7. Облікова політика – сукупність принципів, методів і процедур що використовується підприємством для складання та подання фін. Звітності.

Основне призначення облікової пол:

• Упорядкування облікового процесу на під-стві.

• Методологічне відображення госп. діяльності п-ства.

• Надання обліку цілеспрямованості

• Забезпечення ефективності обліку

Метою облікової пол.. є створення інформаційної системи яка обслуговує керівництво під-ства на певний відрізок часу з урахуванням діючого законодавства та інших факторів.

На вибір обл. пол. впливають такі фактори:

• Специфіка та обсяги діяльності

• Організаційно-правова форма

• Взаємовідносини з податковою системою

• Рівень кваліфікації облікового апарату

• Рівень забезпечення технічними засобами

8. Для побудови бух. балансу потрібно:

1. Повністю охопити госп. процес під-ва.

2. Здійснити ек.-обгрунтоване групування госп. явищ.

3. Відобразити зв’язки між госп. явищами з додержанням типової кореспонденції рахунку.

Будують у вигляді двосторонньої таблиці. У лівій частині балансу, що назив. Активом, показують склад і розміщення активів під-ства, а в правій, що назив. пасивом, - капітал, забезпечення та зобов’язання під-ства. Актив і пасив балансу складається з окремих статей, кожна з яких відображає величину певного ек. Однорідного виду майна або його джерел.

Статті бух. балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи майна та джерел його утворення-розділи. У бух. балансі виділено 4 розділи активу і 5 розділів пасиву. Загальні підсумки активу і пасиву балансу повинні бути рівні між собою. Цео бов’язкова умова правильності його складання.

9.

Основні засоби	Виробничі запаси	Виробництво	Готова продукція	Грошові кошти в касі	Засоби в розрахунках
					Підзвітні особи	Інші особи
40000	53000	8500	21700	500	40	18400
210000	9000
	2000

Білет 28

6.Принципи бухгалтерського обліку:обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства; повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства; послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності; безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі; нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

7 Вимірники, що використовуються в обліку та їх характеристика: Натуральні вимірники служать для одержання інформації про господарські засоби і процеси у натуральному виразі. Їх використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, основних засобів тощо. Трудові вимірники використовують для визначення кількості затраченої праці, вони виражають кількість затраченого часу в днях, годинах, хвилинах, змінах (людинодні, людиногодини), можуть певною мірою узагальнювати і порівнювати між собою різнорідні величини, проте повним узагальнювальним вимірником бути не може. Грошовий вимірник є узагальнюючим і служить для відображення господарських засобів в різних матеріальних цінностей і операцій в єдиному показнику грошових одиницях, гривнях, копійках. Грошовий вимірник часто використовують поряд з натуральними і трудовими.

8 Двоїстість відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку:Суть двоїстості закладена в утворенні і використанні власного і позичкового капіталу суб єктами господарювання.Виходячи з природи капіталу в пасиві відображають джерела утворення капіталу,а в активі-використання господарських засобів.На активних рахунках ведеться облік використання господарських засобів,на пасивних-джерел утворення. Сальдо-залишок бухгалтерського обліку.Залишок на початок місяця-початкове сальдо,на кінець-кінцеве.Відкриваючи рахунок спочатку ми записуємо його код,визначаємо активний він чи пасивний,записуємо початкове сальдо,оборот,визначаємо кінцеве сальдо.Рахунки між якими є взаємозв язок-кореспондуючі рахунки,а сам взаємозв язок-кореспонденція.Запис операцій кореспондуючих рахунків називається бухгалтерською проводкою(облікова формула Д30К31)

1в 2 в 3в 4а 5в

Білет29

6.Бухгалтерський облік у системі економічних наук: Бухгалтерський облік є самостійною прикладною економічною наукою і певною галуззю практичної суспільної діяльності. Вища атестаційна комісія (ВАК) України у класифікації економічних наук визнала як самостійну науку 08.06.04 "Бухгалтерський облік, аналіз та аудит". Це зумовлено тим, що бухгалтерський облік накопичує, групує і систематизує факти господарської діяльності, є досконалою інформаційною базою управління підприємством. Застосування методичних прийомів аналізу та аудиту дає змогу за даними бухгалтерського обліку розкрити причинно-наслідкові результати господарської діяльності, активізувати та прогнозувати цю діяльність. Історія розвитку бухгалтерського обліку показує, що він являє собою самостійну галузь наукових знань, яка має певні системоутворюючі ознаки і є частиною системи економічних наук.

7.Предмет бухгалтерського обліку: Бухгалтерський облік, як і будь-яка інша економічна наука, має свої предмет, об'єкти, суб'єкти і метод (методологію) Предмет бухгалтерського обліку в широкому розумінні — все те, що пов'язане з отриманням необхідної інформації про суб'єкт господарювання, його господарську діяльність та ресурси. У вузькому розумінні, предметом обліку є сукупність процедур, пов'язаних з виявленням, вимірюванням, реєстрацією, накопиченням, узагальненням, зберіганням та передачею інформації про господарську діяльність користувачам для прийняття рішень. Таке визначення предмета відповідає сутності бухгалтерського обліку, задеклароване і законодавчо закріплене та відображає технологічний процес інформаційного забезпечення, метою якого є надання користувачам правдивої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.

8.Структура пасиву балансу:складається з 5-ти розділів.У першому відображений власний капітал,до складу якого відноситься статутний капітал,пайовий капітал ,додатковий вкладений капітал(сума на яку вартість реалізації акціонерного товариства перевищує їх номінальну вартість),інший додатковий капітал(сума до оцінки активів підприємства,вартість безкоштовно отриманих необоротніх активів)і нерозподілений прибуток.У 2-му розділі дають інформацію про склад забезпечень наступних витрат і платежів,величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом прогнозних оцінок.У 3-му розділі подають інформацію про довгострокові зобов язання.У 4-му розділі подають дані про поточні зобов язання(короткостроковий кредит,кредиторська заборгованість,вексель)У 5-му розділі записують інформацію про суму доходів майбутніх періодів,одержаних авансом орендних платежів.

1в 2в 3б 4а 5а

Білет30

6.Бухгалтерський облік, його мета та завдання: Бухгалтерський облік - це процес безперервного виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації у вартісному вигляді про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.Метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

7.Об’єкти бухгалтерського обліку: Об'єктами бухгалтерського обліку підприємства є господарські засоби й джерела господарських засобів. Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку в Україні господарські засоби підприємства групують за трьома ознаками:1. Необоротні активи.2. Оборотні активи.3. Витрати майбутніх періодів. До необоротних активів належать: Нематеріальні активи, Основні засоби, Інші необоротні активи(незавершене будівництво;довгострокові фінансові інвестиції, інші фінансові інвестиції;довгострокова фінансова заборгованість;відстрочені податкові кредити;інші необоротні активи) До оборотних активів належать: Запаси, Дебіторська заборгованість, Грошові кошти та їхні еквіваленти. До витрат майбутніх періодів належать витрати, що здійснені у даному звітному періоді, але відносяться до наступних звітних періодів. До таких витрат належать:витрати з освоєння виробництва, нових видів продукції;суми передплати періодичних видань та ін.

8Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за структурою і економічним змістом:за структурою рахунки поділяють на:активні(сальдо в дебеті),пасивні(сальдо в кредиті),активно-пасивні(сальдо в дебеті і в кредиті).За економічним змістом рахунки поділяють на активні і пасивні.На активному рахунку сальдо записується по дебету,а на пасивному-по кредиту.Дебет на активному рахунку означає збільшення,а кредит-зменшення,на пасивному-навпаки.Сальдо(залишок)на активному рахунку визначається шляхом додавання до початкового сальда обороту за дебетом і віднімання за кредитом.На пасивному рахунку з точністю навпаки.

1 в 2б а 3 4б 5а