосифа під час взаємних візитів у 1873-1874 рр., бажано систематизувати результати переговорів між ними та їх дипломатами, з’ясувати, в чому збігалися інтереси трьох імператорів. Насамкінець треба провести дослідження тексту Шенбрунської угоди та зробити висновки щодо значення та перспектив Союзу трьох імператорів.
Для всебічного висвітлення останнього питання доречним є огляд процесу поступової стабілізації внутрішньополітичного становища у Франції.. Розкриття суті Ельзас-Лотарингійського питання з’ясування геополітичного, стратегічного та економічного значення території Ельзасу та Лотарингії, оцінки становища цих земель в складі Німеччини. Друга частина питання стосується подій навколо чергового загострення стосунків між Францією та Німеччиною. Вона вимагає висвітлення перебігу конфлікту, розпочинаючи від встановлення приводу до воєнної тривоги 1875 року та завершуючи затуханням суперечок під тиском інших країн. Вельми важливим є визначення того, яку мету переслідував Бісмарк, виступаючи ініціатором протистояння. Обов’язково слід окреслити роль преси в нагнітанні напруги у франко-німецьких відносинах. Характеризуючи реакцію Англії та Росії на провокативні дії німецького канцлера, доцільно наголосити на принциповій різниці у поведінці цих держав у 1870 та 1875 роках.
Питання та завдання для самоконтролю.
З’ясуйте зміст понять “депеша”, “нота”, “конвенція”, “нейтралітет”, “прелімінарний договір”, “контрибуція, гегемонія”, “анексія”, “реванш”, “статус кво”.
Поясніть позицію Англії та Росії під час франко-прусської війни.
З’ясуйте зовнішньополітичні причини поразки Франції у війні.
Охарактеризуйте політико-територіальні зміни в Європі внаслідок франко-прусської війни.
З’ясуйте, які вигоди сподівалися отримати від Союзу трьох імператорів кожна з держав-учасниць угоди.
Визначте спільні та відмінні риси міжнародної ситуації в Європі напередодні франко-пруської війни та в час воєнної тривоги 1875 року.
Нанесіть на контурну карту територіальні зміни на франко-німецькому кордоні, окресліть межі утвореної Німецької імперії.
