10.3. Взаємозалік та бартерні відносини в туризмі

Бартер та взаємозалік. Одне й те саме чи різні речі? Зазвичай, ці поняття ототожнюють. Проте, ці терміни мають деякі відмінності, які все одно ніяк не впливають на їх економічну сутність в цілях оподаткування.

Відповідно до статті 715 Цивільного кодексу за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.

Взаємозалік ‑ це зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Якщо у випадку бартеру сторони договору наперед знають, що вони будуть розраховуватися одним товаром за інший в рамках одного договору, то у випадку взаємозаліку маємо два різних договори, в яких кожна сторона виступає постачальником в одному договорі та продавцем в іншому.

Наприклад, по одному договору підприємство А (постачальник) передає підприємству В (покупець) товари, а по іншому договору підприємство В (виконавець) надає підприємству А (замовнику) послуги. По договору поставки підприємство А продало товари на суму 5000 грн. По договору надання послуг підприємство В надало послуги також на суму 5000 грн. Кожна із сторін винна по 5000 грн. Заборгованість підприємств один перед одним можна припинити, здійснивши залік взаємних зустрічних вимог.

Як здійснити взаємозалік?

Згідно статті 601 ЦКУ зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї з сторін. Однак на практиці всі складають двосторонній документ, який називається акт або угода взаємозаліку.

Акт взаємозаліку складається у довільній формі. Проте в ньому повинна бути приблизно наступна інформація:

• дата здійснення взаємозаліку;

• реквізити сторін;

• реквізити договорів або інших документів, по яким виникла заборгованість;

• суми заборгованостей;

• суми, на які здійснюється взаємозалік;

• сальдо розрахунків між сторонами після взаємозаліку.

10.4. Оформлення повернення коштів за невикористане обслуговування

Під невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань за Договором, зокрема, розуміється для Туроператора:

- ненадання вчасно замовленого та оплаченого турагентом і підтвердженого туроператором турпродукту;

- неправильне оформлення документів, необхідних для здійснення подорожі, якщо зобов’язання по оформленню таких документів взяв на себе туроператор;

- несвоєчасна передача турагенту документів, необхідних для використання турпродукту.

- ненадання або несвоєчасне надання інформації, необхідної для належного виконання даного договору;

- інше невиконання або неналежне виконання умов даного договору.

Умови  компенсації  за  ненадані  послуги.

У випадку невиконання умов договору на туристичне обслуговування з боку виконавця, замовник має право вимагати повернення оплачених коштів за ненадані послуги.

У випадку відмови виконавця від виконання договору на туристичне обслуговування, замовник має право на відшкодування підтверджених документально збитків, заподіяних внаслідок розірвання цього договору, крім випадку, коли це відбулося з вини замовника.

У випадку невиїзду замовника внаслідок неправильного оформлення паспорта, всі фінансові витрати по поїздці (ануляції) несе Замовник.

У випадку настання страхового випадку, претензії по збитках Замовник пред’являє в страхову компанію, вказану в страховому полісі.

У випадку дострокового припинення Замовником перебування в поїздці, та (або) невикористання замовлених та оплачених послуг, з будь-яких причин, Виконавець не несе відповідальності за такі дії Замовника та  не здійснює компенсації.

Виконавець не відшкодовує Замовнику витрати, що виходять за межі послуг, вказаних в укладеному Договорі.

У випадку невідповідності умов подорожі умовам Договору, Замовник зобов’язаний повідомити не пізніше  2-х днів з моменту їх виявлення представника приймаючої сторони та повідомити протягом 14 днів з моменту закінчення подорожі. В іншому випадку претензії Замовника не приймаються та компенсації не підлягають. 

У разі відмови посольства в наданні туристові візи Туроператор гарантує повернення сплачених за тур цього туриста коштів з утриманням із згаданої суми штрафу в розмірі консульського збору (штраф сплачується в гривнях за курсом НБУ на дату оформлення рахунку на оплату), а також 2,5 % від згаданої суми.

Відповідальність за неякісне обслуговування, затримку, заміну або відміну авіарейсів, наземного або водного транспорту несуть транспортні компанії та компенсують втрати у зв’язку зі зміною замовлених послуг згідно з чинним законодавством. виконавець не несе відповідальності за якість та належне виконання послуг транспортних та страхових компаній, які замовник сплатив та про що отримав у виконавця спеціальні документи (авіаквитки, страхові поліси).

виконавець не компенсує вартість послуг (у тому числі вартість авіа квитків), якими замовник не скористався на свій розсуд або з своєї вини та не компенсує витрати за послуги, які виходять за межі обумовлених ваучером в тому числі з причини хвороби туриста, підтвердженої відповідними медичними довідками.

виконавець не несе відповідальність за недоторканість багажу, документів та цінних речей замовника.

виконавець не несе відповідальності за відсутність зв’язку з замовником.

При настанні ситуації, коли туристу необхідно повернути оплачену ним суму необхідно:

1) отримати від нього попередні розрахункові документи;

2) турист має подати «Заяву про повернення невикористаних коштів» на ім’я керівництва підприємства у довільній формі, яка є офіційною підставою для повернення коштів;

3) касир повертає при пред’явленні паспорта або іншого документа, що засвідчує особу, туристу кошти в сумі яка підлягає поверненню, на підставі розрахунково-касового ордеру;

4) турист отримує розрахункові документи за фактично отримані послуги з відміткою про повернення невикористаного авансу.