35

Кам’янець-Подільський національний університет

Історичний факультет

Кафедра всесвітньої історії

Нова історія країн Європи і Америки (1870–1918 рр.)

Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів III курсу спеціальності 6.030300 – “історія”

Підготував:

асистент Боровець І.І.

Кам’янець-Подільський

2008

Боровець І.І. Нова історія країн Європи та Америки (1870-1918 рр.): Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів ІІІ курсу спеціальності 6.030300 – історія. – Кам’янець-Подільський, 2008. – 58 с.

Дані методичні рекомендації містять теми й плани до семінарських занять курсу “Нова історія країн Європи та Америки (1870-1918 рр.)”, методичні поради, список джерел і наукової літератури, а також питання і завдання для самоконтролю. Призначені для студентів історичних факультетів ВНЗ.

Рецензенти

Копилов С.А. – доктор історичних наук, професор;

Малий В.В. – кандидат історичних наук, доцент

Рекомендовано до друку рішенням Вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка (протокол №8 від 2 жовтня 2008 р.)

Вступ

Історія міжнародних відносин і зовнішньої політики є складовою навчальної дисципліни “Нова історія країн Європи та Америки (1870 – 1918 рр.)” освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності 6.030300 – історія, напряму 0303 – історія.

Акцентування уваги на міжнародній проблематиці при складанні курсу семінарських занять обумовлене глибокими змінами у сфері зовнішньої політики та міждержавних відносин в останній третині ХІХ – на поч. ХХ ст. Технічна модернізація Європи та США кардинально вплинула на їх економічний, суспільно-політичний, культурний розвиток. Тіснішими й глибшими стали міждержавні торговельно-економічні зв’язки, посилилась конкуренція на світовому ринку, що призвело до ускладнення політичних стосунків між провідними країнами. Тому в зазначений період у зовнішній політиці великих держав особливо чітко простежуються економічні інтереси й прагнення, внутрішньополітичні чинники, що в поєднанні з традиційними зовнішньополітичними завданнями ставлять міжнародні відносини на чи не найперше місце у визначенні шляху історичного розвитку Європи та Америки. Зазнали істотних змін роль і функції дипломатії. Розширився безпосередній вплив дипломатичних діячів на розвиток міжнародних відносин, відтак зросла їх персональна відповідальність у питаннях дружби і ворожнечі, війни і миру у міждержавних стосунках. До того ж, якщо раніше дипломатичне ремесло було виключним привілеєм аристократії, то в розглядуваний період дипломат все частіше виконує свої обов’язки як професійний службовець. Загалом, можна стверджувати, що саме в кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. зовнішня політика і дипломатія набула тих специфічних рис і характерних ознак, які притаманні й сучасним міжнародним відносинам, що спонукає до їх поглибленого вивчення на семінарських заняттях.

Даний курс передбачає проведення 17 занять (34 академічні години), в ході яких розглядаються 13 тем. Структура курсу адаптована до вимог кредитно-модульної системи освіти. Згідно з навчальною програмою, теми розподілено за трьома змістовими модулями, хоча така диференціація є досить умовною, адже всі теми мають тісні проблемні, хронологічні, територіальні взаємозв’язки.

За усталеним принципом кожна з тем супроводжується стислим формулюванням головної мети заняття, на досягнення якої орієнтовані кілька питань плану, що розкривають ключові проблеми досліджуваної теми. Звертаємо увагу, що ряд питань за своїм фактичним змістом охоплюють не лише суто історію Європи та Америки, але й суміжні, паралельні за хронологією, курси. Так, теми, приурочені колоніальній політиці європейських країн та США, об’єктивно вимагають інформованості про історичний розвиток країн і регіонів, куди спрямовувалася експансія. Крім того, практично в кожній темі присутні питання, які стосуються зовнішньої політики Російської імперії та її місця в системі міжнародних відносин того часу. В зв’язку з цим, актуальним і необхідним є звернення до курсів історії Азії та Африки, історії народів Росії для всебічної ефективної підготовки до семінарських занять.

Власне методичні рекомендації відображають: авторське бачення послідовності розкриття кожного питання; виокремлення вузлових опорних моментів, від яких потрібно відштовхуватися при підготовці до заняття; винесення на перший план методу порівняльної характеристики навчального матеріалу та аналітичного осмислення джерельної бази.

Завершують кожну тему питання та завдання для самоконтролю. Тут передбачається підсумкове закріплення знань категоріального апарату. Пропонується пояснити зміст понять не лише в галузі дипломатії та міжнародного права, але й значення супутніх економічних, політологічних, юридичних термінів. Блок проблемних питань покликаний актуалізувати суть, причинно-наслідкові зв’язки, узагальнити і порівняти основні тенденції та характерні риси зовнішньої політики провідних держав світу у зазначений період. Вагоме місце відводиться також складанню тематичних схем, таблиць, роботі з контурною картою.

Список рекомендованих джерел та літератури включає: основну частину – збірники документів, мемуари, щоденники, загальні праці, довідкові видання, опрацювання яких є обов’язковим для продуктивного засвоєння навчального матеріалу; додаткову – монографії , статті у наукових журналах та збірниках, які розраховані на поглиблене вивчення окремих аспектів певних проблем.

Сподіваємося, що пропоновані методичні рекомендації допоможуть зорієнтуватися у навчальному матеріалі та сприятимуть формуванню в уявленні студентів цілісної картини, логічного ряду історичних фактів, понять, зв’язків, тенденцій і закономірностей, що характеризують міжнародні відносини у 1870 – 1918 рр.

Модуль 1.

Провідні країни Європи та США в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст.