7. Виконання робіт на верстаті

При обробці деталі встановлюються безпосередньо на столі верстата з допомогою затискних пристроїв. Невеликі деталі кріпляться в лещатах чи спеціальних пристроях. Інструмент (торцеві, кінцеві, пальцеві та інші фрези) встановлюється у шпинделі.

При обробці невеликої партії деталей керування подачею (переміщенням стола) здійснюється вручну від пульта. В серійному виробництві верстат може працювати за автоматичним циклом. Циклове програмне керування (ЦПК) верстатом дозволяє програмувати до 24 переходів обробки деталі в автоматичному циклі. Верстат можна настроїти для обробки ступінчатих поверхонь, розточування декількох отворів, багатопрохідного фрезерування при обробці шпонкових пазів, зовнішніх та внутрішніх рамок, пазів складної форми тощо.

Для підвищення точності обробки на верстаті передбачена можливість програмування у будь-якому переході переміщення стола із сповільненою швидкістю: при підході до кінцевого положення незалежно від величини встановленої робочої подачі швидкість руху стола автоматично знижується до мінімальної, тобто, до 20 мм/хв в поздовжньому та поперечному напрямках і до 8 мм/хв у вертикальному напрямку.

8. Система циклового програмного керування

Вузол введення (задавання) програми (див. рис.4) виконаний у вигляді поворотного барабана з отворами. В кожному ряду вздовж твірної циліндричної поверхні барабана виконані 34 отвори для кріплення в них штекерів 11. Кількість і розміщення штекерів у ряді визначає програму переміщень, що виконується в даному переході. Призначення кожного отвору вказане на лицьовій панелі 2 корпуса 1 умовними позначеннями, числами і написами.

Перші шість отворів призначені для встановлення напрямку переміщення: «Вліво», «Вправо», «Вперед», «Назад», «Вверх», «Вниз». Наступні три отвори служать для встановлення характеру руху: «Прискорений хід», «Прискорений хід з опусканням консолі» та «Сповільнений хід». Одночасно можна встановити лише один штекер. Якщо ці отвори залишити вільними (без штекерів), переміщення стола буде відбуватися із робочою подачею, що встановлена коробкою подач. Десятий отвір використовується для програмування закінчення циклу, тобто повернення барабана в початкове положення.

Решта 24 отвори призначені для задавання в кожному переході номера електроупора, який має вимикати привод подач при досягненні встановленого переміщення стола: позиції 11…18 використовують для поздовжніх переміщень, 19…26 - для поперечних переміщень і 27…34 - для вертикальних переміщень.

Рис. 4 Пульт набору програми

Використання будь-якого електроупора для обмеження переміщення даного переходу дозволяє значно скоротити загальне число електроупорів, істотно спростити настроювання верстата і зменшити імовірність помилки при наборі програми. При необхідності один і той же електроупор може бути використаний для обмеження декількох послідовних переходів одного і того ж напрямку. Для цього у відповідних місцях паза лінійки стола встановлюють декілька кулачків, які в процесі виконання програми і діють на даний електроупор.

Пристрій (пульт) для введення програм дозволяє запрограмувати 24 переходи обробки деталі. Інформація, що стосується даного переходу, зчитується з допомогою пружинних контактів 3, на які діють штекери 11, що встановлені в отворах барабана. Для програмування будь-якого переходу барабан повертається на 90º відносно положення, в якому відбувається зчитування. На барабані є два кільцевих ряди чисел від 0 до 24, які позначають номери переходів. Числа із правого ряду, що знаходяться напроти вказівника, позначають номер переходу, програма якого зчитується в даному положенні барабана. Лівий ряд використовується при наборі програм.

Навпроти числа, що відповідає номеру даного переходу, в отвори барабана встановлюють комплект штекерів, необхідний для виконання заданого переміщення. Наприклад, для програмування в третьому переході прискореного переміщення вліво із сповільненням потрібно встановити в отвори третього ряду барабана чотири штекери: «Вліво», «Прискорений хід», «Сповільнений хід» і номер упора, який обмежує переміщення.

Зчитування і виконання програми пов’язане із рядом періодичних поворотів барабана. Після виконання чергового переходу барабан повертається на крок. Для повороту барабана (як привод) служить електромагніт 8. При вмиканні електромагніта фіксатор 4, закріплений на важелі собачки, виводиться із гнізда барабана, а підпружинений важіль 6 із собачкою храпового механізму повертається на величину кроку храпового колеса. Собачка попадає в наступну западину храпового колеса. У зведеному положенні важеля із собачкою барабан утримується від повороту додатковим кульковим фіксатором 12. Він (барабан) повертається в момент вимикання електромагніта. Під дією пружини важіль повертається і собачка переводить барабан з храповим колесом і наступне положення. В кінці повороту фіксатор входить в отвір барабана і фіксує його кутове положення, в якому і зчитується програма чергового переходу.

Після повного виконання програми за командою «Стоп» шляхом послідовного вмикання і вимикання крокового електромагніта до тих пір, поки штифт 10 не замкне блок-контакти 9 нульового положення, барабан повертається у вихідне положення. Для повороту барабана служить рукоятка 5. Крім того на пульті керування є дві кнопки «Поворот барабана на крок» і «Повернення барабана в нульове положення».

При роботі верстата за програмою величина переміщення стола в поздовжньому і поперечному напрямках та консолі вверх і вниз встановлюється з допомогою кулачків, що діють на блоки електроупорів (рис.5). Кожен із блоків (поздовжнього, поперечного і вертикального переміщень) має десять електроупорів 5. Два із них служать кінцевими вимикачами для обмеження граничних переміщень робочого органа верстата, а решта вісім використовуються для програмування робочих переміщень. В кінці чергового переміщення відповідний кулачок (див. рис. 6, поз. 2) натискає на стержень електроупора 4. Упор повертає вільно посаджений на осі 7 пружинний важіль 6, який і діє на мікровимикач 2. Довжина стержня 4 електроупора, від якої залежить момент спрацьовування мікро вимикача, може бути відрегульована гвинтом.

Рис. 5 Блок електроупорів

Рис. 6 Схема вмикання

сповільненого ходу стола

Великою перевагою верстата є наявність режиму сповільненого ходу. Цей режим переміщення стола можна програмувати в кінці будь-якого переміщення. Принцип вмикання сповільненого переміщення детальніше показаний на рис. 6. В кінці переміщення стола кулачок 2 натискає на відповідний електроупор 3. Електрична схема влаштована так, що при увімкненому сповільненому переміщенні мікровимикач електроупора 3 вмикає електромагнітну муфту сповільненого ходу і вимикає електромагнітну муфту прискореного чи робочого ходу. Стіл чи консоль проходить на малій подачі шлях L_cпов., так як електроупор 3 натиснутий. В положенні кулачка 2, що показане штриховою лінією, електроупор 3 звільняється, муфта сповільненого ходу вимикається і робочий орган верстата зупиняється. Далі під дією пружини важіль повертає барабан на крок і розпочинається відпрацювання програми наступного переходу. Якщо сповільнене переміщення не запрограмоване, то при натисканні кулачка 2 на електроупор 3 муфта сповільненого ходу не вмикається і швидкість робочого переміщення залишається до моменту, коли кулачок 2 зійде (зміститься) з контакту із стержнем електроупора. Робочий орган верстата після цього теж зупиняється.