Тема 5. Далекий схід у політиці великих країн.

(2 год.)

План.

1.Проникнення великих країн на Далекий Схід наприкінці Х1Х ст.

2.Окупація Маньчжурії російськими військами. Англо-японський договір 1902 року.

3.Великі країни і російсько-японська війна 1904-1905 рр.

4.Мирні переговори і Портсмутський договір.

Джерела і література

Основна

Джерела

Витте С.Ю. Воспоминания. Т.2. – М., 1960.

Извольский А.П. Воспоминания. – М., 1989.

Колониальная политика капиталистических держав (1870-1914) / отв.ред Е.Е. Юровская. – М., 1967.

Ламздорф В.Н. Дневник, 1894-1896. – М., 1991.

Международные отношения и внешняя политика СССР: Сборник документов (1871-1957 гг.). – М., 1957.

Сборник договоров России в другими государствами. 1856-1917 . – М., 1952.

Хрестоматия по новой истории / под ред. А.И. Молока и др. Ч. ІІ (1870-1918). – М., 1953.

Загальні праці та довідкові видання

Дипломатический словарь. І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.

Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.

Е.В. Тарле. Сочинения. Т.V. – М., 1958.

История дипломатии. / 2-е изд. Т.2. – М., 1969.

Международные отношения на Дальнем Востоке (1870-1945 гг.) / под общей ред. Е.М. Жукова. – М., 1951.

Новая история колониальных и зависимых стран / под. ред. С.Н. Ростовского и др. – М., 1949.

Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.

Тейлор А.Дип.П. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1958.

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.

Додаткова

Монографії

Апушкин В.А. Русско-японская война 1904-1905 гг. – М., 1911.

Гальперин А.Янгло-японский союз. 1902-1921 годы. – М., 1947.

История русско-японской войны 1904-1905 гг. – М., 1977.

Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке. 1860-1895. – М., 1956.

Романов Б.А. Очерки дипломатической истории русско-японской войны. 1895-1907 (2-е изд.). – М.- Л., 1955.

Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. Социологические исследования германской внешней политики до Первой мировой войны. – М., 1961.

Статті

Балакин В. И. Причины и последствия Русско-японской войны 1904-1905 гг. // НиНИ. – 2004. – №6.

Батуєв Д. Монголія в англо-японському союзному договорі 1902 року і позиція США // Питання нової та новітньої історії. Вип. 2. – 1965.

Дякин В.С. К оценке русско-германского торгового договора 1904 года // Проблемы истории международных отношений. – Л., 1972.

Емец В.А. А.П.Извольский – министр неудачник или реформатор // НиНИ. – 1993. – № 1.

Игнатьев А.В. Последний царь и внешняя политика. // ВИ. – 2001. – № 6.

Сергеев Е. Ю. Русская разведка вначале войны с Японией 1904-1905 гг. // НиНИ. – 2005. – №1.

Тудоряну Н.А. Отношения США и России в начале ХХ века. По российским архивным документам // НиНИ. – 1998. – № 2.

Шилоп С. П. Русско-японская война 1904-1905 гг. И германское военно-морское відомство // НиНИ. – 2004. – №5.

Методичні рекомендації

При підготовці до першого питання потрібно ознайомитися із загальними рисами суспільно-політичного становища Китаю й Кореї в даний період. Слід також звернути увагу на активізацію зовнішньополітичної експансії Японії, окреслити наслідки японо-китайської війни 1894-1895 рр. для розстановки сил на Далекому Сході. Важливим моментом є визначення причин, які спонукали великі держави до активного проникнення в Китай. Головне завдання полягає у послідовному докладному розкритті процесу поділу Китаю й Кореї на сфери впливу. Тут необхідно простежити зміцнення економічних і політичних позицій Франції на півдні, а Великобританії – в центральних та східних регіонах Піднебесної імперії. Доцільно охарактеризувати російську політику в північних районах Китаю й Кореї та висвітлення німецької військової агресії в провінції Шаньдунь. Попри все, треба з’ясувати ставлення пекінської влади й китайського суспільства до втручання іноземців у внутрішні справи країни.

Наступне питання доречно розпочати зі стислої характеристики повстання іхетуаней, розкрити колективну інтервенцію великих держав у центральний Китай. Далі необхідно висвітлити ситуацію у Маньчжурії, вступ у провінцію російських військових підрозділів. Головну увагу слід зосередити на розкритті дипломатичних перипетій російсько-китайських переговорів щодо виведення царської армії з Маньчжурії. У другій частині питання необхідно, перш за все, визначити зовнішньополітичні завдання та пріоритети Англії та Японії на Далекому Сході. Разом з тим, доцільно наголосити на конкретних обставинах, які викликали до життя англо-японські дипломатичні переговори про укладення військово-політичного союзу. Обов’язково слід зупинитися на альтернативних російсько-японських переговорах у Санкт-Петербурзі (візит Іто) та пояснити, чому не був реалізований проект угоди між Росією та Японією. Основною вимогою є ґрунтовний аналіз статей англо-японського договору 1902 року, в ході якого потрібно вказати на отримані сторонами безпосередні вигоди. Також варто розкрити ставлення інших великих держав до даної угоди та оцінити її роль у розв’язанні російсько-японської війни.

Розкриття наступного питання передбачає чітке виокремлення російсько-японських протиріч у Китаї, а особливо в Кореї наприкінці ХІХ – на поч. ХХ ст. Характеризуючи передумови війни, особливу увагу слід зосередити на суперництві поміркованої і радикальної течій в політичній еліті як Росії, так і Японії, які виступали відповідно за договірний і військовий шляхи розв’язання корейської та маньчжурської проблем у російсько-японських відносинах. Для всебічного висвітлення питання необхідно коротко описати початок війни та розвиток бойових дій на морі і на суші. Вельми важливо з’ясувати фактичні позиції Англії, США, Франції, Німеччини напередодні конфлікту та простежити їх еволюцію в ході війни. Слід з’ясувати причини, які спонукали Росію прийняти японські умови миру, а Японію – погодитися на початок мирних переговорів. Потрібно охарактеризувати активні дії англійської (нова редакція англо-японського договору) та американської ( посередництво у мирних переговорах, угода Тафт-Кацури) дипломатій у цей час. При висвітленні російсько-японських дебатів у Портсмуті відносно умов мирного договору, необхідно звернути особливу увагу на суперечки навколо японських претензій на о. Сахалін. Актуальним завданням є постатейний аналіз Портсмутського договору. Важливо також узагальнити геополітичні зміни на Далекому Сході в результаті російсько-японської війни, розкрити її наслідки для зовнішньополітичного становища Російської імперії в Європі.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Поясніть зміст понять ”доктрина компенсацій”. “екстериторіальність”, “сепаратний договір”, “політика “вільних рук”.

2. Розкрийте суть російської політики “мирного” імперіалізму в Маньчжурії.

3. Охарактеризуйте причини російсько-японської війни.

4. Визначте основні риси німецької зовнішньої політики на Далекому Сході в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст.

5. Позначте на контурній карті Східної Азії орієнтовну лінію східно-китайської залізниці, приблизні межі сфер впливу Росії, Англії, Франції, Німеччини у Китаї та Росії і Японії в Кореї.

Модуль 2.

Південна та Південно-Східна Європа у 1870-х – 1914 рр.