Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Київський національний торговельно - економічний університет

Хмельницький торговельно - економічний коледж

Дисципліна: «Товарознавство непродовольчих товарів»

Збірник

текстів лекцій

освітньо-кваліфікаційний рівень «молодший спеціаліст»

спеціальність 5.050301 «Товарознавство та комерційна діяльність»

ІІІ-семестр

Хмельницький 2012

Укладач: О.І. Кирилюк викладач ІІ категорії, дисципліни « Товарознавство непродовольчих товарів»

Розглянуто на засіданні циклової комісії

товарознавства і комерційної діяльності

протокол № від 2012р.

Голова циклової комісії ______Г.В.Кушнір

ЗМІСТ

1. Лекція № 21 Тема: музичні товари………………………………………………………… 4

2. Лекція № 22 Тема: музичні товари………………………………………………………… 9

3. Лекція № 23 Тема: побутова радіоелектронна апаратура………………………………... 14

4. Лекція № 24 Тема: фотокінотовари ……………………………………………………….. 20

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Професійне спрямування: «Товарознавство та комерційна діяльність»

Дисципліна: «Товарознавство

непродовольчих товарів»

Лекція № 21

Тема: Музичні товари.

План:

1. Властивості звуку та їх використання у музичних інструментах.

2. Класифікація та асортимент музичних товарів.

Ключові питання: звук, музичні інструменти, асортимент музичних інструментів, класифікація музичних інструментів,висота звуку, тембер звуку.

Література:

1. І.М.Ліфіц “Досдіджен-ня непродовольчих това-рів”,-М.:1998р, ст147-163

2. Е.В. Заржецький « Радіотовари» М.: 1988.

3. Ш.С.Байбеков, А.Б.Голодницький « Товарознавство культоварів», М.: 1983р., ст. 5-90

4. М.М Діанич, О.В.Зелінський « товарознавство промислових товарів» М.: 1981р., ст.157-206

1. Властивості звуку та їх використання у музичних інструментах.

Ще у часи виникнення людської культури музика супроводжувала трудові процеси, масові ігри, танці, релігійні ритуали, спортивні змагання й військові походи. Вона зароджувалася з глибин народного побуту і впліталась у реальне життя. Значну роль в процесах становлення музичного мистецтва відігравали духові й ударні музичні інструменти, що закономірно вливалися в ансамблі й оркестри і супроводжували ті або інші дійства. Духові музичні інструменти, як і усе що нас оточує, народилися в далекій давнині. До наших днів вони дійшли, відчувши значні зміни, трансформації й вдосконалення. З результатів археологічних досліджень дізнаємось, що матеріалом для створення інструментів були очерет, кістка або ріг тварини, морська мушля, шкарлупа горіху, дерево тощо.

При археологічних розкопках неодноразово зустрічалися народні свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів. У творах про старожитності досить часто згадуються сопілки та жалійки. На Україні, у Карпатах, ще й тепер широко побутує довгий конусоподібний інструмент, ріг, виготовлений з дерева, який носить назву трембіта. У наш час подібними інструментами користуються вівчарі та робітники. залізниці для передачі сигналів.

До 19 ст в Україні не було умов для розвитку музики, тому що вона постійно знаходилась під владою то Австро-Угорщини, Росії, Польщі, Шфеції, татаромонголії, Литви. Інструментами того часу бали бандура, сопілка, флейта, балалайка, гітара. Бурхливого розвитку набула музика в 1861 році коли було відмінено кріпацтво. Основними концертними осередками були панські маєтки де проводились концерти у концертах брали участь переважно кріпаки вони показували різноманітні сценки, співали. Поміщики часто запрошували аристів з закордону. Виликий внесок урозвиток музики внесли такі діячі Микола Віталійович Лисенко, Старицьким, П. Саксаганським.

Музичні інструменти – це складно технічні товари тривалого призначення, призначенні для відтворення ритмічно організованих, фіксованих, за висотою звуку або чітко визначеного ритму, а також шумів, що застосовуються в музиці.

Звук - це коливання матеріального середовища яке розповсюджується у вигляді коливань.

