Висновок
Таким
чином, міжнародне та національне
(внутрішнє) право має деякі суттєві
спільні риси, завдяки яким ці дві різні
системи норм і принципів визнаються
правовими: норми міжнародного та
національного публічного права
забезпечені юридичною силою, тобто їх
виконання гарантоване авторитетом і
силою держав, які діють індивідуально
чи колективно.
Нормам
і принципам міжнародного та національного
публічного права властиві:
— чітка
визначеність;
— додержання
певної форми висловлення;
— виконання
усталеної процедури ухвалення та набуття
чинності;
— забезпечення
виконання норм засобами відновлення
права
та приборкання свавілля.
Однак
міжнародне право має низку особливих
характеристик, які роблять його цілком
відмінним від національних правових
систем, пов’язаних з існуванням сучасної
держави та її апарату. Сучасна держава
зосереджується на використанні сили,
встановлюючи на її застосування державну
монополію, утримує постійну армію та
порівняно ефективний апарат управління.
