18.Виробничі можливості. Крива виробничих можливостей. Шляхи збільшення виробничих можливостей.

Оскільки ресурси обмежені, то обмежені і виробничі можливості, виробничий потенціал суспільства. Збільшуючи об’єм виробництва однієї продукції, необхідно повністю або частково відмовитись від виробництва іншої. Тому повинні існувати збалансовані набори продукції, які визначаються межею (кривою) виробничих можливостей. Межа виробничих можливостей відбиває максимальні кількості продуктів і послуг, які можуть одночасно вироблятися при повному і ефективному використанні наявних ресурсів. Крива виробничих можливостей може мати набори продуктів , які відповідають координатам точок, які знаходяться на цій кривій. Ці координати відповідають ефективному використанню наявних ресурсів.

Можливі варіанти коли точки знаходяться ліворуч від кривої – це свічить про недовикористання ресурсів, а якщо точки знаходяться праворуч-неможливі варіанти використання ресурсів.

Функціонування національної економіки на межі виробничих можливостей (А, Б, В, Г, Д, Ж) свідчить про її ефективність. Точка N – означає недовикористання наявних ресурсів через низьку дисципліну праці, недосконале економічне законодавство, точка F – принципову неможливість досягнення цього набору при даних ресурсах. Нарощування виробничих можливостей здійснюється двома шляхами:

1. екстенсивним – кількісне збільшення факторів виробництва;

2. інтенсивним – якісне використання факторів виробництва (удосконалення технології, організації праці тощо).

19.Економічні аспекти глобальних проблем.

Критерії, що дозволяють виділити глобальні проблеми і безліч інших, що коштують перед людством: загальносвітовий характер проблеми (торкається інтересів усіх країн або більшості); у випадку нерозв'язаності такої проблеми виникає погроза всьому людству. Глобальность означає, що проблема подібного роду торкається інтересів усіх класів і шарів суспільства, усіх країн і народів планети; ця проблема впливає на всі сфери громадського життя і позначається на положенні справ у всіх районах планети, хоча і з різним ступенем гостроти. Глобальні проблеми можна згрупувати по трьох сферах дії: проблеми, що виникають у сфері взаємодії природи і суспільства: надійне забезпечення людства сировиною, енергією продовольством. Продовольча проблема збереження навколишнього середовища; енергетична криза; міграція населення; конверсія; проблеми воєн, руйнувань; соціальні проблеми; проблеми вирівнювання економічного рівня розвитку країн; освоєння ресурсів світового океану; оволодіння космічним простором; проблеми суспільних взаємин: відносини між державами; подолання відсталості країн, що розвиваються; локальні і міжнародні кризи і потрясіння; проблеми розвитку людини і забезпечення його майбутнього: проблеми пристосування сучасної людини до мінливих умов природного і соціального середовища під впливом що відбувається у світі НТР; питання сучасної урбанізації; боротьба з епідеміями і найбільш важкими захворюваннями; духовні цінності людини. Рішення глобальних проблем сучасності, забезпечення майбутнього людської цивілізації вимагають розробки й реалізації комплексної колективної програми: економічної, екологічної й військово-політичної безпеки людства Людству потрібна нова модель соціально-економічного розвитку й розподілу зробленого продукту. Основні вимоги до цієї моделі: повинна опиратися на потужні важелі централізованої регуляції соціально економічної системи як на рівні держави, так і світової співдружності в цілому;