Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ГРОШ.ТА КРЕДИТ ЕКЗАМЕН.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
567.81 Кб
Скачать

31. Інституційна модель грошового ринку. Канали прямого та опосередкованого фінансування.

За інституційним критерієм грошовий ринок поділяеться на 2 сектори:

1. сектор прямого фінансування.

2. сектор опосередкованого фінансування.

У секторі прямого фінансування відносини між покупцями і продавцями грошей вирішуються на пряму. У цьому секторі виділяють 2 канали руху грошей:

1. канал капітального фінансування по якому гроші залучаються в оборот назавжди (акції)

2. канал запозичень – по якому покупці грошей залучають гроші в свій оборот на певниц період (облігації)

У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між продавцями і покупцями вирішуються через фінансових посередників, які акумулюють спочатку у себе тимчасово-вільні кошти інших суб’єктів ринку, а потім від свого імені розміщують ін.. покупцям на ринку.

Фінансові посередники створюють власні боргові зобов’язання, які також можуть бути об’єктом купівлі-продажу на ринку.

За характером операції, які проводять фінансові посередники, віділяють такі види фінансових посередників:

1. банки (ЦБ+комерційні банки)

2. парабанки або небанківські фінансово-кредитні установи (пенсійні фонди, страхові компанії, ломбарди, лізингові компанії, кредитні спілки і товариства)

32. Економічна структура грошового ринку.

За видами інструментів, що застосовуються для переміщення грошей від продавців до покупців виділяють: ринок позичкових зобов’язань, ринок цінних паперів, валютний ринок. Хоча ці ринки функціонують самостійно між ними існує тісний зв’язок. Грошові кошти легко переміщуються з одного ринку на інший, одні й тіж самі суб’єкти можуть здійснювати операціїодночано на кожному з них. Наприклад, банк може розмістити кошти від продажу цінних паперів на придбання валютних цінностей або під позичкові зобов’язання.

За інституційними ознаками грошових потоків:фондовий ринок, ринок банківських кредитів, ринок послуг небанківських кредитних установ. На фондовому ринку здійснюється переміщення небанківського кредитного капіталу, який приводиться в рух з допомогою фондових цінностей(акцій, середньо- і довгострокових облігацій, бондів тощо). Значення - фінансування інвестицій в економіку, фінансує розширення основного та оборотного капіталу. Ринок банківських кредитів - надання клієнтам позичок та створення нових платіжних засобів. Ринок небанківських кредитних установ - здійснення акумуляції заощаджень та розміщення їх у доходні активи(цінні папери, кредити переважно довгострокові). До небанківських кредитних установ відносять договірні фін-во - кредитні установи (страхові компанії, пенсійні фонди, ломбарди, лізингові компанії, факторингові компанії) та інвестиційні фінансово-кредитні установи (інвестицйні фонди, фінансові компанії, кредитні товариства та спілки).

За економічним призначенням купівлі грошей виділяють -ринок грошей та ринок капіталів. На ринку грошей купуються грошові кошти на короткий строк, використовуються в обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу. Цей ринок дуже чутливий до змін в економіці та у фінансовій сфері, попит та пропозиція тут надто мінливі, а процент часто змінюється під їх впливом. На ринку капіталів грошові нкошти купуються на більший термін, використовуються для збільшення маси основного та оборотного капіталів. Тут проводяться операції з фондовими інструментами - акціями, середньо - та довгостроковими облігаціями, купленими для зберігання, довгострокові депозити та позички комерційних банків тощо. Особливість - попит і пропозиція є менш рухливими , рівень % більш стабільний. Між усіма названими елементами грошового ринку існує внутрішній взаємозв’язок, що підтверджує його внутрішню єдність.