Облік довгострокових векселів одержаних

Дебіторська заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за реалізовану продукцію, виконані роботи, надані послуги може бути забезпечена векселями одержаними.

Довгострокові векселі одержані в забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості обліковуються на субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані».

Характеристика субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані»

субрахунок 182 «Довгострокові векселі одержані»
за Дебетом відображається	за Кредитом відображається
отримання векселя (як засіб платежу, забезпечення заборгованості)	- отримання коштів у погашення векселів; - погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості; - продаж векселя третій стороні; тощо.

Вексель – це письмово оформлене боргове зобов’язання встановленого зразка, яке засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власнику векселя (векселеутримувачу).

Вексель – це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання особи, що видала вексель (векселедавця) сплатити певну суму по настанні встановленого терміну на користь власника векселя (векселеутримувача).

Наведені визначення «векселя» свідчать, що вексель це :

- Безумовне грошове зобов’язання;

- цінний папір.

Іншими словами, всі операції з векселями умовно поділяються на дві категорії, в першому випадку, вексель розглядається як допоміжний інструмент, в другому, як об’єкт операції. Первісно вексель виникає як боргова (грошова) заборгованість, тобто стає засобом розрахунку, потім може стати цінним папером, і самостійно виступати як об’єкт купівлі-продажу.

З точки зору бухгалтерського обліку вексель розглядається як:

- Засіб розрахунків; - цінний папір ( інвестиції).

Як засіб платежу ( забезпечення заборгованості) одержані векселі відображаються на субрах. 182 »Довгострокові векселі одержані».

Облік вексельних операцій залежить від видів векселів, порядку заповнення показників векселя та їх змісту, порядку видачі та прийняття (акцепту), передачі та авалю векселів. Розрізняють прості та переказні векселі.

Простий вексель (соло) письмовий документ, який містить просте і нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити векселеотримувачу (кредитору) зазначену грошову суму у визначений строк і в обумовленому місці (рис.3.2)

Постачальник (векселеотримувач)	1.Постачання товару	Покупець (векселедавець)
	2. Передача векселя
	3. Пред’явлення векселя до оплати
	4. Перерахування грошей по векселю

Рисунок 3.2 - Порядок дії простого векселя

Переказний вексель (тратта) – письмовий документ, який містить простий і нічим не обумовлений наказ векселедавця платнику сплатити певну суму грошей утримувачу у визначений строк і у визначеному місці.

Простий вексель виписується позичальником із зобов’язанням сплатити борг кредитору.

Переказний вексель – це вимога кредитора до позичальника сплатити грошові кошти третій особі – ремітенту.

Переказний вексель з трьома учасниками використовують для перерахування боргу від однієї особи іншій.

Учасниками обігу векселів:

- векселедавець – особа, яка отримала товар (роботи, послуги) і видала вексель (платник по векселю);

- перший векселеотримувач – особа, яка передала товар і отримала вексель (той, хто отримує гроші може виступати індосаментом);

- наступний векселеотримувач (індосант) – особа власник векселя в силу здійсненого на його користь передавального надпису, яка робить на ньому наступний передавальний надпис (індосамент).

При надходженні векселя на підприємство він є підставою для відображення операції по одержанню векселя в бухгалтерському обліку.

Оцінка векселя здійснюється в розмірі вексельної суми, зазначеної на ньому прописом та цифрами. Вексельна сума може включати відсоток як додаткову плату за час обертання векселя.

Векселі бувають безвідсотковими та з нарахуванням відсотків.

Сума відсотків, яка нараховується на вексель, розраховується :

Сума відсотків = Номінальна вартість векселя х Річна ставка відсотка х