24.Становлення та розвиток податкової системи незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).

За 1991–2004 роки податкова система України стала достатньо потужним джерелом доходу бюджету. За цей період уряд постійно шукав шляхи удосконалення податкової політики. Розпочавши з високого рівня податкових ставок та надвисокого податкового тягаря, держава перейшла до зменшення податків та оптимізації пільг. Разом з тим, якщо на початку 90-х років основу доходів бюджету складали непрямі податки, то через 10 років вони поступаються прямим.Таким чином, проведений аналіз періодизації розвитку оподаткування свідчить, що на даний час існує потреба систематизації досліджень з цього питання. Порівняння світових тенденцій з вітчизняними доводить їх ідентичність, незважаючи на великий часовий лаг. Останнє дозволяє шляхом екстраполювання передбачити подальші шляхи реформування податкової системи України.Продовження таких досліджень дозволить встановити основні тенденції розвитку процесу справляння та сформулювати підходи до конструювання фіскальних механізмів на основі історичного досвіду.

25.Методологія дослідження податків та пізнавальні методи вчення про податки.

Під кутом зору теорії пізнання (гносеології, епістемології) вчення про податки, державні фінанси взагалі, базується на методології філософського дуалізму, тобто визнанні рівноцінності й рівносильності матеріалістичних та ідеалістичних засад наукового осмислення фіскальної дійсності.До найбільш поширених загальнонаукових методів відносяться діалектика, методи формалізації та моделювання. Діалектика дозволяє розглядати фіскальні явища в їх розвитку, а теоретичне вчення про податки, його ідейні засади – у процесі еволюції. За допомогою методу математичної формалізації зміст фінансових явищ виражається символічними засобами алгебри, аналітичної геометрії, математичної логіки. Метод моделювання забезпечує створення знакових моделей та схем, що відтворюють процеси і функції оподаткування. Економетричними засобами математичної статистики здійснюють перевірку гіпотез, аналізують динаміку фінансово-економічних показників, будують формалізовані моделі бюджетно-фіскальних процесів.До загальнонаукових методів належить також генетичний метод, оснований на аналізі походження податків і розвитку оподаткування. Цей метод передбачає пояснення явищ виходячи з деякого первісного стану, певного відправного пункту дослідження з послідуючим відображенням основних етапів і тенденцій.

26.Податкова теорія в рамках класичної школи.

Виникненя систематизованих концепцій оподаткування відносять до 16 століття в рамках класичної теорії. До цього часу податки розлядались не як постійне джерело доходів, а як тимчасове, необхідність у якому була спричинена недостатністю коштів у надзвичайних умовах: війни, стихійного лиха, тощо. Основним постійним джерелом доходу виступали доходи від державної власності, оскільки на той час держава виступала найбільшим власником земель, лісів, підприємств, тощо. Представники класичної школи (В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо) відводили державі мінімум функцій, розглядаючі ринок як основний регулятор економічної та соціальної сфери. Звідси їх вимоги до мінімізації податкових стягнень та створення для підприємництва сприятливих умов, в яких стягнення податків не перешкоджало їх ефективному функціонуванню, нагромадженню капіталу та розширенню виробництва. Тобто, податки розглядались лише з індивідуалістичних позицій, а саме – який соціально-економічний вплив вони здійснюють на платників.