Тема 9. Балканські війни.

(2 год.)

Мета: проаналізувати причини, передумови, хід та результати балканських воєн 1912-1913 рр., розкрити їх вплив на відносини між провідними європейськими державами.

П Л А Н .

1. Утворення Балканського союзу.

2. Перша Балканська війна і Європа.

3. Лондонська конференція: складний шлях до перемир’я.

4. Друга Балканська війна. Бухарестський мирний договір

Джерела і література

Основна

Джерела

Бьюкенен Дж. Мемуары дипломата. – М., 1991.

Ключников Ю.В. Сабанин А. Международная политика новейшего времени в договорах, нотах и декларациях. Часть I. От Французской революции до империалистической войны. – М., 1925.

Международные отношения и внешняя политика СССР: Сборник документов (1871-1957 гг.). – М., 1957.

Милюков П.Н. Воспоминания. Т.2. – М., 1990.

Сазонов С.Д. Воспоминания. – М., 1991.

Хрестоматія з нової історії. Частина ІІ / упоряд. В.А.Жебокрицький та ін. – К., 1972.

Хрестоматия по новой истории / под ред. А.И. Молока и др. Ч. ІІ (1870-1918). – М., 1953.

Юровская Е.Е. Практикум по новой истории.1870-1917 / 3-е изд. – М., 1979.

Загальні праці та довідкові видання

В “пороховом погребе Европы” 1878-1914 / под ред. В.Н. Виноградова, В.И. Косика и др. – М., 2003.

Дипломатический словарь. І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.

Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.

Е.В. Тарле. Сочинения. Т.V. – М., 1958.

Иванова И.И. История международных отношений от античности до конца Первой мировой войны. – Владивосток, 2001.

История дипломатии / 2-е изд. Т.2. – М., 1959.

Киссенджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

Марущак М.Й. Історія дипломатії ХХ століття. – Львів, 2003.

Могилевич А.А. Айрапетян М.Э. На путях к мировой войне 1914-1918 гг. – М., 1940.

Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.

Підкова І. Джеджора О. Світова історія ХІХ-ХХ століття. Словник. – Львів, 2000.

Тейлор А.Дип.П. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1958.

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.

Эпоха империализма.1871-1914. – М., 1930.

Додаткова

Монографії

Аветян А.С. Русско-германские дипломатические отношения накануне первой мировой войны 1910-1914 гг. – М., 1985.

Боев Ю.А. Ближний Восток во внешней политике Франции. – К., 1964.

Боев Ю.О. Політика Франції на Балканах напередодні першої світової імперіалістичної війни. (1912-1913 рр.). – К., 1958.

Галкин И.С. Дипломатия европейских держав в связи с освободительным движением народов Европейской Турции в 1905-1912 гг. – М., 1960.

Гейдсон Г. Монополия. Пресса. Война. Исследования внешней политики Германии с 1902 по 1914 год. Роль прессы в подготовке Первой мировой войны. – М., 1964.

Жебокрицкий В.А. Болгария во время Балканских войн 1912-1913 гг. – К., 1961.

Жогов П.В. Дипломатия Германии и Австро-Венгрии и первая балканская война 1912-1913 гг. – М., 1969.

Звавич А.И. Обострение противоречий между империалистическими державами накануне Первой мировой войны. – М., 1962.

Игнатьев А.В. Внешняя политика России 1907-1914. Тенденции. Люди. События. – М., 2000.

Игнатьев А.В. Англо-русские отношения накануне первой мировой войны (1908-1914гг). – М., 1962.

История внешней политики России.Конец Х1Х – начало ХХ века. (От русско-французского союза до Октябрьской революции). – М., 1997.

Истягин Л.Г.Германское проникновение в Иран и русско-германские противоречия накануне первой мировой войны. – М., 1979.

Кросс Б.Б. Румыния между Тройственным союзом и Антантой. Очерк по истории дипломатической борьбы за Румынию и ее внешней политики 1908-1914 гг. – Псков, 1996.

