1) Адвалорний тариф — це податок, величина якого визначається як фіксована частка вартості імпортованого товару.

Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом.

За допомогою адвалерного способу нарахування мита досягається як фіскальний ефект, так і ефект захисту. При цьому простежується певна закономірність, чим вища ставка мита, тим більша вірогідність застосування мита як засобу захисту національного ринку.

Розглянемо механізм дії адвалерного мита, за допомогою графіка попиту та пропозиції, наведеного при розкритті базисної теорії митних тарифів.

Введення адвалорного мита веде до зсуву кривої Sm вертикально вгору в положення S1m. У даному випадку криві Sm та S1m непаралельні, оскільки величина мита обчислюється як певний відсоток від вартості товару: чим більша кількість товарів та їх ціна, тим більше імпортне мито підлягає сплаті. Для кожної наступної ціни по осі Р абсолютна величина тарифу зростає внаслідок збільшення бази розрахунку мита.Як і у випадку зі специфічним тарифом, адвалорне мито веде до скорочення рівноважної кількості імпорту з QE до Q1 та зростання ціни цього товару для споживачів (з Ре до Рті).

Після запровадження тарифу споживачі сплачують за імпортні товари Рm1, тоді як виробники за свої товари отримують Рm2. Величина прибутку держави від адвалорного тарифу дорівнює площі прямокутника Рm1 Рm2 АЕ1. Цей доход за своїми джерелами, як і у випадку зі специфічним митом, складається з двох частин: частина РE Рm1 E1B сплачується споживачами, а РE Pm2 АВ — закордонними фірмами-виробниками [154, с.52].

Очевидно, що адвалорне мито позбавлене характерного для специфічного тарифу недоліку: його величина знаходиться у прямій залежності від вартості товару. Разом з тим, і його стягнення пов"язане із цілою низкою проблем. Зокрема, з метою зменшення мита імпортер може занизити вартість товару. З другого боку, митні органи завжди стоять перед спокусою завищити вартість імпорту, оскільки в цьому випадку збільшуються доходи держави.

2) Специфічне мито

Рис. 1.1. Механізм дії специфічного мита.

На рисунку криві імпортного попиту та пропозиції позначені відповідно D(m) та S(m). Точка їх перетину Е відповідає стану рівноваги ( Р(е) - ціна, Q(е) - кількість товару в стані рівноваги). Внаслідок введення країною специфічного тарифу, крива імпортної пропозиції буде змінювати своє положення з S(m) на S'(m), тобто зміщуватись вгору паралельно вихідного положення. Тоді ринкова рівновага буде встановлюватись в точці Е'. В результаті цього споживачі будуть сплачувати за імпортований товар більшу ціну Р(m1) купуючи меншу кількість товару Q(m1). Іноземний імпортер при цьому отримуватиме меншу ціну Р(m2), ніж раніше, в результаті зменшення кількості товару, який купують національні споживачі. Отже специфічний тариф в даному випадку буде мати величину Р(m1)-Р(m2). Доход від такого тарифу, який отримує країна - імпортер, характеризуватиметься площею прямокутника Р(m2) Р(m1) Е' А. Очевидно при цьому, що частину цього доходу сплачуватиме бюджету споживачі (Р(е) Р(m1) Е' В), а частину -імпортери-виробники (Р(m2) Р(е) В А).

