
- •Питання з курсу «Актуальні проблеми господарського законодавства»
- •1.Поняття та основні ознаки господарського законодавства. Принцип на якому господарське законодавство поєднується із комерційним правом інших країн.
- •2. Класифікація нормативно-правових актів господарського законодавства за юридичною силою та за змістом.
- •3.Основні сфери господарювання щодо яких здійснюється регуляторна політика.
- •4.Відносини, що є сферою регулювання Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
- •5.Основна проблематика правозастосування Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України
- •6.Співвідношення норм цку та гку в частині регулювання господарських відносин.
- •8. Порядок регулювання Цивільним та Господарським Кодексами України питання щодо форм юридичних осіб які здійснюють господарську діяльність.
- •9. Поясність основну суперечність поняття перетворення юридичної особи за цку та гку.
- •10. Законодавча термінологія України стосовно розуміння іноземної юридичної особи.
- •Види іноземних юридичних осіб які відповідно до діючого законодавства України можуть господарювати в Україні, відмінність їх правового статусу.
- •12. Поняття та зміст цивільної правоздатності юридичної особи.
- •13. Обмеження цивільної правоздатності юридичних осіб в цивільному та господарському законодавстві
- •14. Юридичні колізії в господарському законодавстві та правила їх подолання.
- •15. Нормативно-правовий акт господарського законодавства. Порядок набрання ними чинності та способи припинення їх дії.
- •16. Порядок визначення строку і терміну в господарському законодавстві.
- •17. Порівняльна характеристика суб’єктів господарських та цивільних відносин.
- •18. Поняття позовної давності. Межі диспозитивності позовної давності. Наслідки спливу строку позовної давності.
- •19. Позовна давність в господарському законодавстві, порядок її застосування. Межі імперативності та диспозитивності позовної давності.
- •20.Правило, за яким м необхідно розглядати суперечності щодо застосування строків, встановлених в цку та гку.
- •22.Функція процентів в господарському законодавстві. Порядок застосування облікової ставки нбу.
- •23. Поняття акціонерного товариства та правовий аналіз їх типів.
- •24. Приватне розміщення акцій акціонерних товариств. Заочні збори акціонерів.
- •26. Ознаки, за якими визначається статус дочірнього підприємства та неоднозначність його визначення.
- •27. Правовий аналіз поняття корпоративного підприємства за гку та поняття корпоративного підприємства в розумінні зу «Про холдингові компанії»
- •28. Види залежності за цку та гку, проблемні питання щодо їх виникнення.
- •29. Поняття цивільно-правового та господарського договорів, їх співвідношення.
- •30. Договір комерційної концесії (франчайзингу) та його види. Проблемні питання правового регулювання договору франчайзингу.
- •31. Мораторій у справі про банкрутство. Проблемні питання щодо його застосування.
- •32. Особливості виконання рішень третейських судів.
- •33. Поняття правового захисту, способи та форми його здійснення.
- •34. Поняття самозахисту в господарському законодавстві та його ознаки.
- •35. Судові рішення в системі господарського законодавства.
- •36. Поняття неустойки, особливості нарахування пені, встановлені законодавством.
- •37. Система нормативно-правових документів, що регулюють порядок набрання чинності нормативно-правових актів господарського законодавства.
- •38. Види відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання.
- •39. Характеристика органів державної регуляторної політики в Україні
- •40. Способи захисту порушених прав та законних інтересів суб»єктів господарювання при вирішенні господарських спорів.
- •Питання з курсу «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»
- •1. Загальна характеристика інституту банкрутства.
- •2. Процедура розпорядження майном боржника :
- •3. Особливості банкрутства відсутнього боржника - передбачені ст. 52 Закону.
- •4. Заходи запобігання банкрутству боржника та види позасудових процедур.
- •5. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, передбачені ст. 25 Закону, а саме:
- •6. Ознаки неплатоспроможності (банкрутства):
- •7. Особливості банкрутства фермерських господарств передбачені ст. Закону . До них відносяться:
- •8. Державний орган з питань банкрутства та його повноваження:
- •9. Строки неплатоспроможності у законодавстві про банкрутство залежать від різних чинників:
- •10. Особливості банкрутства місто утворюючих підприємств. Передбачені ст. 42 Закону.
- •11. Оцінка майна боржника регулюється ст. 29 Закону
- •13. Процедура санації, як захід щодо відновлення платоспроможності боржника регулюється ст. Ст.17,18,19,20,21 Закону.
- •13. Наслідки визнання боржника банкрутом передбачені у ст. 23 Закону.
- •15. Кредитори у справі про банкрутство.
- •Коло учасників у справі про банкрутство це:
- •18. Види кредиторів:
- •19. Ліквідатор у справі про банкрутство .
- •20. Припинення провадження у справі про банкрутство регламентується ст. 40 Закону.
- •21. Поняття грошових зобов'язань
- •22. Попереднє засідання господарського суду у справі про банкрутство ст. 15 Закону.
- •23. Черговість задоволення вимог кредиторів регулюється ст.31 Закону і передбачає шість черг.
