19. Психологічна служба у внз (цілі, завдання, напрямки роботи).

. Головне завдання психологічної служби у ВНЗ - допомогти студентам якнайшвидше адаптуватися до нових умов життя і навчання у вузі; розумно подолати виниклі психоемоційні, інтелектуальні і фізичні перегрузки

основні напрями її роботи,

-консультативно-методична допомога всім учасникам навчально виховного процесу з питань професійного та особистісного самовизначення, а також соціальнопсихологічної адаптації студентів до навчання у ВНЗ

-просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури всіх учасників навчально-виховного процесу;

-профілактика девіантної поведінки, прогностика суїциду серед осіб юнацького віку

-превентивне виховання, метою якого є формування орієнтації на здоровий спосіб життя та захист психічного здоров’я людини, своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму

- психологічна діагностика й моніторинг особистісного розвитку та соціальної ситуації розвитку студентів

-проектування і соціально-психологічна корекція процесу особистісного розвитку студентів у навчально-виховному процесі

-прогнозування змін освітньої ситуації та визначення її основних тенденцій

-психологічна експертиза педагогічних інновацій, методів і методик, оцінка ефективності впровадження навчальних програм і розвивальних проектів

соціально-психологічна і педагогічна реабілітація осіб, які знаходяться в кризовій иттєвій ситуації, соціально незахищених верств населення та людей з особливими отребами

-здійснення інтерактивного навчання через проведення тренінгів, науково-пратичних семінарів, круглих столів, конференцій з актуальних питань психологічної теорії та практики

-організаційно-методичне забезпечення підвищення кваліфікації практичних психологів, атестації працівників служби, оволодіння інноваційними техніками й підходами сучасної психологічної науки

-забезпечення зв’язків із громадськістю

-виконання науково-дослідної роботи з різних напрямів прикладної психології

-науково-практичне вивчення, розробка й упровадження вітчизняного досвіду, апробація нових технологій організації та управління освітою (психологічне і соціальне обґрунтування та забезпечення), технологій із методичного, дидактичного та змістового забезпечення освіти

-профілактика професійного вигорання психологів і професійних деформацій -соціально-психологічна допомога студентській сім’ї

20. Психологічне забезпечення військової служби.

Проблема психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності військовослужбовців зародилася ще на початку 1Х століття і в своєму розвитку пройшла ряд закономірних етапів: Перший етап (початок Х1Х століття - 1917 р.) - етап емпіричного психологічного забезпечення, містить у своїй основі процес накопичення фактичного та дослідницького матеріалу в інтересах застосування психологічної науки в практиці військової справи. У цей період формуються вимоги до бойовим якостям воїнів, здійснюється наукове обгрунтування сміливості, бойової активності, ініціативи, наступального пориву та ін Другий етап (1917-1940рр.) - Етап організаційного формування процесу психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності військ. Удосконалюється процес психофізіологічних досліджень, робляться спроби обгрунтування та проведення професійного відбору, ведеться активна пропаганда психологічних знань. З'являються і організаційно оформляються підрозділи психологічної служби в окремих видах Збройних Сил. Третій етап (1940-1945рр.) - Етап практичного застосування досягнень психологічної науки в організації бойової діяльності. Поряд з накопиченням бойового досвіду, війна оголила і недоліки в психологічної підготовки. Особливий розвиток отримали питання розвитку якостей необхідних для досягнення перемоги над ворогом, підготовки психіки військовослужбовців до ведення бою. Четвертий етап (1946-1960рр.) - Етап узагальнення бойового досвіду і становлення військової психології. Створюються центри наукової розробки проблем пов'язаних з психологічним забезпеченням, починає вводиться психологічний відбір у військових училищах. П'ятий етап (1960-1992 рр..) - Етап подальшого розвитку системи психологічного забезпечення навчально-бойової діяльності. Відбувається становлення психологічної підготовки, розробляються методичні прийоми психологічних тренувань, створюється психологічна служба в ряді округів ВВС, вдосконалюється система психологічної освіти військових кадрів. Шостий етап (1992 р. - по теперішній час) - етап формування нормативно-правової бази системи психологічного забезпечення діяльності особового складу Збройних Сил та створення її концепції. Поняття психологічного забезпечення вводиться в керівні та бойові документи, проводяться дослідження даної проблеми в різних видах Збройних Сил та родах військ. Проведена робота сприяла здійсненню переробки документів з підготовки і ведення операцій видів Збройних Сил та бойових дій, внесенню змін в бойові статути

Психологічне забезпечення має відносну самостійність, що виявляється насамперед у її цілях - досягнення готовності до активних бойових дій, стійкості психіки до впливу чинників бою, професійної надійності особового складу. Психологічна готовність і стійкість пронизують всі складові компоненти не тільки психологічного але і в цілому морально-психологічного забезпечення. Вони є психологічною складовою даного процесу і складаються з таких компонентів: мотиваційного, що відображає спрямованість воїна на виконання поставленого завдання; емоційного, який проявляється у впевненості військовослужбовця, в почутті наснаги та задоволення поставленим завданням; вольового, вираженого в самовладанні, самоконтролі та саморегуляції; пізнавального, що характеризує ступінь усвідомлення і розуміння бойового завдання; інтелектуального, що відображає розумову працездатність, тип мислення; операционального (моторного), об'єднуючого застосовувані способи і прийоми діяльності.