Тема 4. Зовнішня політика сша наприкінці х1х – на початку хх ст.

(2 год.)

План.

1.Панамериканізм і панамериканські конференції. Проголошення доктрини Олні.

2.Загарбання Самоа і Гаваїв. Іспано-американська війна 1898 р. та її наслідки.

3.Докрина Хея “ відкритих дверей та рівних можливостей”.

4.Експансія США в басейні Карибського моря. Доктрина “великої палиці”.

Джерела та література

Основна

Джерела

Колониальная политика капиталистических держав (1870-1914) / отв.ред Е.Е. Юровская. – М., 1967.

Хрестоматия по новой истории / под ред. А.И. Молока и др. Ч. ІІ (1870-1918). – М., 1953.

Юровская Е.Е. Практикум по новой истории 1870-1917. / 3-е изд. – М., 1979.

Загальні праці та довідкові видання

Американский экспансионизм: Новое время / Отв.ред. Г.Н.Севастьянов. – М., 1985.

Дипломатический словарь. Т.І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.

Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.

Международные отношения на Дальнем Востоке (1870-1945 гг.) / под общей ред. Е.М. Жукова. – М., 1951.

История дипломатии. / 2-е изд. Т.2. – М., 1969.

История США.- Т. ІІ: 1877-1918. – М., 1985.

Киссенджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

Новая история колониальных и зависимых стран / под. ред. С.Н. Ростовского и др. – М., 1949.

Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.

Словарь американской истории с колониальных времен до Первой мировой войны / под. ред.. А. Фурсенко. – СПб., 1997.

Эпоха империализма. 1871-1914. – М., 1930.

Додаткова

Монографії

Владимиров Л.С. Дипломатия США в период американо-испанской войны 1898 года. – М., 1967.

Гонионский С.А. История Панамской “ революции “. – М., 1958.

Горелик С.Б. Политика США в Маньчжурии в 1898-1903 гг. и докрина “открытых дверей “. – М., 1960.

Губер А.А. Филлипинская республика 1898 года и американский империализм. – М., 1961.

Зубок Л.И. Империалистическая политика США в странах Карибского бассейна. 1900-1939. – М.-Л., 1948.

Зубок Л.И. Экспансионистская политика США в начале ХХ века. – М., 1969.

Куропятник Г.П. Захват Гавайских островов США. – М., 1958.

Слезкин Л.Ю. Испано-американская война 1898 г. – М., 1956.

Уткин А.Н. Теодор Рузвельт. Политический портрет. – Свердловск, 1989.

Фурсенко А.А. Борьба за раздел Китая и американская доктрина “открытых дверей” (1895-1900 гг.). – М.-Л., 1956.

Юровская Е.Е. Первые империалистические войны. – М.. 1963.

Статті

Ершакович Л.М. Борьба патриотических сил Венесуэлы против империалистической экспансии в начале ХХ века. // НиНИ. – 1979. – № 5.

Кубышкин А.И. Сизоненко А.И. Российский дипломат Р.Р. Розен // НиНИ. – 2003. – №3.

Окунева М.А. Борьба Венесуэлы против империализма США в освещении русских дипломатов и публицистов // Американский ежегодник. – 1977.

Методичні рекомендації.

Перше питання вимагає ґрунтовного з’ясування концептуальної основи панамериканізму. Потрібно охарактеризувати доктрину Монро і показати, як інтерпретувала її зміст дипломатія США для забезпечення економічних і геополітичних інтересів Вашингтона у Центральній та Південній Америці. Водночас доцільно висвітлити ставлення латиноамериканських країн до перспективи тісного співробітництва зі Сполученими Штатами. Окрім того, в центрі уваги мусить бути аналіз роботи перших міжнародних конференцій американських держав. Важливо розкрити далекосяжні плани вашингтонського уряду щодо утворення конгломерату країн під егідою США, причому економічна, політична і військова могутність штатів стала б запорукою їх вирішального голосу у цьому об’єднанні. Слід порівняти ці наміри з практичними здобутками І-IV панамериканських конференцій. Далі слід простежити активне проникнення американського капіталу в економіку країн Латинської Америки, який поступово витісняв звідти британських конкурентів. Доцільно зупинитися на спробі створення англійською дипломатією альтернативної міжнародної організації південноамериканських держав без участі США. Обов’язково треба розкрити безпосередні історичні обставини виникнення та суть доктрини Олні, оцінити її значення для відносин між Вашингтоном та Лондоном.

Наступне питання передбачає висвітлення процесу встановлення контролю США над тихоокеанськими архіпелагами Самоа та Гаваїв. Перш за все слід з’ясувати причини (економічні, геополітичні та ін.) зацікавлення вашингтонської влади даними територіями, простежити її перші кроки, спрямовані на підкорення Гаваїв (договір взаємності) та Самоа (контроль над гаванню Паго-Паго) у 70-х рр. ХІХ ст. Далі варто коротко описати проамериканський переворот 1893 року в Гонолулу та “спільну резолюцію” гавайського і вашингтонського урядів щодо анексії архіпелагу Сполученими Штатами. Характеристика процесу боротьби між Англією, Німеччиною та США у 90-х рр. за володіння островами Самоа передбачає:

– аналіз Берлінського договору про трьохсторонній контроль над Самоа;

– розгляд лондонських домовленостей про передачу Англією Німеччині частини своїх прав на острови;

– оцінку вашингтонської угоди про розділ архіпелагу між Німеччиною та США.

Висвітлення другої частини питання вимагає розгляду військової агресії США проти Іспанії з метою захоплення її колоніальних володінь. Необхідно з’ясувати ситуацію напередодні війни, роль “кубинського фактора” у її розв’язанні. Вкажіть причини швидких перемог американського флоту та армії на театрах бойових дій. Обов’язково потрібно визначити позиції європейських країн під час американо-іспанського конфлікту, охарактеризувати зміст статей Паризького мирного договору та проаналізувати наслідки війни. Слід стисло описати хід боротьби філіппінських повстанців проти американських окупантів. Також доцільно звернути увагу на проблему ратифікації Паризького договору.

У центрі уваги третього питання має бути дослідження зовнішньої політики США на Далекому Сході. Слід з’ясувати коло американських інтересів у цьому регіоні, визначити роль економічного чинника в активізації Вашингтоном дипломатичної кампанії за “відкриті двері” в Китаї. Рекомендуємо здійснити текстуальний аналіз послання Хея, порівняти форму викладу та конкретний зміст американських пропозицій іншим великим державам. Необхідно висвітлити суть відповіді кожної з країн-адресатів (Росія, Англія, Німеччина, Франція, Італія, Японія) на ноту Хея та обґрунтувати їх позиції. Поясніть, чому не пролунало жодного протесту проти декларованого державним секретарем США принципу. Не менш актуальним завданням є визначення того, чому американський уряд у своїй політиці щодо Китаю обрав дипломатичний шлях, а не здійснював збройну інтервенцію.

Для розкриття заключного питання слід спершу вказати стратегічну мету зовнішньої політики США в басейні Карибського моря. Далі бажано докладно висвітлити шляхи та форми експансії в кожному окремому випадку. Розглядаючи американо-кубинські стосунки, необхідно проаналізувати міждержавний договір 1903 року, наголосити на статтях, які засвідчили глибоку залежність Куби від США. Обов’язково треба з’ясувати суть венесуельської “боргової” кризи, охарактеризувати дії вашингтонської дипломатії, спрямовані на залучення Венесуели в сферу впливу Білого дому. Детального вивчення вимагає “панамська проблема”. Потрібно визначити роль США у створенні Панамської республіки, висвітлити їх двосторонній договір, за яким зона панамського перешийку та всі роботи по прокладенню трансокеанського каналу були поставлені під контроль американського уряду. Доцільно простежити відносини між США та Домініканською республікою, Мексикою, зупинитися на ключових принципах зовнішньої політики Вашингтона щодо цих країн (доктрина “великої палиці”, “дипломатія долара”).

Питання та завдання для самоконтролю.

1. Поясніть значення термінів “марінізм”, “доктрина”, “кондомініум”, “імперіалізм”, “дипломатія долара”.

2. Проаналізуйте роботу та дайте історичну оцінку результатам IV-ої панамериканської конференції.

3. Чому суперництво між США та Англією у Південній Америці не переросли у збройний конфлікт?

4. Ульянов-Ленін назвав іспано-американську війну першою імперіалістичною. Поясніть його думку.

5. Визначте причини швидкого розширення сфери економічного та політичного впливу США на рубежі ХІХ-ХХ ст.

6. Позначте на контурній карті світу об’єкти зовнішньополітичної експансії США в цей час.