44. Монетизація бюджетного дефіциту та ввп в Україні.

Купівля центральним банком на первинному ринку державних боргових зобов'язань носить назву монетизація бюджетного дефіциту, що заборонено в економічно розвинутих країнах. Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції. Проблема монетизації ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, поагшення боргових зобов"язань. Показник фактичного стану монетизації ВВП розраховують діленням обсягу грошової маси в обороті до номінального річного ВВП: Км = (М/ ВВП).

Проблема монетизації бюджетного дефіциту полягає в пошуку грошових коштів, достатніх для покриття (фінансування) перевищення бюджетних витрат над бюджетними доходами, що формуються на підставі вимог чинного законодавства, насамперед податкового. Якщо необхідні кошти не будуть знайдені, уряд не зможе розрахуватися за своїми зобов’язаннями, і виникне прострочена заборгованість його перед економічними суб’єктами (по заробітній платі, пенсіях, дотаціях, з оплати державних закупівель тощо). Проблема монетизації валового внутрішнього продукту полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг, погашення боргових зобов’язань. Із суто теоретичного погляду вирішення цієї проблеми забезпечується урівноваженням попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, незалежно від фактичного обсягу грошової маси. Якою б мірою остання не змінилася (угору чи вниз), якщо пропозиція грошей відповідає попиту, наявна грошова маса є об’єктивно визначеною, тобто не надмірно великою чи малою.

45. Інфляція: сутність, форми вияву, види, причини та наслідки.

Інфляція - процес знецінення грошей, що проявляється як постійне підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою, не забезпеченою матеріальними цінностями. До причин виникнення інфляції відносять зовнішні та внутрішні. Зовнішні причини: зростання цін на світових ринках; скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі; від'ємне сальдо зовнішньо торгівельного балансу. Внутрішні причини виникнення: деформація економіки; монополія держави на грошову емісію; монопольне положення великих виробників і їх диктат цін на ринку; монополія профспілок на ринку праці та їх можливість впливу на рівень оплати праці; непомірно високі податки або процентні ставки за кредит. Причиною інфляції може бути як перевищення попиту над пропозицією, так і відставання попиту від пропозиції. В залежності від характеру інфляції і темпів наростання інфляційних процесів розрізняють три типи інфляції: помірна інфляція, характеризується повільним вростанням цін ( до 10% на рік); галопуюча інфляція - від 10% до 200% на рік; гіперінфляція - до 1000% на рік і більше. Під час гіперінфляції поведінка споживачів визначається намаганням вкласти гроші у матеріальні цінності. У залежності від росту цін за товарними групами прийнято виділяти збалансовану і незбалансовану інфляцію.

Збалансована інфляція - визначається пропорційною зміною цін на різні товари. Незбалансована інфляція - визначає зміну цін різних товарів по відношенню один до одного в різних пропорціях. В залежності від ступеня передбачення інфляція поділяється на очікувану та неочікувану. • очікувана - це коли відбувається прогнозований ріст цін; • неочікувана - не прогнозований ріст цін. Стагфляція - це інфляція, яка супроводжується стагнацією виробництва і високим рівнем безробіття в країні, тобто одночасне підвищення рівня цін і рівня безробіття. Наслідками інфляції є зниження життєвого рівня населення, зниження реальної вартості накопичених грошей, падіння виробництва.

Причини виникнення інфляції:надмірне збільшення пропозиції грошей (класичний приклад — монетизація дефіциту державного бюджету (причина гіперінфляції в Україні в 90-х роках ХХ-го сторіччя));обмеження пропозиції (інфляція пропозиції), що зазвичай викликає зростання цін на сировинні товари, а також на товари з вищою ступінню обробки через вторинні ефекти;надлишковий споживчий попит в економіці (інфляція попиту), причиною якого може бути надто м'які кредитні умови та ін.;інфляція в інших країнах за суттєвих обсягів імпорту (імпортована інфляція), підвищення цін на імпортні товари девальвація національної валюти (збільшує ціну імпортованих товарів, погіршує економічні очікування); зростання очікувань щодо зростання цін в майбутньому.

Наслідки інфляції: Соціальні наслідки. В умовах істотної інфляції зростає розрив в реальних доходах між видами соціальних груп, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються за рахунок держбюджету). Наслідки для економічного зростання. Інфляція є прихованим податком зокрема, на заощадження, оскільки знижує стимул до нагромадження.

Політичне середовище. Інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади. Наприклад, прагнення державних органів одержати за допомогою емісії додаткові засоби для вирішення невідкладних завдань найчастіше лише прискорює інфляцію. Знижується довіра до діяльності Уряду, до запланованих програм та реформ. Вплив інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки. Найбільш узагальненим наслідком її є падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня чи розвивається нижчими темпами. Падіння курсу відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної сили грошей на внутрішньому ринку. При спробах держави втручатися у зовнішньоекономічні і валютні відносини виникають розбіжності між офіційним і ринковим курсом валюти, формується кілька ринкових курсів тощо. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент (див. спекуляція), стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку