50. Джерела формування оборотних коштів
Визначення джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою роботи фінансиста підприємства.
Недостатність джерел формування оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Наявність зайвих джерел оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволіканню оборотних коштів з господарського обороту, зниженню відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.
Джерела формування оборотних коштів значною мірою визначають ефективність їх використання. Встановлення оптимального співвідношення власних і притягнутих джерел, обумовленого специфічними особливостями кругообігу фондів у тому чи іншому суб'єкті господарювання є важливим завданням системи управління
51. Класифікація кредитів Форми та видими
Банківський кредит — це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення. Банківський кредит надається суб’єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.
Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.
Банківський та державний кредити погашаються у грошовій формі
Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній
Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.
Комерційний кредит повертається переважно в грошовій формі.
Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання. Банківський та державний кредити погашаються у грошовій формі
Лізинговий кредит — це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають за орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит лізинговий та комерційний — у товарній
Лізинговий кредит може погашатися в грошовій, товарній та змішаній формах
52. Кругообіг оборотного капіталу
Дослідження кругообігу капіталу має важливе значення при управління капіталом в умовах кризи. Прискорення руху капіталу дозволяє при такому ж складі активів виробити більшу кількість продукції та отримати вищий дохід.
Зазвичай виділяють три стадії кругообігу оборотного капіталу.:
1) перетворення грошового капіталу на продуктивний (виробничий);
2) перетворення продуктивного капіталу на товарний;
3) перетворення товарного капіталу на грошовий.
У кожній з цих стадій капітал виконує відповідну функцію. Перетворення грошового капіталу на елементи продуктивного (виробничого) капіталу забезпечує об’єднання засобів виробництва, що належать власникам, з робочою силою найманих робітників; без такого об’єднання процес виробництва не може відбуватися. Функція продуктивного капіталу полягає в створенні працею найманих робітників товарної маси, нової вартості, а отже, і додаткової вартості. Функція товарного капіталу полягає в тому, щоб шляхом продажу виробленої маси товарів, по-перше, повернути власникові в грошовій формі капітал, авансований ним у виробництво, і, по-друге, реалізувати в грошовій формі створену в процесі виробництва додаткову вартість.
Кругообігом оборотного капіталу називається послідовне перетворення капіталу з однієї форми в іншу, його рух, що охоплює три стадії. З цих стадій перша і третя протікає у сфері обертання, а друга - в сфері виробництва. Без обертання, тобто без перетворення товарів в гроші і зворотного перетворення грошей на товари, неможливе постійне відновлення процесу виробництва.
Оборотний капітал завжди знаходиться у русі. Чим більше він обертається, тим краще це для підприємства.