Тема 3. Загострення боротьби за територіально-політичний поділ світу у 70-90-х роках хіх ст.

(2 год.)

План.

1.Англо-російське суперництво в Середній Азії.

2.Англо-французька боротьба за Африку. Константинопольська конвенція 1888 року.

3.Німецька доктрина світового панування. Боротьба навколо проекту Багдадської залізниці.

4.Англо-бурська війна і погіршення англо-німецьких відносин.

Джерела та література

Основна

Джерела

Колониальная политика капиталистических держав (1870-1914) / отв.ред Е.Е. Юровская. – М., 1967.

Ламздорф В.Н. Дневник: 1894-1896. – М., 1991.

Милютин Д.А.Дневник. Т.3. – М., 1950.

Сборник договоров России с другими государствами.-1856-1917. – М., 1952.

Тирпиц фон А .Воспоминания. – М., 1957.

Хрестоматия по истории международных отношений. Вып. II. Африка и передняя Азия. – М., 1972.

Юровская Е.Е. Практикум по новой истории. 1870-1917 / 3-е изд. – М., 1979.

Загальні праці та довідкові видання

Дипломатический словарь. Т.І-ІІ. / главный ред. А.Я. Вышинский. – М., 1950.

Дипломатический словарь. Т. I-III. / главный ред. А.А. Громыко. – М., 1984.

Е.В. Тарле. Сочинения. Т.V. – М., 1958.

История дипломатии / 2-е изд. Т.2. – М., 1959.

Новая история колониальных и зависимых стран / под. ред. С.Н. Ростовского и др. – М., 1949.

Новая история стран Европы и Америки. Начало 1870-х годов – 1918 / под ред. Григорьевой. – М., 2001.

Тейлор А.Дип.П. Борьба за господство в Европе. 1848-1918. – М., 1958.

Ревякин А.В. История международных отношений в новое время. Учебное пособие. – М., 2004.

Додаткова

Монографії

Александров В.В. Борьба империалистических держав за раздел Африки (1881-1914 гг.). – М., 1963.

Боев Ю.А. Ближний Восток во внешней политике Франции. – К., 1964.

Бондаревский Г.Л. Английская политика и международные отношения в бассейне Песидского залива (конец ХIХ – начало ХХ века). – М., 1968

Бондаревский Г.Л. Багдадская дорога и проникновение германского империализма на Ближний Восток (1888-1903гг.). – Ташкент, 1955.

Ерусалимский А.С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце ХIХ века. – М.-Л., 1948.

Ерусалимский А.О. Германский империализм: история и современность. – М., 1964.

Давидсон А. Сесиль Родс и его время. – М., 1984.

Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины Х1Х века.-М , 1974.

Манфред А.З.Внешняя политика Франции 1871-1890 гг.-М., 1952.

Никитина И.А. Захват бурских республик Англией (1889-1902 гг.). – М., 1971.

Хальгартен Г. Империализм до 1914 года. Социологические исследования германской внешней политики до Первой мировой войны. – М., 1961.

Юровская Е.Е. Первые империалистические войны. – М., 1963.

Статті

Аннанепесов М.А. Присоединение Туркестана к России: Правда истории // ВИ. – 1989. – № 11.

Ананьич Б.В. Из истории англо-русских отношений на рубеже ХХ столетия // Проблемы истории международных отношений. – Л., 1972.

Бур’ян М. Ласкавий Д. Концесія Дарсі: нафтовий фактор в англо-російському суперництві 1901-1902 рр. // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки та знахідки. – Київ, 2007.

Виноградов К.Б. Вверх по Нилу… На пути к Фашодскому кризису // НиНИ. – 1998. –№ 5.

Виноградов К.Б., Ю.В.Жданов. Вильгельм П и внешнеполитический курс кайзеровской Германии // НиНИ. – 1988. – № 3.

Виноградов К.Б., О.А.Науменко. На службе британского колониализма: страницы политической биографии лорда Солсбери. // НиНИ. – 1981. – № 1-2.

Давидсон А.Б.,Филатова И.И. Англо-бурская война и Россия // НиНИ. – 2000. – № 1.

Ерофеев Н.А. Англо-французская борьба за Суэцкий канал (1854-1874) // Из истории общественных движений и международных отношений. – М., 1957.

Ерусалимский А.С. Германский империализм и возникновение англо-бурской войны 1899 г. // Из истории общественных движений и международных отношений. – М., 1957.

Морозова Т.Л. К вопросу о финансовой политике царской России в Иране // Международные отношения и внешняя политика СССР. История и современность. – М., 1977.

Рабинович М.Б. Подготовка к вторжению в Трансвааль в конце Х1Х в. // Проблемы истории международных отношений. – Л., 1972.

Туполев Б.М. Кайзеровский военно-морской флот рвется на океанские просторы: конец Х1Х – начало ХХ века. // НиНИ. – 1982. – № 3.