В результаті такого засобу у споживачів і іноземних імпортерів зменшується економічний ефект від здійснення торгівельної операції. Для держави ж застосування специфічного тарифу дозволяє досить легко збирати податок, оскільки для цього потрібна лише інформація про кількість товарів, які імпортуються. Але для регулювання імпортних потоків він має суттєвий недолік, особливо при постійному підвищенні ціни на імпортований товар (скажімо при досить великих темпах інфляції), оскільки його величина не пов'язана з вартістю товару. Отже він не є досить ефективним засобом захисту вітчизняних товаровиробників. Для рішення даної проблеми застосовується адвалерний тариф

3) Експортний тариф

Звертаючись до іншої сторони зовнішньоторговельної політики, експорту, необхідно розглянути такий інструмент її регулювання як експортні податки. Вони, як і імпортні мита, можуть виступати у специфічній та адвалерній формі і мати практично однаковий вплив на зовнішню торгівлю. Для вивчення такого впливу доцільно застосувати вже відомий підхід, скориставшись також кривими пропозиції та попиту на експортні товари, при чому остання є ні чим іншим, як кривою попиту на імпортні товари в країні – торговельному партнері (розглядувана країна поставляє товар на один закордонний) (рис. 1.3): До запровадження експортного податку стану ринкової рівноваги відповідала ціна Р(е) та кількість товару Q(е). В результаті запровадження експортного податку крива експортної пропозиції буде зміщуватись вгору паралельно вихідному положенню, якщо мова йде про специфічний експортний податок, та не паралельно (як в даному випадку на рис. 1.3), коли застосовується адвалерний податок. Наслідками даного механізму маємо зменшення пропозиції товару до Q(х1), що в свою чергу веде до збільшення на нього ціни Р(х1) на світовому ринку. Отриманою ціною за реалізований товар експортерами буде ціна Р(х2) - менша за вихідну завдяки зменшенню обсягів реалізації товару на кількість товару, яку експортери вимушені будуть реалізувати на національному ринку, але за меншою ціною. Доход держави в цьому випадку від експортного податку характеризується площею прямокутника Р(х2)Р(х1)Е'А та має два джерела: верхня частина прямокутника - доход, який забезпечується іноземними покупцями; нижня -експортерами-виробниками. Запровадження такого механізму регулювання експорту насамперед є вигідним споживачам країни-експортера, але погіршує становище підприємств-експортерів. Для держави (особливо що економічно розвивається та має дефіцит валютних ресурсів) виникає проблема вибору: або забезпечувати національних споживачів високоякісними товарами і збільшувати джерело бюджетного доходу, або сприяти збільшенню надходження до країни валютних ресурсів. Окрім регулювання даних економічних характеристик, експортний податок дозволяє поліпшити певною мірою умови торгівлі країни (наприклад, в сторону більш позитивного сальдо торговельного балансу), якщо імпортні ціни залишатимуться без змін. Також варті уваги такі його дії як можливість перерозподіляти прибутки в межах країни та боротьба з інфляцією.

4) впливу тарифу у випадку малої країни

Особливістю малої країни є те, що зміна її попиту на імпортні товари ніяким чином не вплине на їх світову ціну.

До початку торгівлі: Е - точка рівноваги. Sd – внутрішня пропозиція в малій кр, Dd – внутрішній попит в малій кр.

При вільній торгівлі: Pw – світова ціна на товар, вона значно нижча за внутрішню ціну (Pd) = > тоді оскільки світовий ринок може поставити в дану країну необмежену кі-сть товару крива пропозиції має вид - Sd+w = > точка рівновага – F. Висновок: при вільній торгівлі ціна товару значно падає, споживання зростає до Q5=80, а внутрішнє ви-во скорочується до Q1=20, тому країна має імпортувати 60 од. товару.

Після введення тарифу: оскільки кр – мала, то ввдення тарифу не вплине на рівень світ цін на товар. В результаті введення тарифу внутрішня ціна зростає на величину тарифу з Pw до Pw+t, сукупна пропозиція зміщується вгору - Sd+w+t => точка рівноваги – G. Висновок: в результаті введення тарифу ціна зростає з Pw до Pw+t, внутрішнє споживання скорочується з Q5=80 до Q4=60, внутрішнє ви-во зростає з Q1=20 до Q2=40, і імпорт скорочується з 60од. до 20од. Надлишок споживання до введення тарифу: a+b+c+d+e+f+g

