14

1. Психологічна служба та особливості її створення в Україні.

Осн метою та стратегічним завданням пс служби є практична реалізація принципів гуманізації, що здійснюється у системі вищої освіти України, а також створення передумов для вдосконалення навчального процесу.

Основним принципом роботи служби є практична реалізація підходу до людини як до вищої цінності суспільства, яка передбачає допомогу у вирішенні психологічних проблем особистості в процесі самопізнання та самовдосконалення, що особливо актуально в сучасних соц-екон умовах, які нерідко викликають душевний дискомфорт, страх перед сьогоденням та майбутнім, формують комплекс особистісної та соціальної меншовартості.

Формами роботи психологічної служби є:

• індивідуальне пс консультування, що передбачає допомогу в знятті гострих негативних психічних станів та довготривалу роботу, зміну ставлення до власних проблем, розуміння їх природи, формування позитивного мислення, тобто психологічне консультування та психологічна корекція;

• проведення бесід і лекцій на психологічну тематику з урахуванням конкретних потреб та запитів студентів, кураторів, деканів;

• провед тренінгових занять зі студентами, магістрантами, викладачами із застосуванням сучасних методик за багатьма напрямами, наприклад – тренінги креативності, спілкування, особистісного зростання, вирішення конфліктів, ґендерні тренінги, тренінги формування позитивного мислення, тренінги працевлаштування та ін;

• робота з кураторами академічних груп (проведення соціометричних досліджень, допомога у вирішенні конкретних навчально-виховних проблем, виявлення та допомога у роботі з психологічно дезадаптованими студентами).

2. Основні завдання психологічної служби.

• створення такого психологічного середовища, яке буде сприяти оптимізації, вдосконаленню системи міжособистісних стосунків студентів і викладачів як учасників педагогічного процесу, їх ефективному самопізнанню та самовдосконаленню;

• запр методів практичної психології в навчальний та виховний процеси;

• формування самоактуалізованих особистостей;

• оволодіння закономірностями позитивного мислення;

• профілактика тих чи інших психологічних проблем, що виникають у молоді, та допомога у їх своєчасному вирішенні (це може стати передумовою попередження таких більш суттєвих психологічних відхилень, як неврози, депресії, алкоголізація, наркотизація та спроби суїциду);

• освоєння студентами, магістрантами, викладачами, кураторами груп, іншими учасниками навчально-виховного процесу  практичних методів психологічної допомоги.

3. Основні напрямки роботи психологічної служби (загальна характеристика).

Діяльність психологічної служби за основними напрямками є обов’язковою для планування з усіма категоріями — дітьми, батьками, педагогами.

Психологічне консультування

Важливою складовою роботи практичного психолога є психологічне консультування. Основне завдання психологічного консультування—допомогти клієнтові подивитись на свої проблеми збоку, побачити альтернативні шляхи виходу з проблемної ситуації. При плануванні консультативної роботи варто враховувати вік дитини: найефективнішою ця робота є з дітьми підліткового та юнацького віку, а також з педагогами і батьками.

В організації консультативної роботи доцільно керуватися наступними принципами (Матвеєва М.П. «Особливості професійної діяльності шкільного психолога», Бондаренко О.Ф.«Психологічна допомога особистості»).

■   Принцип добровільності. Клієнт усвідомлює наявність проблеми, прагне її розв’язати і вірить, що йому в цьому допоможе психолог.

■   Принцип діалогічного характеру взаємодії. Консультування проходить у формі діалогу.

■   Принцип орієнтації на норми і цінності клієнта. Консультант не займається вихованням, не насаджує свої цінності, не критикує.

■ Принцип конфіденційності. Інформація, отримана під час консультації, не може бути розголошена без згоди клієнта. Психолог також не має права отримувати додаткову інформацію про клієнта без його згоди.

■ Принцип розмежовування особистих та професійних стосунків. Під час консультативного процесу встановлюються стосунки виключно «консультант — клієнт», навіть за умови особистого знайомства за межами консультативного процесу.

Дотримання основних принципів є неодмінною умовою успішної організації і ведення консультативного процесу. Консультування, передумовою якого є скарги педагогів та батьків на поведінку дитини, корекційна робота без її згоди, а також розголошення інформації, отриманої під час консультації, не лише неефективне, але й суперечить основним принципам «Конвенції ООН про права дитини» та «Етичному кодексу психолога».

Плануючи роботу у напрямку психологічного консультування, практичний психолог враховує найтиповіші проблеми, з якими звертаються на консультацію (труднощі у спілкуванні з однолітками та дорослими, проблеми неповних сімей, розбіжності у ролях і відсутність навичок поведінки в зв’язку з цим). Також планом повинні бути передбачені так звані «нестандартні» випадки консультування, коли проблема, на перший погляд, не піддається розв’язанню за звичним алгоритмом.

Специфіка надання консультативної психологічної допомоги полягає в тому, що психолог-консультант працює не з ситуацією чи з її трансформуванням, а з переживаннями, з системою цінностей, стосунків та станів людини.

Ведення психологічної консультації може викликати певні труднощі, особливо на початковому етапі. Практика показує, що саме останні хвилини першої зустрічі можуть викликати почуття дискомфорту як у консультанта, так і у клієнта (Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості). Найскладніші випадки консультативної роботи варто фіксувати (проблема, з якою звернувся клієнт, які форми роботи були використані, на якому етапі консультування виникли труднощі) і в подальшому виносити на обговорення в інтервізійних і творчих групах практичних психологів.

Превентивний напрям

Реалізація превентивного напряму діяльності психологічної служби передбачає роботу з попередження несприятливих умов у розвитку особистості, групи. Специфіка превентивної роботи полягає в тому, що вона починається тоді, коли ще немає особливих складностей у розвитку дитини чи колективу. Психолог, вивчаючи умови індивідуального розвитку особистості, соціально-психологічні зміни у житті мікро- та макросоціуму, прогнозує можливість появи тих чи інших ускладнень і проводить попереджувальну роботу.

Превентивний напрямок передбачає:

< створення таких умов навчання і виховання, які б сприяли гармонійному особистісному розвитку дитини; особлива увага звертається на початковий та перехідний етапи шкільного життя (перший, п’ятий, дев’ятий та випускний класи); надається допомога педагогам та батькам в успішній адаптації дитини до змін соціальної ситуації, створенні сприятливого психологічного клімату в дитячому, педагогічному колективі та у сім’ї;

< роботу з дітьми «групи ризику», які схильні до дезадаптованоі поведінки; створення умов, які б зменшили б вірогідність виникнення у них відхилень у розвитку; до «групи ризику» можуть потрапити діти, які не готові до шкільного навчання, з розладами вищої нервової діяльності і ті, які перенесли психологічні травми;

< роботу з педагогічним колективом з профілактики несприятливого психологічного клімату, перевтоми і стресів, синдрому професійного вигоряння; в рамках превентивного напрямку передбачено консультування з батьками і вчителями, тренінги, релаксаційні техніки.

Психологічна просвіта

Важливість даного напрямку роботи практичного психолога полягає в тому, що він спрямований на розширення кордонів уявлень особистості про власне «Я», про систему взаємозв’язків «людина-людина», «людина-суспільство», «людина-світ». Просвітницький напрямок охоплює роботу з усіма учасниками навчально-виховного процесу: учнями (дітьми), батьками, адміністрацією закладу, педагогами.

Форми роботи психологічної служби у напрямку психологічної просвіти:

< бесіди (тематика пропонується психологом або визначається виходячи із запиту) із дітьми, педагогами, батьками;

< виступи на засіданнях психолого-педагогічних семінарів;

< виступи, доповіді на засіданнях педагогічних рад;

< виступи, доповіді на батьківських зборах;

< виступи на психолого-педагогічних консиліумах;

< інформаційне забезпечення роботи «Школи батьківства», «Батьківського лекторію» тощо;

< оформлення «Куточка психолога», періодичне оновлення інформації на ньому;

< виступи у засобах масової інформації — радіо, телебачення, преса — з найбільш актуальних питань практичної психології і соціальної педагогіки.

Матеріали для забезпечення просвітницького напрямку можна знайти в періодичній професійній літературі і пресі, використати власні професійні надбання, результати обміну досвідом з іншими психологами і соціальними педагогами, отримати консультацію в методичному кабінеті (центрі).