Тема 2 «Управління проектом розвитку персоналу в організації»

2.1. Що таке проект розвитку персоналу?

1. тимчасова дія, що виконується для створення унікального продукту чи послуги, направленої на розвиток персоналу;

2. постійна дія, що виконується для створення унікального продукту чи послуги, направленої на розвиток персоналу;

3. дія, що виконується для направлення на розвиток персоналу;

4. перелік заходів, що розробляються спеціалістами кадрової служби з метою підвищення рівня кваліфікації персоналу.

2. Розроблення нової технології процесу професійного навчання персоналу в організації – це:

1. приклад проекту розвитку персоналу;

2. поетапне розроблення властивостей продукту;

3. проектний менеджмент;

4. прогнозування наслідків і потенційної ефективності персоналу.

3. Чи є проектом розвитку персоналу: розроблення нової технології процесу професійного навчання персоналу в організації?

1. ні;

2. так;

3. лише у складних організаціях;

4. лише у закордонних організаціях.

4. У чому полягає зміст тимчасового характеру проекту розвитку персоналу?

1. кожен проект має визначений початок і кінець;

2. кожен проект має визначені строки реалізації;

3. кожен проект має певну тривалість дії;

4. кожен проект відповідає конкретним цілям розвитку організації.

5. Коли слід вважати проект розвитку персоналу завершеним?

1. коли цілі проекту розвитку персоналу досягнуті;

2. коли цілі проекту розвитку персоналу виходять з реальних обставин і не можуть бути виконані;

3. коли виконавцями виконані всі задачі;

4. всі відповіді вірні

6. Що таке проектний менеджмент?

1. створення плану дій щодо вдосконалення системи практичних навичок персоналу підприємства;

2. управління координуванням та плануванням робіт щодо навчання персоналу;

3. включення до робіт проекту знань, умінь та практичних навичок виконавців для задоволення потреб замовника;

4. перелік заходів, що розробляються спеціалістами кадрової служби з метою ефективного розвитку персоналу.

7. Що передбачає адаптивне управління організацією?

1. розвиток персоналу, направлений на забезпечення організації працівниками з необхідним рівнем освіти та кваліфікації;

2. розвиток персоналу, направлений на створення певної рівноваги між освітнім рівнем персоналу та постійною адаптацією під нові процеси;

3. відповідність працівникам певним вимогам організації в певний проміжок часу;

4. формування комплексу вимог до працівників організації, що відповідають стратегічним цілям розвитку організації.

8. Що прискорює процес впровадження досягнень науково-технічного прогресу і посилення конкурентної боротьби між організаціями на ринку?

1. оновлення професійних знань, умінь та навичок працівників;

2. застарівання професійних знань, умінь та навичок працівників;

3. вдосконалення професійних знань, умінь та навичок працівників;

4. постійне навчання персоналу та підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня.

9. Процес визначення потреби в підготовці персоналу – це:

1. встановлення рівня необхідних знань для вирішення завдань організації;

2. розрахунок нестачі професійно-організаційного потенціалу працівників при вирішенні стратегічних задач;

3. встановлення невідповідності між професійними знаннями, уміннями та навичками, які повинен мати персонал організації;

4. встановлення рівня нездатності працівників вирішувати складні проблеми, що вимагають певного рівня компетенції персоналу.

10.Хто в організації визначає обсяги коштів на професійне навчання персоналу, виходячи із її фінансових можливостей?

1. керівництво організації;

2. функціональні менеджери організації;

3. керівники низового рівня управління організацією;

4. лінійні менеджери організації.

11.Ким в організації здійснюється встановлення потреби в підготовці персоналу на рівні структурного підрозділу?

1. лінійним керівником;

2. функціональним керівником;

3. менеджером з персоналу;

4. директором з розвитку персоналу.

12Форми навчання персоналу – це:

1. методи і види тренувань працівників за відповідним курсом навчання;

2. способи засвоєння знань та вмінь працівниками на робочому місці;

3. види організації взаємодії учнів та слухачів в навчальних группах, окремих учнів або слухачів між собою та з викладачами;

4. сукупність засобів підготовки працівників до виконання ними нових завдань.