Надлишок споживання після введення тарифу: e+f+g = > втрати надлишку споживання склали: a+b+c+d

Внаслідок введення тарифу виникають дві групи ефектів: 1) перерозподільчі ефекти (еф доходів, еф переділу); 2) еф втрати (еф захисту, еф споживання).Еф доходів (с): це збільшення доходів бюджету в результаті обкладання імпорту митом. Еф переділу (а): це перерозподіл доходів від споживачів до ви-ків продукції. Еф захисту (b): це економічні втрати країни внаслідок внутрішнього ви-ва додаткової кі-сті товару з метою замінити імпорт, який був обмежений в результаті введення мита. Еф споживання (d): це зменшення споживання в результаті зростання внутрішньої ціни на товар.

5) Аналіз часткової рівноваги впливу тарифу у випадку великої країни

Ч асткова рівновага передбачає розгляд впливу тарифу на країну за умов наявності торгівельних відносин. Заг рівновага включає останнє плюс стан країни до наявності торгівельних відносин з іншою країною.До початку торгівлі велика країна виробляє і споживає товар в точці Е, що показано за допомогою кривих внутрішнього попиту D_d і пропозиції S_d.За умов вільної торгівлі, тобто відсутності тарифу, велика країна зустрічається з нижчою світовою ціною P_w на її товар, яка відрізняється від внутрішньої при відсутності торгівлі. Так як світовий ринок може постачати лише визначену кількість товару, то при зниженні ціни на товар, знизиться і його пропозиція S_­d+w, яка кількість товару доступну внутрішнім і зовнішнім споживачам. Основною відмінністю моделі впливу тарифу на велику і малу країну є: ціни світового ринку напряму залежать від кількості товару, який купляє велика країна. Рівність попиту і пропозиції буде досягнуто в точці F, де об‘єм попиту складе Q_d1, а внутрішня пропозиція становитиме Q_s1. Імпорт в даному випадку складе Q_s1Q_d1­. Після введення тарифу: Для захисту національних виробників від збитків уряд вводить імпортний тариф. Так як країна велика, то введення тарифу понижує світовий рівень цін, що веде до здешевлення імпорту країни і при постійній ціні експорту означає покращення умов торгівлі. Це призводить до зростання внутрішньої ціни на рівень тарифу t із P_w до P_w+t. Після введення тарифу, пропозиція товару збільшилася на величину тарифу до рівня S_d+w+t. Рівність попиту і пропозиції буде досягнуто в точці G. Завдяки введенню тарифу, внутрішнє виробництво збільшиться на Q_s1Q_s2, а внутрішнє споживання впаде на Q_d1Q_d2 і імпорт скоротиться з Q_s1Q_d1 до Q_s2Q_d2. Із-за введення тарифу, переміщення кривої пропозиції спричинило виникнення втрати надлишку споживання (втрати споживачів) a+b+c+d, а також виникненню двох груп економічних ефектів: 1). Перерозподільчі ефекти (ефект доходу і ефект переділу); 2). Ефекти втрати (ефект захисту і ефект споживання). Для визначення позитивного чи негативного впливу на економіку від введення тарифу необхідно порівняти ефект умов торгівлі з ефектами захисту і споживання: 1). Якщо e > b+d, то економічна ситуація в країні в результаті введення імпортного тарифу покращиться; 2). Якщо e = b+d –залишається на тому ж рівні; 3). Якщо e < b+d –погіршується.

6) Експортні субсидії – практика застосування та графічне представлення

Субсидія — грошова виплата, направлена на підтримку національних виробників і непряму дискримінацію імпорту.

Експортна субсидия— фінансовий нетарифний метод торгової політики, що передбачає бюджетні виплати національним експортерам, що дозволяє продавати товар іноземним покупцям за нижчою ціною, ніж на внутрішньому ринку, і форсувати тим самим експорт.