Звуки різняться числом коливання за одиницю часу яке називають частотою коливання. У природі існує безліч звуків. За характером коливання звуки поділяють на прості і музичні.

Основними властивостями звуків є:

• Висоти- залежить від частоти звукових коливань, чим частіше коливання тим вищий звук, чим рідше коливання тим звук нижчий.

• Гучність визначається інтенсивністю коливання їх амплітудую.

• Продовженістю характеризується часом звучання.

• Тембер відтінок звуку, що характеризується м’якістю, різкістю.

• Усі звуки - від найвищого до найвищого – становлять музичний діапазон звуків. Повний діапазон охоплює 88 ступенів звуків з них періодично повторюється 7 ступенів які мають назви: до, ре, мі….,

Звуки що утворюються музичними інструментами розташовані по висоті в пуступово висхідному або низхідному порядку утворюючи звукоряд

Підприємства виробники:

Із’яслівська фабрика

Чернігівська музична фабрика

Кременчутська музична фабрика

Львівська фабрика музичних інструментів

2. Класифікація та асортимент музичних товарів.

Музичні інструменти класифікують на групи - за джерелом звука, на підгрупи - за способом отримання звука, на види - за додатковими ознаками, характерними для даного виду. Всі музичні інструменти поділяють на 5 груп : струнні, язичкові, духові, ударні та електромузичні .

Струнні музичні інструменти за способом отримання звука поділяються на щипкові, смичкові та ударно-клавішні.

Джерелом звуків у цих інструментах є закріплена струна.

• щипкових інструментів відносять:

Волинки - суцільний міх, який служить резервуаром для повітря. В один з отворів міха вставляють трубку, через яку музикант вдуває повітря. Друга трубка - ігрова. В ній, крім пищиків, є шість отворів для зміни висоти звуку. А третя трубка з басовим пищиком забезпечує бурдонний, тобто постійний звук. Наповнивши міх повітрям, музикант натискує на нього ліктем і посилає повітря в ігрову та бурдонну трубки, чим викликає верескливе звучання пищиків. У цей момент музикант може проспівати один куплет пісні, супроводжуючи спів власною грою на дуді.Волинка дійшла до нас із давніх часів. Грали на ній переважно пастухи. У Стародавньому Римі волинка звучала в театрі і військовому оркестрі. У Франції в XVIII столітті на ній віртуозно грали професіональні музиканти. В Шотландії ансамбль волинщиків і в наш час супроводжує урочисті паради. На Україні цей інструмент входив до складу оркестру війська Запорізького, а тепер звучить переважно у західноукраїнських областях

Гусла - інструмент східних слов'ян гусла є народним музичним інструментом росіян, чехів, словаків та багатьох інших народів. Про його побутування в Київській Русі свідчить і автор "Слова о полку Ігоревім", і фрески Софійського собору. Розрізняють кілька конструкцій гусел. Найдавніші і найпростіші гусла мають вигляд плоскої дощечки з натягнутими на неї струнами. Досконалішим різновидом гусел є так звані шоломовидні гусла, або гусла-псалтир. Вони більші за розміром, мають глибокий корпус з паралельними деками і збільшеною кількістю струн (від одинадцяти до тридцяти шести). Звук видобувається щипком пальців і має чисте благородне звучання. На цих гуслах часто супроводжували псалми, що, очевидно, обумовило їхню назву і боронило від переслідування духовенства.

Гусла-ящик, гусла-стіл - це якісно новий вид гусел, що мають понад 50 струн. Вони з'явилися у XVII столітті і знайшли застосування в колі музикантів-професіоналів при царському дворі,

Бандура - - рапсоди поділили з кобзою, тому їх і звали кобзарями. Бандура ж підхопила ту славу і, як більш досконала, витіснила кобзу. Інші стверджують, що кобза і бандура майже одночасно протягом віків взаємодоповнювали одна одну і стали інструментом, на який поширюються обидві назви: кобза або бандура. Прибічники цих версій не можуть сказати, якою була кобза і якою бандура, яка між ними конструктивна відмінність.