Новая история колониальных и зависимых стран / под. ред. С.Н. Ростовского и др. – М., 1949.

Писарев Ю.А. Великие державы и Балканы накануне первой мировой войны. – М., 1985.

Полетика Н.П. Возникновение мировой войны. – М., 1935.

Сергеев Е.Ю. Улунян А.А. Не подлежит оглашению. Военные агенты Российской империи в Европе и на Балканах, 1900-1914 гг. 2-е издание. – М., 2003.

Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. Социологические исследования германской внешней политики до Первой мировой войны. – М., 1961.

Статті

Аветян А.С. Германо-русские дипломатические отношения 1911-1914 гг. в свете межимпериалистической борьбы //НиНИ. – 1982. – № 2.

Бирман М.А. Дипломатия Германии и Балканский союз в 1912м г. // Исследования по славяно-германским отношениям. – М., 1971.

Боєв Ю.О. Політика закабаленя Сербії західними державами в період першої Балканської війни // Історичні зв’язки слов’янських народів. Наукові записки. – Т. 7. – Київ, 1956.

Виноградов К.Б., Ю.В.Жданов. Вильгельм П и внешнеполитический курс кайзеровской Германии // Монархи, дипломаты ХIХ – начала ХХ веков. – Спб., 2002.

Гринберг С.Ш. Внешнеполитическая ориентация Болгарии накануне Первой мировой войны (1912-1914) // Славянский сборник. – М., 1947.

Жуковская Н. В. Балканы во внешней политике США в первой четверти ХХ века // Сл. – 2004. – №5.

Зайцев В.В. Проблеми балканських війн 1912-1913 рр. в Палаті громад англійського парламенту // Питання нової та новітньої історії. – 1968. – Вип. 6.

Зайцев В.В. Провокационная политика Англии в начальный период Балканской войны 1912-1913 гг. // Советское славяноведение. Материалы 4-й конференции историков-славистов. – Минск, 1969.

Зайцев В.В. Роль Англії у створенні Балканського союзу 1912 року // Питання нової та новітньої історії. – 1974. – Вип. 18.

Искендеров П.А. Албанский вопрос: от войн Балканских к Первой мировой войне // Сл. – 2006. – № 1.

Кірсенко М.В. Греція в політиці Троїстого союзу 1912-1913 рр.// Питання нової та новітньої історії. – 1973. – Вип. 16.

Кірсенко М.В. Участь Греції у першій Балканській війні // Питання нової та новітньої історії. – 1971. – Вип. 13.

Кросс Б.Б. Румыния и вторая Балканская война // Славянские исследования. – Л., 1966.

Магазінер О.І. Агресивна антислов’янська політика Габсбургської монархії і Балканська війна 1912-1913 рр. // Питання нової та новітньої історії. – 1965. – Вип. 2.

Мартиненко А.К. Болгарія в Балканському союзі 1912 р. // Історичні зв’язки слов’янських народів. Наукові записки. – Т. 7. – Київ, 1956.

Писарев Ю.А. Балканский союз 1912-1913 г.и Россия // Советское славяноведение. –1985. – № 3.

Писарев Ю.А. Балканы в военных планах Германии и Австро-Венгрии накануне первой мировой войны: 1912-1914гг. // НиНИ. –1987. – № 4.

Писарев Ю.А. Балканы и Европа на пороге первой мировой войны //НиНИ. – 1989. – № 3.

Писарев Ю.А. Балканы между миром и войной: Лондонская конференция 1912-1913 гг.//НиНИ. – 1984. – № 4.

Писарев Ю.А. Германский империализм и Балканы: роковые решения Вильгельма П Гогенцоллерна // НиНИ. – 1983. – № 5.

Писарев Ю.А. Отношения между Россией и Турцией накануне первой мировой войны. //ВИ.- 1986.- № 12.

Позіна О.С. Сербо-чорногорські відносини і політика Росії напередодні створення Балканського союзу (1909-1912). // Питання нової та новітньої історії. – 1973. – Вип.17.