- •24. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, (ст. 12 Закону) вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.
- •25. Звільнення працівників боржника регулюються ст. 33 Закону
- •26. Принципи відносин неплатоспроможності.
- •28. Джерела дисципліни «Правове регулювання неплатоспроможності та банкрутства»:
- •29. Підготовче засідання господарського суду (ст. 11 Закону) проводиться не пізніше ніж на зо день від порушення справи.
- •30. Поняття ліквідаційної маси (ст. 26 Закону)
- •31. Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів (ст.46 Закону).
- •34. Судові процедури, що застосовуються до боржника
- •35. Заява про порушення справи про банкрутство ст.7 Закону
- •36. План санації (ст. 18 Закону)
- •37. Забезпечення вимог кредиторів здійснюється наступним чином:
- •38. Комітет кредиторів та його повноваження у справі про банкрутство
- •1. Місце правового регулювання біржової діяльності в системі права України
- •2. Етапи розвитку правового регулювання біржової діяльності в Україні:
- •3. Правове регулювання біржової діяльності на сучасному етапі.
- •4. Поняття, зміст і принципи регулювання біржової діяльності
- •Державне регулювання біржової діяльності
- •6. Саморегулівні організації: поняття, функції, повноваження, правове регулювання
- •8. Основні функції та завдання державних органів у сфері регулювання біржової діяльності в Україні.
- •9. Особливості правового регулювання діяльності товарних бірж за
- •Правове регулювання діяльності фондових та валютних бірж- зарубіжний досвід
- •11. Особливості діяльності бірж праці за кордоном
- •12. Історія зародження і становлення біржового ринку.
- •13. Функції біржових інститутів
- •14. Видова характеристика бірж
- •15.Організація біржового управління.
- •16. Відмінність громадської та стаціонарної структури управління бірж
- •17. Учасники біржових торгів
- •18. Типові правила біржової торгівлі, їх зміст та значення
- •19.Поняття й ознаки біржових угод
- •20. Порядок укладання біржових угод
- •21. Реєстрація, оформлення та розірвання біржових угод
- •22. Забезпечення виконання біржових угод
- •23. Загальна характеристика нормативно-правових актів, що регулюють біржову діяльність в Україні.
- •24. Правовий статус та функції товарної біржі
- •Поняття фондового ринку та фондової біржі
- •26. Класифікація, принципи і функції фондового ринку
- •Учасники фондового ринку
- •Правові основи створення та діяльності фондової біржі, права членів біржі.
- •Статут, вимоги, організація торгівлі та правила фондової біржі
- •Функціонування фондового ринку та його регулювання в Україні.
- •31 . Класифікаційна характеристика цінних паперів.
- •Процедура лістингу її правове регулювання.
- •33. Котирування цінних паперів.
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •35. Функції валютного ринку.
- •36. Суб'єкти валютного ринку
- •37. Поняття та методи валютного регулювання та валютного контролю
- •38. Розвиток та становлення бірж праці в Україні
- •39. Державна реєстрація фондової біржі, її правове регулювання.
- •40. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері біржової діяльності
17. Учасники біржових торгів
Специфіка біржової торгівлі пояснюється до певної міри й обмеженим та визначеним колом її учасників, а тому до участі в біржових торгах допускаються члени біржі та особи, що відповідно до законодавства та правил біржових торгів мають таке право, як то: брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, до операційної зали біржі допускаються особи, зокрема персонал біржі, головний керуючий, голова, правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржовою радою. Звичайно, склад учасників біржових торгів визначається залежно від виду біржі (фондова, валютна чи товарна) та чинного біржового законодавства, однак варто зазначити, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» біржові операції дозволяється здійснювати тільки членам біржі або брокерам.
Задля кращого розуміння статусу учасників біржових торгів доцільно класифікувати їх на такі групи:
- учасники, що організовують укладання біржових угод, а саме службовці біржі, що перебувають (працюють) безпосередньо в торговій залі біржі, створюючи належні умови учасникам
торгів для укладання угод. Такими, зокрема, є маклери, що ведуть торги, оператори(помічники маклера), клерки та інші службовці, що виконують різні обов'язки в торговій залі біржі;
учасники, що укладають угоди, як то брокери, дилери, трейдери (біржові спекулянти), маклери (джобери);
учасники, що контролюють хід ведення біржових торгів. До них належать державний, комісар і представники біржі. Повноваження державного секретаря полягають у здійсненні безпосереднього контролю за дотриманням біржею і біржовими посередниками вимог чинного законодавства. Для цього він має право:
бути присутнім на біржових торгах;
брати участь у загальних зборах членів біржі, зазвичай з правом дорадчого голосу:
знайомитися з інформацією про діяльність біржі, включаючи всі протоколи зборів і засідань органів управління біржі та їх рішення, в тому числі конфіденційного характеру;
вносити пропозиції та робити подання керівництву біржі тощо.