Починаючи з XVI ст. літературні та іконописні джерела засвідчують побутування на території України струнних музичних інструментів, що звались кобзами, але мали різну форму і конструкцію, вимагали відмінних прийомів гри і різного музичного призначення. Серед цих інструментів з'являються й такі, що мали поруч з ладовим грифом струни на корпусі. В них і втілено ідею майбутнього акомпануючого інструмента, на якому не перебирають струни, а щипком видобувають сріблясті звуки з певних струн, не притискуючи їх. Так, звільнившись згодом від ладів на грифі, цей інструмент стане оригінальним витвором українського народу, на якому супроводжували свої пісні та думи легендарні кобзарі. Корпус інструмента був овальним, видовбаним з верби, груші, горіха чи іншого дерева. Спочатку він мав майже симетричну, а із збільшенням струн на корпусі - асиметричну форму. А щодо назви, то водночас з колишньою - кобза - на інструмент поширилась і нова - бандура.

гітари, домбри, балалайки, мандоліни та інші.

• смичкових інструментів відносять:

басоля - Зовні басоля нагадує велику скрипку На території центральних та східних областей України частіше зустрічається чотириструнна басоля, в західних - триструнна. Грають на басолі смичком.

Гудки - З давніх-давен на Україні побутував народний інструмент, який називали гудок, або смик. На фресках Софійського собору збереглося зображення скомороха, який грає на плоскому грушовидному струнному інструменті з коротким грифом-шийкою. Струн на інструменті було три, і грали на них дугоподібним смичком. Мелодію вигравали лише на одній струні, але, торкаючись водночас двох інших струн, смичок викликав їх постійний (бурдонний) акомпанемент. Грали на гудку, притискуючи корпус до грудей, а іноді тримали вертикально, спираючи його на коліно. Грали на гудках бродячі музиканти, придворні скоморохи, зустрічалися й ансамблі гудошників, що використовували інструменти різних розмірів. Відповідними були й назви цих інструментів; гудочок, гудок, гудило, гудище. Гру на будь-якому струнному інструменті в давнину називали гудьбою.Один з найстаровинніших струнних смичкових інструментів східних слов'ян у середині XVII століття зазнав великої трагедії. Так, згідно з указом патріарха Никона, гудок та інші "бісівські інструменти", що створювались руками талановитих майстрів, відбирали у людей і спалювали. Намагання відродити гудок збіглися з часом поширення найдосконалішого із смичкових інструментів - скрипки. У XIX столітті вона остаточно витіснила гудок.

ліра - з'явилася в Європі близько тисячі років тому. В Х-XII століттях ліра заявила про себе урочистою музикою в найбільших королівських палацах Європи, а потім її забули. Була пора, коли музику для неї писав сам Гайдн, а віртуози музиканти давали відкриті концерти в аристократичних салонах. Та було й таке, коли ліру колісну брали в руки лише каліки, старці, щоб заробити на хліб. Ліра, риля-з такими назвами цей інструмент відомий на Україні з XVII століття. Він часто був супутником кобзи-бандури. Проте лірники не відігравали в житті народу такої соціальної ролі, як кобзарі-бандуристи. І як не вощили лірники живицею колесо, як не обмотували шерстю струни в місцях дотику з колесом, щоб пом'якшити скрипучий, гугнявий звук ліри, її темброві властивості та обмежені прийоми гри обумовили переважно сумний церковно-моралізаторський репертуар лірників.

скрипка - У царині музичних звуків майстри і музиканти століттями шукали такі, які були б близькими до людського голосу. Принципова ідея була винайдена авторами примітивних струнних інструментів, на яких грали лукоподібним смичком. Та від цих інструментів до цариці музики, якою стала скрипка, - величезна відстань. Тисячі майстрів світу відвойовували у природи секрети конструкції скрипкових дек, таємниці деревини, лакового покриття. В кінці XV-на початку XVI ст. італієць Г.Бертолотті сконструював перші скрипки. Його учень П.Маджіні та майстри кремонської школи А.Аматі, Дж.Гварнері і особливо А.Страдіварі створили неперевершені скрипкові інструменти дивної краси і витонченості. Головна їхня цінність у неповторному чарівному звуці, який ці інструменти несуть крізь століття. На Україні скрипка відома з кінця XVІ ст. Вона особливо імпонує наспівному, мелодійному характеру української народної музики. Без скрипки не обходилося жодне свято, весілля чи вечорниці. Вона - і сольний, і акомпануючий інструмент. Скрипка - невід'ємна частина оркестрів, ансамблів, троїстих музик. Серед відомих українських скрипкових майстрів - Т.Підгорний, Л.Мар'яненко. Український радянський майстер І.Любченко став дипломантом Міжнародного конкурсу скрипкових майстрів у м. Кремона (Італія).