Трухнов Г.М. Политика германо-австрийского империальзма на Балканах в период первой Балканской войны // Советское славяноведение. Материалы 4-й конференции историков-славистов. – Минск, 1969.

Туполев Б. М. Происхождение Первой мировой войны // НиНИ. – 2002. – № 4-5.

Методичні рекомендації

В центрі уваги першого питання має бути дослідження дипломатичної підготовки балканських країн до війни з Туреччиною. Потрібно висвітлити сербо-болгарські переговори про розподіл турецьких володінь на Балканах, виокремити коло спірних проблем. Також слід ґрунтовно опрацювати текст політичного договору між Сербією та Болгарією, співставити та порівняти зміст його публічних і секретних статей. Важливо наголосити на тому, яку роль відводили автори угоди Росії. Варто зупинитися на умовах сербо-болгарської військової конвенції. Далі необхідно вказати на причини приєднання до договору Греції та Чорногорії, визначити характер утвореного Балканського союзу. Обов’язково треба з’ясувати ставлення великих держав, насамперед Росії та Австро-Угорщини, до появи малого воєнно-політичного блоку на Балканах.

Розгляд наступного питання доцільно розпочати зі стислого опису бойових дій на фронтах Першої балканської війни. Але головне завдання полягає у характеристиці запеклого дипломатичного протистояння великих держав, кожна з яких протегувала тій чи іншій воюючій стороні. Слід простежити зовнішньополітичні кроки Росії та Австро-Угорщини в цей час, показати їх суперечливий характер. Неможливо оминути й висвітлення позицій Німеччини і Франції, аналізу німецько-австрійських і франко-російських дипломатичних консультацій з приводу можливого конфлікту між великими країнами. В даному випадку актуально порівняти Боснійську кризу 1909 року з міжнародною ситуацією восени 1912 року та чітко вказати фактори, що зумовили відстрочку великої війни в Європі.

Третє питання вимагає простеження переговорів між учасниками Першої балканської війни та великих держав на Лондонській конференції 1912-1913 рр. Необхідно з’ясувати мотиви дій та прагнення Росії і Австро-Угорщини, показати, наскільки вони відповідали планам інших країн. Варто звернути увагу на спроби переможеної Туреччини переломити ситуацію на свою користь. Обов’язково слід зупинитися на албанському питанні, охарактеризувати рішення конференції щодо статусу Албанії та розмірів її території, простежити розвиток і розв’язання скотарського конфлікту. На завершення потрібно здійснити постатейний аналіз Лондонського мирного договору та зробити висновки про атмосферу стосунків між великим державами на конференції.

Останнє питання вимагає з’ясування передумов і причин Другої балканської війни. Слід визначити роль Австро-Угорщини та Німеччини у її розв’язанні та простежити зовнішньополітичний курс Відня та Берліна в цей час. Бажано коротко окреслити результати нового конфлікту, розкрити участь у ньому Румунії та Туреччини. Також доцільно висвітлити позицію російської дипломатії, пояснити причини зовнішньополітичної ізоляції Болгарії. Важливим завданням є висвітлення переговорів у Бухаресті та аналіз підсумкової мирної угоди. При цьому рекомендуємо порівняти його з Лондонським договором та виокремити територіальні втрати Болгарії і здобутки Сербії, Греції, Туреччини, Румунії в результаті Другої балканської війни. Насамкінець необхідно сформулювати думку про наслідки балканських воєн для розстановки сил на міжнародній арені.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Поясніть зміст термінів “югославізм”, “казус федеріс”, “превентивна війна”, “балканізація”.

2. Проаналізуйте місце Балканського союзу в зовнішній політиці Росії.

3. Охарактеризуйте позицію Англії на Лондонській конференції 1912-1913 рр.

4. Продовжіть заповнення таблиця “Назрівання світової війни (міжнародні кризи та конфлікти на поч. ХХ ст.)”.