1.2. Матеріальні та нематеріальні (соціально-культурні) послуги

Класифікація вітчизняних послуг почалась у 1970-х рр. з послуг виробництва й охопила понад 1500 видів послуг. Проте вона не є вичерпною, тому що не містить нових видів послуг. Загальноприйнятим було класифікувати послуги залежно від призначення: матеріальні, нематеріальні (або соціально-культурні), виробничі.

Під матеріальною послугою розуміють діяльність виконавця щодо задоволення матеріальних потреб споживача. Її результатом, як правило, є перетворена продукція (наприклад, приготовлена їжа, побудований будинок, технічно обслужений автомобіль, комунальні ресурси). Матеріальні послуги впливають на споживчі властивості предмета.

Нематеріальна (або соціально-культурна) послуга — це діяльність виконавця щодо задоволення соціально-культурних потреб споживача: фізичних, етичних, інтелектуальних і духовних. Об’єктом такої послуги є власне споживач (наприклад, пацієнт клініки; відпочиваючий санаторію; відвідувач ресторану; турист; пасажир; студент і аспірант; глядач; відвідувач музею й ін.).

Виробнича послуга — це діяльність виконавця щодо задоволення потреб підприємств і організацій (наприклад, роботи з налагодження і техобслуговування обладнання, засобів вимірювань і випробувань; дослідно-конструкторські та технологічні роботи тощо).

Виробництво матеріальних послуг невідривно пов'язане з матеріальними об'єктами: транспорт змінює положення предметів у просторі, торгівля – їх приналежність кому-небудь тощо. На відміну від його виробництво нематеріальних послуг (знань, безпеки, здоров'я, позитивних емоцій) набагато сильніше відірвано від матеріальних об'єктів. Тут об'єктом впливу стають не інші речі, а безпосередньо людина.

Протиставлення матеріального/нематеріального дуже відносно: скажемо, у торгівлі продавати можна нематеріальні послуги (як це відбувається, наприклад, при покупці квитка в кінотеатр), а охорона здоров'я неможливо без використання цілком матеріальних апаратних засобів. Багато конкретних видів сервісу з'єднують відразу два підсектори: наприклад, туризм включає й транспортні послуги, і освіту (екскурсійне обслуговування). Тому дотепер серед фахівців немає єдності із приводу того, який же галузевий склад сфери послуг. Наприклад, транспорт одні зараховують до сфери послуг, а інші вважають потрібним розглядати як особливу сферу економіки, рівнозначну сільському господарству, промисловості й сфері послуг.

Сьогодні з метою визначення груп та підгруп однорідних послуг, видів послуг, до яких встановлюються вимоги у нормативних документах з стандартизації, проводять класифікацію існуючих послуг на підставі певних ознак, що враховують специфіку послуг та процесів обслуговування.

Така класифікація дозволяє упорядкувати всю існуючу систему різноманітних послуг, передбачити виникнення можливих нових видів послуг, визначити об’єкти стандартизації у сфері послуг із врахуванням їх взаємозв’язків і встановити структуру та склад нормативних документів, які повинні бути розроблені для взаємопов’язаної регламентації вимог, узгоджених як за об’єктами регламентації, так і за конкретними вимогами до аналогічних об’єктів стандартизації для всіх категорій та видів нормативних документів з стандартизації у сфері послуг.

Так в ДК 016-97 запропоновано використання певних секцій, що поділяють послуги на такі категорії (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Категорії послуг згідно Державного класифікатора продукції та послуг

Секція	Назва
G	Послуги з оптової та роздрібної торгівлі; послуги з ремонту автомобілів, мотоциклів, особистих і побутових товарів
H	Послуги готелів та ресторанів
I	Послуги транспорту,складського господарства і зв’язку
J	Послуги з фінансового посередництва
K	Послуги з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам
L	Послуги у сфері державного управління і оборони; послуги обов’язкового соціального страхування
M	Послуги у сфері освіти
N	Послуги у сфері здоров’я та надання соціальної допомоги
O	Послуги комунальні, громадські та індивідуальні
P	Послуги домашньої прислуги
Q	Послуги екстериторіальних організацій та органів

Ці літери не використовуються для ідентифікації послуги, а введені для зручностей користувача документу.

Проте, цей поділ використовується при побудові статистичних таблиць та аналізу.

Послуги туристичних операторів та турагентів відносяться до секції І, і починаються з розділу 63 групи 3 (63.3).

Міжнародна класифікація товарів і послуг (МКТУ 9) включає в себе 45 класів, 10 з яких відносяться до послуг (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Міжнародна класифікація послуг

Клас	Характеристика
Клас 35	Реклама; менеджмент у сфері бізнесу; адміністративна діяльність у сфері бізнесу; офісна служба.
Клас 36	Страхування: фінансова діяльність; кредитно-грошові операції; операції з нерухомістю.
Клас 37	Будівництво; ремонт; установка встаткування.
Клас 38	Телекомунікації.
Клас 39	Транспортування; упакування й зберігання товарів; організація подорожей.
Клас 40	Обробка матеріалів.
Клас 41	Виховання; забезпечення навчального процесу; розваги; організація спортивних і культурно-просвітніх заходів.
Клас 42	Наукові й технологічні послуги й стосовні до них наукові дослідження й розробки; послуги по промисловому аналізі й наукових дослідженнях; розробка й удосконалення технічного й програмного забезпечення комп'ютерів; юридична служба.
Клас 43	Послуги із забезпечення харчовими продуктами й напоями; забезпечення тимчасового проживання.
Клас 44	Медичні послуги; ветеринарні послуги; послуги в області гігієни й косметики для людей і тварин; послуги в області сільського господарства, гордування й лісівництва.
Клас 45	Персональні й соціальні послуги, надавані іншими для задоволення потреб індивідуальних осіб; служби безпеки для захисту майна й індивідуальних осіб.