СТРАХУВАННЯ МАЙНА АВІАПІДПРИЄМСТВ

 

План.

1. Страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

2. Порядок укладання й ведення страхової угоди. Права та обов’язки сторін.

3. Страхування повітряних суден та їх складових частин.

 

1. Страхування майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

 

            Вогневе страхування – найпоширеніший вид майнового страхування. Воно захищає авіаційне підприємство від втрат унаслідок пошкодження або знищення майна через непередбачувані випадки (пожежа, вибух), що призводять до його спалаху.

            Об’єктами страхування можуть бути: будівлі, споруди, обладнання, інвентар, продукція, матеріали, паливо ті інше майно.

            Для цілей страхування майно підприємств поділяють на такі групи:

            - будівлі, споруди;

            - обладнання, машини, інвентар;

            - продукція та незавершене виробництво;

            - товари/послуги.

            Застрахованим може бути як усе майно підприємства, так і його частина.

            Страхові ризики. Основними ризиками в страхуванні від вогню є:

- пожежа (Fire);

- удар блискавки (Lighting);

- вибух (Explosion).

За додатковими умовами та додаткову плату до стандартного вогневого полісу можуть бути включені такі ризики:

            - стихійні явища: землетрус, виверження вулкана, дія підземного вогню, гірський обвал, буря, град, селі, повені;

            - пошкодження майна водою з водогінних, каналізаційних, опалювальних і протипожежних систем;

            - вибух парових котлів, газосховищ, газопроводів та інших апаратів;

            - крадіжка зі зламом;

            - зловмисні дії третіх осіб;

            - перерви у виробництві після пожежі, або втрата після цього прибутку.

            Страхова сума. При визначенні страхової суми береться до уваги основний принцип страхового захисту – страхування не може бути джерелом збагачення для страхувальника. Тому страхова сума повинна відповідати дійсній вартості майна і не перевищувати ринкову вартість аналогічного майна.

            Наприклад, страхові суми визначаються:

- для обладнання, машин, інвентарю згідно суми, необхідної для придбання майна аналогічного загиблому, за вирахуванням зносу;

- для будівель і споруд – це вартість будівництва або зведення будівель і споруд повністю аналогічних зруйнованій з урахуванням місцевості, зносу та експлуатаційно-технічного стану знищеної (пошкодженої) будівлі/споруди.

- для послуг – виходячи з витрат, які необхідно понести страхувальнику для повторного надання цих послуг, але не вище їх ринкової ціни.

 

2. Порядок укладання й ведення страхової угоди. Права та обов’язки сторін.

 

            Стандартний термін укладання договору – один рік. Договір страхування набуває чинності після сплати страхувальником страхової премії (частини страхової премії), а закінчується у вказаний в полісі термін. Якщо договір укладається на термін, більше як один рік, він автоматично продовжується на наступний рік – тоді, коли однією із сторін не буде повідомлено в письмовій формі про його розірвання).

            Франшиза. Договір страхування може передбачати франшизу, яка встановлюється як певний відсоток від страхової суми застрахованого майна або в абсолютній сумі. Франшиза розраховується відповідно до страхової суми загалом або за окремими групами майна. За умовами договору страхування від вогню може бути передбачено застереження, що страхувальник повинен сам нести частину збитку на своїй відповідальності (франшиза) й не має права укладати будь-які інші договори страхування щодо цих частин збитку. Застосування франшизи покликане: підштовхнути страхувальника до прийняття заходів підвищеної безпеки; обмежити випадки шахрайства під час укладання договору страхування.

            Договір страхування майна укладається на основі заяви про страхування в письмовій формі. Заява повинна містити всі необхідні відомості щодо майна. Страхувальник також надає такі документи: баланс або довідку про свій фінансовий стан за останній рік; документи, що посвідчують право власності на майно; опис майна та інші за вимогою страховика.

            Страховик має право під час дії договору перевіряти стан і вартість застрахованого майна.

            Обов’язки страхувальника в разі настання страхового випадку:

 - без затримки, у встановлений у договорі термін, сповістити страховика або його представника в письмовій формі про настання страхового випадку;

 - прийняти всі можливі заходи щодо запобігання, зменшення збитку або рятування застрахованого майна;

 - надати страховику можливість проводити огляд пошкодженого майна, розслідування причин і розміру збитку, приймати участь у заходах щодо зменшення збитку й рятування майна;

 - за вимогою страховика повідомити йому в письмовій формі всю інформацію, необхідну для визначення розміру та причин пошкодження або знищення м-на

 - у разі знищення рухомого майна, обладнання – надати страховику опис пошкодженого або знищеного майна. Витрати зі складання опису несе стр-ник

 - зберегти пошкоджене майно у тому вигляді, в якому воно опинилось через страховий випадок.

            Після отримання страховиком заяви від страхувальника про страховий випадок, страхова компанія направляє свого експерта для огляду майна та складання страхового акту про пошкоджене або знищене майно. В акті зазначається: причина страхового випадку; відомості про стан майна та його залишків, попередньо розраховується розмір збитків.

            Якщо між сторонами виникають суперечки про причини та розмір збитків, то можливо проведення незалежної експертизи за рахунок сторони, яка її вимагає.

            Розмір збитку визначається страховиком на підставі даних огляду пошкодженого майна, раніше визначених страхових сум та інших документів, що підтверджують розмір збитків.

            Відшкодування підлягає сплаті після того, як будуть повністю встановлені причини та розмір збитку. Але умовами договору страхування може передбачатись авансова виплата.

            Страховик має право відстрочити виплату відшкодування через:

- сумніви в правомірності щодо отримання страхувальником страхового відшкодування – поки не будуть надані необхідні докази;

- порушення органами внутрішніх справ кримінальної справи проти страхувальника – до закінчення розслідування.

            При деяких видах авіаційного страхування страховий поліс є єдиним документом, що свідчить про укладання договору страхування (це менш істотні договори страхування – багажу, наприклад). У таких випадках текст полісу містить основні умови страхування. Нерідко на оберненому боці полісу міститься текст правил страхування, або їх скорочений варіант.