альти, контрабаси, віолончелі, та інші.

• клавішних відносять піаніно і роялі.

Язичкові музичні інструменти включають акордеони, баяни, гармоні. Звуки в них отримують коливанням язичків під тиском повітря, який виникає при розтягуванні та під час стискання міхів.

Духові музичні інструменти до яких відносять:

флейти - дерев’яний духовий музичний інструмент. Сучасна флейта має прямий циліндричний канал, який скаладається з головки пробки і дульця – й двох основних колін з пальцевими отворами та клапанами. Перша поперечна флейта з’явилася у Китаї. В Європі поперечна флейта отримала розповсюдженість у XVII ст.

гобої- дерев’янний музичний інструмент, який складається з дерев’янної конічної трубки (довж. 59–61 см), двох колін і невеликого раструба. Має 20 пальцевих отворів з клапанами. Звук видобувається за допомогою подвійної трості, яка вставляється у верхнє коліно за допомогою маленької трубки – гільзи. Гобої існували у музиці різних народів з XVI– XVII ст..

кларнет – духовий музичний інструмент групи дерев’яних язичкових, видовжений циліндричної форми з невеликим раструбом і одинарною тростю, яка закріплюється спеціальним пристроєм до низу дзьобоподібного мундштука.

Фагот – низький оркестровий духовий музичний інструмент групи дерев’яних у вигляді довгої циліндро-конічної труби, що має завершений раструб у формі невеличкого венчика. Фагот складається з двох паралельних колін, з’єднаних за допомогою третього дугоподібного. Звук видобувається за допомогою подвійної язичкової тросточки.

Саксофон - Духовий язичковий музичний інструмент, винайдений бельгійський майстром А.Саксом у 1840–45 рр. Виробляється з металу, має ствол конічної форми широкої мензури, дзьобоподібний мунштук з одинарною тростю і 18–21 отворів на стволі, які закриваються За допомогою клапанів.

Валторни - являє собою равликоподібну форму, металеву трубку довжиною більше 3-х метрів з дуже розширеним раструбом.

Ударні музичні інструменти за способом отримання звука поділяють на перетинкові, пластинкові та самозвучні. Звук в ударних інструментах утворюється за допомогою удару дерев'яною паличкою, металевою щіткою, калаталом з шароподібним наконечником по вібратору (шкіра, пластинка) чи удару окремих частин інструмента один об другий.

• перепончасті ( барабан, бубен).

• Самозвучасті ( тарілки оркестрові).

• Пластинчасті (цимбали металофон)

Електромузичні їх асортимент представлений електронними та адаптеризованими інструментами, та призначені для сольного виступу. До електронних відносять синтезатори, електрооргани і мастерклавіатури.

Синтезатори за призначеням поділяють на професійні і масові. Особливістю синтезаторів є висота звучання, великий вибір звуків та мелодій .

До адаптеризованих інструментів відносять електропіаніно, електрогітари. Електрогітари поділяють на напівакустичні, не акустичні, та акустичні відрізняються вони між собою конструкцією, оздобленням, видом матеріалу,

• Електрогітари акустичні – це адаптеризовані прості гітари, які мають один або кілька звукознімачів.

• Електрогітари напівакустичні являють собою адаптеризовані інструменти які виготовлені з фанери, меншого корпусу

• Електрогітари не акустичні без звукознімувача не звучать

На самостійне опрацювання.

Товарознавча характеристика деяких видів музичних інструментів (за діленням групи по списку): струнних, язичкових, духових, ударних, електромузичних.

Викладач: Кирилюк О.І

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Хмельницький торговельно-економічний коледж

Професійне спрямування: «Товарознавство та комерційна діяльність»

Дисципліна: «Товарознавство

непродовольчих товарів»

Лекція № 22

Тема: Музичні товари..

План:

1. Основні деталі музичних інструментів.

2. Сировина для виготовлення музичних інструментів.

3. Оцінка якості музичних товарів.

Ключові питання: основні деталі, музичних інструментів, сировина для виготовлення музичних товарів, оцінка якості.

Література:

1. І.М.Ліфіц “Досдіджен-ня непродовольчих това-рів”,-М.:1998р, ст147-163

2. Е.В. Заржецький « Радіотовари» М.: 1988.

3. Ш.С.Байбеков, А.Б.Голодницький « Товарознавство культоварів», М.: 1983р., ст. 5-90

4. М.М Діанич, О.В.Зелінський « товарознавство промислових товарів» М.: 1981р., ст.157-206

1. Основні деталі музичних інструментів.

С КЛАДОВІ ГІТАРИ:

1 - струни

2 - корпус

3 - гриф

4 - шийка грифу

5 - головка

6 - колки

7 - порожек

8 - лади

9 - розетка

10 - обечийка

11 - підставка

12 - верхня дука

Будова піаніно:

/ — футор; 2 — рипки; З — штеги;

4 — нижня рама;

5 — резонансний щит;

6 — баси;

7 — рама;

8 — дискантові струни;

9 — штульрама;

10 - замковий брусок

11 — подвісний брусок; 12—клавіатура;

13 — клапп;

14 — молоточки;

15 — верхня рама; 16— вирбельбанк; 17--- вирбель;

18 — кришка;

19 — стінка

Будова баяну:

1 — гриф;

2 — правий напівкорпус;

3 - права решітка;

4 - права клавіатура;

5 — перемикач у регістрів;

6 — правий ремінь:

7 — міх;

8— лівий напівкорпус; 9 — ліва решітна;

10 — клавіатура;

11 — перемикач з готового на вибірний

акомпанемент;

12 — лівий ремінь

УДАРНА УСТАНОВКА ЕСТРАДНОГО АНСАМБЛЮ:

/ — великий барабан; 2 — малий барабан; 3 — чарльстон (хай-хет);

4 — мала тарілка;

5 — велика тарілка; 6— бонги;

7 — том-бас;

8 — том-альт;

9 — том-тено

ДУХОВІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ:

1 – флейта мала пікколо

2 – флейта велика

3 – гобой

4 – фагот

5 – кларнет

(масштаб зображення умовний)

2. Сировина для виготовлення музичних інструментів.

Матеріали для виготовлення музичних матеріалів поділяють на:

Основну і допоміжну.

Основна

• листяні породи ( бук, береза, вільха, граб, клен, груша, липа)

• хвойні ( ялина, сосна, кедр, ялиця)

Допоміжна це шліфувальні матеріали, лаки, фарби

Крім дерева використовують метали це сталь, чавун, алюміній, латунь, мельхіор.

Також використовують текстильні матеріали, шкіру. Пластичну масу.

Деревину твердих порід бука, граба, клена використовують для виготовлення клавіатури. З бук, клена. Берези виготовляють корпуси балалайок, мандолін. Бук використовують для виготовлення корпусів барабанів, баянів, гармоні. З вільхи, липи, тополі виготовляють кришки фортепіано та роялі. В якості оздоблювальних матеріалів використовують такі дерева як груша, лимонне та червоне дерево.

Із сірого мягкогог чавуну виготовляють рами для роялів і піаніно.

Із шкіри при чому натуральної виготовляють клапани у голосових планках гармоні. Оленячою замшою обклеюють у клавішних інструментах деталі які торкаються одна до одної. Ремені гармонів, баянів, акордеонів виготовляють з шкіри.

З пластичної маси виготовляють струнотримачі, клавіатури язичкових інструментів. Використовують в якості оздоблення.