Страхування повітряних перевезень пасажирів та вантажу

 

План.

1. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

2. Страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.

3. Страхування працівників замовника авіаційних робіт, осіб, пов’язаних із забезпеченням технологічного процесу під час виконання авіаційних робіт.

 

1. Страхування відповідальності повітряного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам, багажу, пошті, вантажу.

 

            Об’єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, які виникають унаслідок зобов’язання відшкодовувати в порядку, встановленому законодавством, пасажирам (спадкоємцям), вантажовласникам збитки, завдані внаслідок страхового випадку.

            Страховиком виступає страхова компанія (юридична особа), яка має відповідну ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на право здійснення цього виду страхування згідно з її установчими документами.

            Страхувальником є повітряний перевізник, який має право здійснювати пасажирські та вантажні перевезення.

            Термін дії договору. Відповідальність перед пасажиром вважається застрахованою за наявності в пасажира авіаквитка з моменту його реєстрації та внесення до поіменного списку перевізника й до моменту, коли пасажир залишив перон аеропорту під наглядом уповноваженої особи повітряного перевізника. Відповідальність за майнові збитки вважається застрахованою на час офіційного перебування багажу, пошти та вантажу на борту повітряного судна та під час завантаження (розвантаження) ПС.

            Страховим випадком за цим договором вважаються події, внаслідок яких настає відповідальність страхувальника за шкоду, заподіяну життю й здоров’ю пасажирів або втрату, пошкодження, псування багажу, поклажі, пошти, вантажу.

            Страховий тариф. У зв’язку з обов’язковою формою здійснення цього виду страхування законодавчо обумовлено максимальний розмір брутто-тарифу на один рік, що не повинен перевищувати 2% страхової суми.

            Страхові премії встановлюються та визначаються аналогічно до інших видів загального страхування, при цьому на розмір тарифної ставки вагомий вплив мають рейтинг авіакомпанії-страхувальника і всіх страхувальників, ліміт відповідальності, строк дії страхового захисту.

            Ліміт відповідальності (Страхова сума). Держави світу приєднуються до відповідних міжнародних конвенцій і вимагають від кожної авіакомпанії-авіаперевізника обов’язкового страхування його відповідальності в розмірі ліміту, що відповідає законодавчим вимогам країни, на території якої виконуються польоти.

            Ліміт відповідальності за втрату або шкоду, завдану багажу, пошті або вантажу, визначається в сумі, еквівалентній 20 доларам США, за офіційним обмінним курсом НБУ за кожен кг ваги.

За речі (поклажу), що знаходяться у пасажира – у сумі, еквівалентній 400 доларам США за офіційним обмінним курсом НБУ.

            Права та обов’язки сторін. У разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний упродовж двох робочих днів після повідомлення його про настання страхового випадку письмово поінформувати страховика.

            З метою отримання страхового відшкодування страхувальник має надати страховику оригінали або нотаріально засвідчені копії таких документів:

            - заява про страхове відшкодування; страховий поліс (сертифікат);

            - розрахунковий документ, що підтверджує внесення страхових платежів;

            - заява пасажирів або їх спадкоємців, власників вантажу;

            - документи, які підтверджують розмір збитків (висновки експертів, рішення судових органів, якщо страховий випадок був винесений на їх розгляд)

            - пасажирські купони авіаквитків та корінці багажних квитанцій;

            - свідоцтво про смерть і документи про правонаступництво для спадкоємців (у разі загибелі чи смерті пасажира);

            - акти про пошкодження/втрату багажу;

            - документи на перевезення вантажів і пошти; акти про пошкодження/втрату вантажу;

- документи реєстрації авіаційної пригоди з ПС.

Термін розслідування страховиком страхового випадку не повинен перевищувати 30 діб після отримання заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування.

За необхідності отримання додаткової інформації від державних органів, інших підприємств, установ, організацій, страховик має право продовжити термін розслідування ще на 60 діб.

            Розслідування причин та обставин настання страхового випадку може здійснюватися страховиком або уповноваженою ним особою – аварійним комісаром. Останні мають право доступу до об’єкта та необхідних матеріалів офіційного розслідування авіаційної події, зокрема до його закінчення комісією, відповідно до вимог національного законодавства.

            Прийнявши рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, страховик має письмово обгрунтовуючи власну позицію, повідомити страхувальника, але не пізніше 15 діб з моменту закінчення розслідування страхового випадку.

            Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування страховиком може бути:

            - вчинення страхувальником навмисних дій, спрямованих на настання страхового випадку;

            - надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або факт настання страхового випадку;

            - несвоєчасне повідомлення страхувальником про факт настання страхового випадку за відсутності поважних причин або перешкоджання страховикові у визначенні реальних обставин, характеру та розміру збитків.

            Умовами конкретного страхового договору може бути додатково передбачений перелік інших підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, що не має суперечити законодавству.