Прогнозування і оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах

Під хімічною обстановкою при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазі міру хімічного забруднення атмосфери і місцевості, яка впливає на життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних і відновних робіт.

Прогнозування і оцінка хімічної обстановки включає рішення наступних завдань:

- визначення напряму осі сліду хмари викиду хімічних речовин, внаслідок аварії або руйнування технологічного устаткування або місткостей для зберігання ХНР, за метеоданими;

- визначення розмірів зон забруднення місцевості за очікуваними значеннями доз ураження;

- визначення площі ураження ХНР;

- визначення часу підходу зараженого повітря до об'єкту і тривалості вражаючої дії ХНР;

- визначення можливої ураження людей, що знаходяться у осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

Нині для вирішення завдань прогнозування і оцінки хімічної обстановки допустимо використовувати дві методики [8], [7]. Користуючись першою з методик [8] можливо провести прогнозний розрахунок обстановки при аварії з практично будь-якими початковими умовами. Проте алгоритм рішення зв'язаний з деякою "громіздкістю" розрахунку. Друга методика [7] дозволяє інтенсифікувати прогноз оскільки він складається за допомогою таблиць. Проте вона має значні обмеження за розрахунком різноманітних аварійних ситуацій, що витікає з наявного "асортименту" приведених таблиць і умов в них. Як показують практичні розрахунки, то кінцеві результати, отримані в результаті обраховування однакових початкових даних за обома методиками, дуже близькі за своїми значеннями. Тому вибір методики розрахунку слід робити на підставі конкретних умов.

Розрахункова методика РД 52.04.253-90 "Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими отравляющими веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте"

При оцінці хімічної обстановки слід дотримуватися вимог, викладених в керівному документі РД 52.04.253-90 Ця методика дозволяє здійснювати прогнозування масштабів зон зараження при аваріях на технологічних місткостях і сховищах, при транспортуванні залізничним, трубопровідним і іншими видами транспорту, а також у разі руйнування хімічно небезпечних об'єктів.

Методика поширюється на випадок викиду ХНР в атмосферу в газоподібному, пароподібному або аерозольному стані.

Масштаби зараження ХНР залежно від їх фізичних властивостей і агрегатного стану розраховуються для первинної і вторинної хмари:

- для зріджених газів - окремо для первинного і вторинного;

- для стислих газів - тільки для первинного;

- для отруйних рідин, температура кипіння котрих вище за температуру довкілля, - тільки для вторинного.

Початковими даними для прогнозування масштабів зараження ХНР є:

- загальна кількість ХНР на об'єкті і дані про розміщення їх запасів в технологічних місткостях і трубопроводах;

- кількість ХНР, викинутих в атмосферу і характер їх розливу на підстилаючій поверхні ("вільно", "в піддон" або "в обвалування");

- висота піддону або обвалування складських місткостей;

- метеорологічні умови: температура повітря, швидкість вітру на висоті 10 м (на висоті флюгеру), ступінь вертикальної стійкості повітря.

При завчасному прогнозуванні масштабів зараження на випадок виробничих аварій як початкові дані рекомендується приймати: викид ХНР (Q₀) - кількість ХНР в максимальній за об'ємом одиничній місткості (технологічній, складській, транспортній та ін.), метеорологічні умови - інверсія, швидкість вітру 1 м/с.

Для прогнозу масштабів зараження безпосередньо після аварії повинні братися конкретні дані про кількість викинутої (пролитої) ХНР і реальні метеоумови.

Зовнішні межі зони зараження ХНР розраховуються за пороговою токсодозою при інгаляційній дії на організм.