Допустимо, що пропозиція товару з-за кордону (експорт товару зарубіжною країною в дану країну) складає Sd, а попит усередині даної країни — Dd. У цій ситуації ринкова рівновага досягається в точ ці Е — покупці в імпортуючій країні куплять Q1 товару за ціною Рw. Щоб підтримати експортерів, іноземний уряд вирішує надати їм експортну субсидію. В результаті зниження експортної ціни пропозиція товару з-за кордону збільшується і крива пропозиції зміщується на рівень S5, а ринкова рівновага — в точку F. В результаті субсидування експортна ціна знижується до рівня Р5, тобто умови торгівлі експортуючої держави погіршали. Але із-за зниження експортної ціни збільшується кількість одиниць товару, який вдається експортувати, до Q2. Оскільки із-за зростання експорту менше товару поступає на внутрішній ринок, внутрішня ціна на нього збільшується до Рd. Виграш або програш експортуючої держави безпосередньо залежить від того, чи вдасться за рахунок збільшення об'єму продажів компенсувати втрати, що виникли із-за погіршення умов торгівлі, тобто зниження експортної ціни.

7) Імпортні квоти – графічне представлення

К вота –кількісне нетарифне обмеження експорту чи імпорту товару визначеної кількості чи сумою на визначений період часу. Розрізняють експортні та імпортні, за ознакою охоплення розрізняють глобальні і індивідуальні. Експортні –вводяться у відповідності з міжнар стабілізаційними угодами, які встановлюють частку кожної країни в загальному експорті визначеного товару, або урядом країни для попередження вивезення дефіцитних товарів на внутр ринку. Імпортні –вводяться нац урядом для захисту місцевих виробників, досягнення збалансованості торгівельного балансу, регулювання попиту і пропозиції на внутр ринку.Глобальні –встановлюються на експорт чи імпорт товару на визначений період часу незалежно від країни, в яку він імпортується або з якої експортується. Індивідуальні –встановлюється в межах глобальної квоти окремо щодо кожної країни, яка експортує чи імпортує товар. Квота відсутня. Нехай внутр попит в країні складає D_d, а внутр пропозиція - S_d. Пропозиція того ж товару за кордоном необмежена і складає S_w, а світова ціна –P_w. В такому випадку внутрішнє вир-во товару складе Q_s1, споживання –Q_d1, імпорт товару –Q_d1Q_s1. При введенні квоти країною в розмірі Q_d2Q_s2 (5,3), спостерігаємо скорочення зовнішньої пропозиції, підвищенню внутрішніх цін на товар до рівня P_q, збільшення внутрішнього вир-ва до Q_s2, скорочення внутрішнього попиту до Q_d2, зменшення імпорту до розмірів квоти Q_d2Q_s2. Як і при введенні імпортного тарифу, введення квоти веде до скорочення надлишку споживання (втрати споживачів від введення квоти) –a+b+c+d. Ефекти матимуть наступний вигляд: ефект переділу –а, ефект захисту –b, ефект доходу –с, ефект споживання –d, загальні втрати економіки складають b+d. Основною відмінністю в інтерпретації ефекту доходу між імпортним тарифом та квотою полягає в наступному: у випадку імпортного тарифу ефект доходу полягає в перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету, а у випадку імпортної квоти додаткові доходи розподіляються від споживачів, але не до державного бюджету, а на користь імпортних компаній, які в рамках квоти отримують можливість купляти Q_d2Q_s2 товару за низькою світовою ціною P_W і продавати його споживачам за високою внутрішньою ціною P_q. Другою відмінністю між митом і квотою є: різниця у різній силі мита і квоти щодо їх обмежуючих функцій. У випадку зростання попиту на товар, то імпортна квота дозволяє утримувати імпорт в заданому об‘ємі, а тариф не дозволяє утримувати об‘єм імпорту, але дозволяє залишати внутрішню ціна на тому ж рівні.

8) Імпортні квоти і тариф – графічне представлення