Контрольними повноваженнями щодо біржових торгів наділені також члени Біржового комітету (ради), члени ревізійної комісії, старший маклер та керівник відділу організації біржових торгів;
- учасники, що спостерігають за веденням біржових торгів, якими є представники мас-медіа, а також разові відвідувачі, що не отримали права на укладання угоди, але мають право дати необхідну вказівку брокеру, що виконує їх доручення.
Варто зауважити, що біржові торги є складним процесом, участь в якому беруть вищезазначені суб'єкти, причому з виконанням власних повноважень. Однак головним учасником біржових торгів можна вважати біржових посередників, суб'єктів, що забезпечують укладання біржових угод, тому на характеристиці їх діяльності зупинимося більш детально.
Біржовий посередник проводить роботу щодо формування своєї постійної клієнтури, в інтересах якої він укладає угоди з придбання, продажу або обміну біржового товару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, що не є його постійними клієнтами, однак які надалі можуть стати такими.
А тому можна констатувати, що біржові угоди з придбання, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів здійснюються через біржових посередників, якими є:
- брокери — члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за
свою роботу винагороду у вигляді комісійних. В інших випадках брокери — довірені особи брокерських фірм — членів біржі, повноваження яких підтверджено дорученням або договором оренди, зареєстрованим на відповідній біржі;
дилери — члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупцях продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;
члени-орендарі, які набули членство на підставі договору оренди біржового (брокерського) місця, укладеного з постійним членом біржі;
старший маклер — головний спеціаліст біржі, що організує роботу маклерів та контролює правильність виконання ними своїх обов'язків, а також дотримання учасниками торгів цих правил:
маклери — біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти. Вони є спеціалістами біржі, що ведуть торги в товарних секціях, реєструють усну згоду брокерів та членів-орендарів на укладання угод;
оператори (помічники брокерів і маклерів) належать до персоналу членів біржі та самої біржі відповідно, вони мають право знаходитися в торгово-операційному залі, але не мають повноважень на здійснення біржових угод, окрім того, що фіксують укладання угоди у своєму колі (секторі);
- ліцитатори — спеціалісти біржі, що ведуть торги та реєструють усну згоду учасників на укладання угод;
- клерки — службовці, що виконують різні обов'язки в торговому залі біржі. «Телефонний» клерк приймає замовлення від фірми або безпосередньо від клієнтів. Ранер (клерк-посиль-ний ) переносить замовлення від «телефонного» клерка до брокера фірми, і навпаки. Однак він це здійснює нечасто, а вибравши зручну позицію, передає інформацію жестами.
Кожний дилер або трейдер може найняти собі клерків-помічників, але, як правило, вони виконують всі ці функції самі. На деяких біржах брокери також обходяться без клерків, і самі зв'язуються по телефону з клієнтами.
На Чиказькій торговій біржі клерки мають жовті піджаки. Вони повинні розміщуватися поза ямою (долівкою).
У ямі, серед брокерів і трейдерів знаходиться тільки клерк у блакитному піджаку — це обліковець цін. Про кожну зміну ціни контракту він зобов'язаний повідомити за допомогою засобів
У торговому залі біржі знаходяться і клерки у світло-зелених піджаках із чорними латками на спині. Це контролери, які інформують про угоди, укладені раніше, але потім визнані помилковими. їхнє завдання — знайти учасників таких угод і усунути помилки. Є в залі також клерки, що стежать за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.
Службовцями товарних бірж (клерки та інші) є фізичні особи, які беруть участь у її функціонуванні на основі трудового договору у формі контракту.
Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту згідно із Законом України «Про товарну біржу» та іншими законодавчими актами. Службовцям біржі забороняється брати участь у біржових операціях і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.
Службовцями бірж, крім клерків і операторів, є:
співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;
працівники відділу (бюро) експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставляються на торги, а також надають необхідну консультацію учасникам торгів;
працівники юридичного відділу біржі, які надають необхідну консультацію під час оформлення укладених угод і складанні біржових договорів;
помічники брокерів, які мають право бути присутніми в біржовому залі, але не мають права укладати угоди.
Відвідувачі біржових торгів — це юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі, але відповідно до її установчих документів мають право на укладення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.
Постійні відвідувачі мають статус брокерських контор або неалежних брокерів і можуть займатися біржовим посередництвом. Вони не беруть участі у формуванні статутного капіталу й управлінні біржею, користуються послугами біржі та зобов'язані вносити плату за право на участь у біржовій торгівлі в розмірі, що визначений відповідним органом управління біржі. Надання постійному відвідувачеві права на участь у біржових торгах на термін більше 3 років не допускається. Кількість постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної кількості членів бірж.
Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод тільки з реальним товаром від свого імені та за свої кошти.
Законодавець брокерами визначає фізичних осіб, зареєстрованих на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких воші представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі.
Брокер, маючи відповідну ліцензію державної влади, може вести торгівлю як у власних інтересах, так і в інтересах клієнта замовника. Однак суворі правила біржі, а також комп'ютерні системи контролю, які є в її розпорядженні, сприяють неухильному виконанню такого положення: брокер зобов'язаний насамперед виконати замовлення клієнта і тільки після цього може укласти угоду, вигідну йому самому.