Халфин Н.А. Вторая англо-афганская война (1878-1880 гг.) // ВИ. – 1974. – № 2.

Халфин Н.А. Лорд Керзон – идеолог и политик британского империализма. // НиНИ. – 1983. – № 1.

Цфасман А.Б. Рейхсканцлер Герман Берхард фон Бюлов (1844-1929) // НиНИ. – 1996. – № 3.

Методичні рекомендації

Для повного розуміння першого питання доречно попередньо висвітлити процес завоювання Середньої Азії Росією та Англією, що набрав форм зустрічної експансії. Необхідно з’ясувати місце Афганістану у зовнішній політиці Лондона загалом та російсько-англійських відносинах зокрема. Важливо охарактеризувати британські стратегічні плани протистояння подальшому поширенню російського впливу в регіоні, показати їх зв’язок з антиросійським курсом Англії в Європі. Окремо варто зупинитися на ролі Персії у відносинах російських та англійських колонізаторів. Детально потрібно розкрити “мервський конфлікт” між Росією та Афганістаном, що загрожував перерости в англо-російську війну. Насамкінець доцільно проаналізувати суть компромісу між ворогуючими сторонами, вказати на причини, які спонукали Англію та Росію до примирення. Заслуговують на увагу також англо-російські домовленості щодо розподілу сфер впливу у Памірі.

Розкриття наступного питання передбачає насамперед визначення напрямків колоніальної експансії Франції та Англії на африканському континенті. Далі потрібно вказати регіони зіткнення їх інтересів. Найбільшої уваги заслуговує затяжний конфлікт між Лондоном та Парижем за вплив у Єгипті. Варто окреслити його основні етапи та компромісні рішення (англо-французький фінансовий контроль 1876 року, Константинопольські конвенції 1885 та 1888 років). Вимагають з’ясування суперечності між великими країнами за вплив на територію басейну р. Конго, принципи їх врегулювання на Берлінській конференції 1884 року. Варто також зупинитися на позиції Німеччини в цей час щодо колоніальних проблем. Обов’язково слід з’ясувати причини, перебіг та результати “фашодського інциденту” між Англією та Францією, простежити його відгомін у дипломатичному житті Європи. На завершення треба охарактеризувати зміст англо-французьких угод кінця 90-х рр., що стосувалися розподілу колоніальних володінь у Західній і Центральній Африці, дати оцінку цим домовленостям з точки зору проведення зовнішньополітичних курсів двох країн у європейських справах.

У третьому питанні неможна уникнути розв’язання проблеми переходу побісмарківської дипломатії від європейської до світової політики, наслідком чого стало німецьке захоплення ряду територій в Африці. Необхідно з’ясувати соціально-економічні причини та ідеологічну платформу вступу Німеччини у боротьбу за поділ світу. Доречно з’ясувати, як обґрунтовували пропагандисти експансії право німців на світове панування. Наступним кроком має бути висвітлення змін у позиції Берліна в оцінці значення близькосхідного регіону для німецьких інтересів. Для цього необхідно простежити зближення Німеччини та Туреччини, налагодження військового та економічного співробітництва між цими країнами. Доцільно зробити детальний текстуальний аналіз німецько-турецького договору щодо прокладення Багдадської залізниці, а також охарактеризувати ставлення провідних держав до даної угоди.

Останнє питання передбачає аналіз впливу англо-бурської війни на дипломатію і зовнішню політику європейських країн. Спершу бажано охарактеризувати експансіоністські плани Англії у Південній Африці, відносини між британськими колонізаторами і бурською владою. Обов’язково слід акцентувати увагу на суперництві Англії та Німеччини у цьому регіоні, висвітлити домовленості між ними про розподіл сфер впливу на південному заході “чорного континенту”. Доцільно в загальних рисах окреслити причини, хід та підсумки англо-бурської війни, опрацювати документи, в яких подано опис характеру та методів ведення бойових дій. Водночас необхідно розкрити реакцію європейських урядів та громадської думки провідних країн на агресію Англії. Крім того, слід вказати, як скористалися ситуацією Німеччина та Росія для досягнення своїх зовнішньополітичних цілей. На завершення потрібно виокремити об’єктивні причини та конкретні прояви погіршення англо-німецьких відносин на рубежі ХІХ-ХХ ст.

Питання та завдання для самоконтролю.

1. Поясніть значення термінів “метрополія”, “протекторат”, “концесія”, “концентраційний табір”.

2. З’ясуйте причини активізації колоніальної експансії європейських держав у кінці ХІХ ст.

3. Чи справедливе твердження, що провідні країни йшли на компроміс у колоніальних питаннях заради збереження миру в Європі? Відповідь обґрунтуйте.

4. Позначте на контурній карті світу орієнтовну лінію Багдадської залізниці, приблизні межі володінь Англії, Франції, Німеччини в Африці та Росії і Англії в Середній Азії. Порівняйте їх з сучасними політичними кордонами.