
- •Авіаційні пасажирські перевезення
- •Загальні методичні вказівки
- •Завдання курсової роботи
- •Методичні вказівки до виконання курсової роботи
- •Дослідження ринку авіаційних перевезень за заданим маршрутом.
- •Визначення бізнес-моделі гіпотетичної авіакомпанії та типу рейсу.
- •Визначення правових питань з організації авіаційних пасажирських перевезень.
- •Обґрунтування вибору повітряного судна.
- •Розробка розкладу запропонованого рейсу.
- •Розрахунок собівартості рейсу.
- •Обґрунтування тарифної політики.
- •Захист курсових робіт
- •Список літератури
- •Авіаційні пасажирські перевезення
Обґрунтування тарифної політики.
Визначивши собівартість пас.крісла, бізнес-модель авіакомпанії студент може розробити тарифну політику на запропонованій авіалінії, порівняти рівень запропонованих тарифів гіпотетичної авіакомпанії з тарифами «конкурентів».
Всі методи ціноутворення можуть бути розділені на три основні групи, залежно від того, на що більшою мірою орієнтується авіакомпанія при виборі того або іншого методу:
1) на витрати виробництва - витратні методи;
2) на кон’юнктуру ринку - ринкові методи;
3) на нормативи витрат - параметричні методи.
Витратні методи ціноутворення передбачають розрахунок тарифу на авіаперевезення шляхом додавання до собівартості авіаперевезень якоїсь певної величини (наприклад, рівня рентабельності). До них можна віднести наступні методи:
1) метод повних витрат;
2) метод прямих витрат;
3) метод граничних витрат;
4) метод на основі аналізу беззбитковості;
5) метод обліку рентабельності інвестицій;
6) метод надбавки до ціни.
Наприклад, якщо авіакомпанія відштовхується від певного відсотка рентабельності перевезень, то розрахунок тарифу може бути зроблений за наступною формулою:
Р = З (1+ R/100), (1)
де Р – тариф, у.о./крісло;
З – собівартість пас.крісла, у.о./крісло;
R - очікувана (нормативна) рентабельність.
Авіакомпанії, що використовують ринкові методи з орієнтацією на споживача, насамперед орієнтовані в своїй практиці ціноутворення на рівень попиту на перевезення, на еластичність попиту, а також на ціннісне сприйняття споживачем (пасажиром) їх транспортних послуг.
Методи розрахунку тарифу з орієнтацією на конкуренцію, також відносяться до групи ринкових методів, встановлюють тарифи через аналіз і порівняння сили диференціації послуг даної авіакомпанії з авіакомпаніями-конкурентами на конкретному ринку. При цьому до уваги береться нинішній рівень тарифів. Таким чином, метод визначення тарифу з орієнтацією на конкуренцію полягає у визначенні тарифу з урахуванням конкурентної ситуації і конкурентного становища авіакомпанії на ринку. Методи встановлення тарифу з орієнтацією на конкурентів можна підрозділити на:
1) метод прямування за ринковими цінами;
2) метод прямування за тарифами авіакомпанії-лідера на ринку;
3) метод визначення тарифу на основі звичних, прийнятих у практиці даного ринку тарифів;
4) метод визначення престижних тарифів;
5) змагальний метод.
Отримати інформацію щодо діючих тарифів на авіалінії, що розглядається, можна за допомогою дисплею тарифів системи Amadeus, який надає опубліковані тарифи, засновані на опціях, зазначених у запиті. Можна використовувати різні опції для вказівки певної авіакомпанії, дати, класу бронювання, глобального маршруту. Також можна запитати екран від найменших до найвищих розцінок або від високих до мінімальних, тариф в одну сторону чи тариф "туди і назад". Наприклад, базовий запит для пошуку тарифів на авіалінії Київ-Франкфурт: FQD KBP FRA.
Отже, результатами дослідження по даному пункту має бути: встановлення рівню тарифів «конкурентів» на заданій авіалінії, пропозиція тарифів та умови їх використання.