
- •Теорія ймовірностей та математична статистика.
- •Тема 1. Предмет, методи, основні задачі та поняття теорії ймовірностей.
- •Тема 7. Закони великих чисел та центральна гранична теорема
- •Тема 8. Основні поняття математичної статистики: вибіркові спостереження та вибіркові оцінки
- •Тема 9. Методи параметричного та непараметричного оцінювання параметрів
- •Тема10. Методи перевірки статистичних гіпотез
- •§1. Випадкові події. Класифікація подій
- •§2. Операції над подіями
- •§3. Частота події і її властивості
- •§4. Ймовірність події
- •§5. Аксіоматична побудова теорії ймовірності
- •§1. Операції над ймовірностями
- •Ймовірність об’єднання несумісних подій
- •2. Ймовірність перетину подій
- •Ймовірність об’єднання сумісних подій
- •§2. Формула повної ймовірності. Формула Байеса
- •§1. Схема Бернуллі
- •§2. Наймовірніше число успіхів у схемі Бернуллі
- •§3. Граничні теореми теорії ймовірності
- •1. Локальна теорема Муавра-Лапласа
- •2. Інтегральна ознака Муавра-Лапласа
- •3. Гранична теорема Пуассона
- •§1. Випадкові величини та їх розподіл
- •1. Дискретна випадкова величина та її закон розподілу ймовірностей
- •Неперервна випадкова величина та її закони розподілу
- •3. Диференціальна функція розподілу
- •§2. Числові характеристики випадкових величин
- •Дисперсія і середнє квадратичне відхилення.
- •§1. Закони розподілу дискретних випадкових величин
- •§2. Закони розподілу неперервної випадкової величини
- •§3. Закони розподілу, зв’язані з нормальним
- •Лекція 6. Закон великих чисел
- •§1. Нерівність Чебишева
- •§2. Теорема Чебишева
- •§3. Теорема Бернуллі
- •§4. Центральна гранична теорема Ляпунова
- •§1. Статистичний розподіл вибірки та його геометричне зображення
- •§2. Числові характеристики вибірки
- •Лекція 8. Статистичні оцінки параметрів генеральної сукупності
- •§1. Точкові статистичні оцінки параметрів
- •Розглянемо наступну загальну задачу. Маємо випадкову величину х, закон розподілу якої має невідомий параметр а. Потрібно на основі даних вибірки знайти добру оцінку параметру а.
- •§2. Інтервальні статистичні оцінки параметрів
- •Довірчі інтервали для оцінки математичного
- •Довірчі інтервали для математичного сподівання
- •§3. Довірчий інтервал для оцінки середнього квадратичного відхилення
- •Гіпотез
- •§ 2. Критична область. Загальна методика побудови критичних областей
- •§ 3. Перевірка правдивості статистичних гіпотез про рівність двох генеральних середніх.
- •§4. Перевірка гіпотези про нормальний закон розподілу генеральної сукупності. Критерій узгодженості Пірсона
- •§5. Порівняння двох середніх генеральних сукупностей,
- •§1. Рівняння парної регресії
- •§2. Вибірковий коефіцієнт кореляції та його властивості,
- •§1. Багатофакторна регресія
- •§2. Нелінійна регресія
- •Контрольна робота
- •Контрольна робота
§2. Формула повної ймовірності. Формула Байеса
Нехай А
– деяка подія, яка може відбутись або
не відбутись одночасно з однією з подій
Н1,
Н2,...Нn,
що утворюють повну групу несумісних
подій
.
Події Н1,
Н2,...Нn
називають
гіпотезами. Ймовірності всіх гіпотез
відомі Р(Ні)
(і=
),
а також відомі умовні ймовірності події
А
при кожній гіпотезі, тобто дано:
.
Тоді ймовірність події А визначається теоремою.
Теорема 1. (формула повної ймовірності). Ймовірність події А, що може відбутись разом з однією з гіпотез Н1, Н2,...Нn, дорівнює сумі добутків ймовірності кожної з гіпотез на відповідну умовну ймовірність події А:
.
(1)
Доведення.
Так як гіпотези Н1,
Н2,...Нn
утворюють
повну групу подій, то подію А
можна записати як:
,
а оскільки
несумісні, то:
.
Теорема доведена.
До цих пір розглядалася ймовірність події до випробовування, тобто в комплексі умов не був присутній результат проведеного випробовування.
Тому поставимо
тепер наступну задачу. Є повна група
несумісних гіпотез Н1,
Н2,
...Нn.
Відомі ймовірності кожної з гіпотез
.
Проводиться випробування і в його
результаті відбувається подія А,
ймовірності якої по кожній гіпотезі
відомі, тобто
.
Виникає питання,
які ймовірності мають гіпотези Hi
в зв’язку
з появою події А?
Тобто були відомі ймовірності апріорні
(від латинського a
priori – до
випробовування). Якщо ж подія А
відбулася, то чи можна переоцінити
ймовірності кожної з гіпотез
?
Ці нові ймовірності будуть вже
апостеріорними ймовірностями гіпотез
(від латинського a
posteriori –
після випробовування).
Відповідь на це питання дає теорема Байеса.
Теорема 2. Ймовірність гіпотези після випробовування рівна добутку ймовірності гіпотези до випробовування на відповідну їй умовну ймовірність події, яка відбулася в результаті випробовування, поділеній на повну ймовірність цієї події:
.
(2)
Доведення. З аксіоми множення ймовірностей випливає:
Звідки
Теорема доведена.
Приклад 1. До магазину надходять вироби з двох заводів, причому з першого 150 штук, а з другого 250. Перший завод випускає в середньому 0.5% бракованої продукції, другий – 0.2%. Яка ймовірність купити в магазині бракований виріб?
Рішення. Нехай подія А є купівля бракованого виробу, гіпотеза Н1 – виріб, випущений першим заводом, гіпотеза Н2 – другим заводом. Тоді
По формулі повної ймовірності:
Приклад 2. Спеціалізована лікарня приймає в середньому 50% хворих, що мають захворювання Н1, 30% - захворювання Н2 і 20% - Н3. Статистика свідчить, що ймовірність повного виліковування хвороби Н1 дорівнює 0.9, для хвороби Н2 – 0.7 і для хвороби Н3 – 0.8. Яка ймовірність того, що пацієнт, виписаний з лікарні цілком здоровим (подія А), був хворий на хворобу Н2?
Рішення.
Згідно формули Байеса
Лекція 3. ПОСЛІДОВНІ НЕЗАЛЕЖНІ ВИПРОБУВАННЯ
§1. Схема Бернуллі
Нехай проводиться серія випробувань, в результаті якої може відбутись подія А з певною ймовірністю. Якщо ймовірність події А в кожному випробуванні не залежить від результатів інших випробувань, то такі випробування називаються незалежними відносно події А.
Поставимо задачу.
Знайти ймовірність
того, що в результаті проведення n
незалежних випробувань подія А
відбудеться
рівно m раз, якщо в кожному із цих
випробувань дана подія відбувається з
постійною ймовірністю
.
Шукану ймовірність
позначають
.
Наприклад,
означає ймовірність того, що при 8-ми
випробуваннях подія А
відбудеться 4 рази.
Такі випробування
називають
послідовними незалежними випробовуваннями
Бернуллі.
Прикладами можуть бути послідовні
підкидання монети (подія А
– випадання герба,
),
послідовні підкидання грального кубика
(подія А
– випадання 5 очок,
).
Дану задачу можна розв’язати з допомогою теорем додавання і множення ймовірностей, але це призводить до дуже громіздких обчислень.
Тому виникає необхідність застосування простіших методів розрахунку. Одним з таких методів є формула Бернуллі.
Нехай в однакових
умовах проводиться n випробувань,
результатом кожного з них подія А
може відбутися з ймовірністю
,
або ж
з ймовірністю
.
Позначимо через
появу події А
в і-му випробуванні. Тоді:
,
Нас цікавить ймовірність того, що подія А при n випробуваннях відбудеться m раз, а в решті n-m випробуваннях відбудеться подія (подія А не відбудеться).
Так як подія А
в n випробуваннях
може появитись m раз в різних послідовностях
або комбінаціях, то число таких комбінацій
є
.
Наприклад, така сполука (позначимо її подіїю В) є:
коли подія А відбулася m раз підряд, починаючи з першого випробування.
Знайдемо її ймовірність:
Так як всі комбінації події, аналогічні комбінації В, є подіями
несумісними і нам байдуже, в якій саме послідовності з’явиться подія А та , то, застосовуючи теорему додавання ймовірностей для несумісних подій, отримаємо:
.
(1)
Формула (1) носить назву формули Бернуллі і має важливе значення в теорії ймовірності, бо вона зв’язана з повторенням випробувань в однакових умовах, тобто з такими умовами, в яких якраз і проявляються закони теорії ймовірності.
Набір чисел
називається біномним
розподілом,
а саму формулу (1) називають біномною,
оскільки її права частина є загальним
членом розкладу бінома Ньютона
.
Зауважимо, що події
є попарно несумісні, тому
тобто
Приклад 1. Податкова адміністрація виявила, що 40% декларацій про доходи осіб – платників податку – містить принаймі одну похибку. Яка ймовірність того, що з 10 наугад відібраних декларацій, 4 буде з похибкою?
Рішення.
Ймовірність, що декларація має похибку
а
.
Тоді: