Реєстрація договору користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій)

Оскільки правовстановлюваний документ на земельну ділянку набуває чинності тільки з моменту його державної реєстрації, то на особливу увагу заслуговує питання реєстрації договорів суперфіцію.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначає правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно і обмежень цих прав.

На сьогодні, створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно не відбулося. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1088 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» встановлено, що:

• Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України з земельних ресурсів (далі – Центр ДЗК) проводить реєстрацію земельних ділянок та прав на них шляхом внесення записів про реєстрацію земельних ділянок та прав на них до бази даних державного реєстру земель, а комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації вносять дані про об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, та права на них до бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно;

• адміністратором бази даних державного реєстру земель є Центр ДЗК;

• адміністратором бази даних державного реєстру прав власності на нерухоме майно є державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Внесення до державного реєстру земель відомостей про наявні договори емфітевзису здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 2 липня 2003 р. № 174, зареєстрованого в Мін’юсті 25 липня 2003 р. за № 641/7962.

Подача та пред’явлення договору суперфіцію до регіональних філій Центру ДЗК потрібна для заповнення рядків 39–48 реєстраційної картки земельної ділянки, що є складовою Поземельної книги та внесення відомостей до бази даних Автоматизованої системи державного земельного кадастру. Відповідно до Наказу Державного комітету України з земельних ресурсів від 2 липня 2003 р. № 174 «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» інформація про договір суперфіцію вноситься таким чином:

• у стовпці 39 відображаються відомості про скорочені назви типів наявних обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку, земельних сервітутів, договорів оренди (суборенди) землі,

• у стовпці 40 відображається код обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку (на жаль, на цей час не розроблено класифікатора, що дозволяв би здійснювати внесення відповідного коду, тому цей стовпець на практиці не заповнюється).

• у стовпці 44 відображається дата початку дії обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту;

• у стовпці 45 відображається дата закінчення дії або термін дії (в роках) обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту, договору оренди (суборенди) землі.

• у стовпці 48 відображаються відомості про підставу встановлення обмеження чи земельного сервітуту, нотаріуса, який посвідчив договір оренди (суборенди) землі, земельного сервітуту, судовий орган, який прийняв рішення про встановлення земельного сервітуту.

Державний комітет України із земельних ресурсів рекомендує подавати договори суперфіцію до філій Центру ДЗК разом з правовстановлюваними документами на земельну ділянку, технічною документацію, що визначає площу та межі поширення суперфіцію на земельній ділянці, копіями документів про присвоєння ідентифікаційного номера (коду) особі, а також пред’являти документи, що посвідчують особу та її повноваження представляти інтереси особи на користь якої встановлюється суперфіцій.