Побудова кореляційної таблиці та розробка раціональної схеми очищення зерна

Із середнього зразка вихідної суміші (основна культура і домішки) відбирають наважку масою 100 г.

Для розподілу на класи по розмірах (по товщині) отриману наважку просівають на наборі лабораторних сит з прямокутними отворами шириною від 1,0 мм до 4,5 мм із кроком 0,2 мм.

Примітка: Якщо вихідна суміш складається із зерна інших культур, то для розподілу на класи за розмірами варто підбирати сита відповідно до розмірів (товщиною і шириною) зернин цих культур, для чого можна скористатися даними, наведеними в додатку Г в табл. Г.1, Г.2.

Після просівання сходові фракції, що залишилися на кожному із сит, вручну розбирають на дві частини, що складаються: одна – із зерна основної культури; друга – домішок. Зважують і розраховують їхній вміст у відсотках окремо по зерну основної культури і домішкам.

Результат записують у таблицю в правий вертикальний стовпчик ”Усього по товщині”.

Кожна клітина цього стовпчика розділена по діагоналі на дві частини, у кожній з якої може бути цифра: права верхня – кількість насіння основної культури даного класу по розміру, виражена у відсотках до їхнього загального вмісту у вихідній суміші, ліва нижня – кількість домішок (див. приклад у табл. 2.1).

Потім зерно основної культури і домішки окремо по кожному класу просівають на наборі сит із круглими отворами (по ширині) діаметром від 1,4 мм до 4,5 мм із кроком 0,2 мм.

По закінченню просівання визначають масу кожної сходової фракції (тобто кожного класу) окремо основної культури та домішок. Результат у відсотках записують у клітини горизонтальних граф таблиці. Сума процентного вмісту основної культури у межах горизонтального рядка таблиці повинна дорівнювати відповідному значенню цього ж рядка вертикального правого стовпчика “Усього по товщині” (і, також, домішок).

У межах кожного класу по ширині (тобто по вертикальних графах таблиці) підсумують процентний вміст окремо основного зерна і домішок, результат записують у нижній горизонтальній графі таблиці “Усього по ширині”.

Аналіз кореляційної таблиці проводять у такий спосіб: спочатку визначають найбільш підходящий розмір сита з прямокутними отворами для одержання двох проміжних фракцій. По правому вертикальному стовпчику “Усього по товщині” необхідно знайти сито, через яке проходом іде максимально можлива кількість зерна основної культури і тільки невелика частина домішок, а в сході цього сита залишилася б найбільша кількість домішок з невеликим вмістом зерна основної культури.

У межах кожної із двох проміжних фракцій подальшим аналізом кореляційної таблиці знаходимо оптимальне рішення для поділу зерна основної культури і домішок по ширині на ситах з круглими отворами.

На основі аналізу кореляційної таблиці розробляють фракційну схему очищення і роблять висновок про вибір раціональної схеми очищення зерна основної культури від домішок.

Контрольні питання

1. Які види технологічних схем очищення зерна існують?

2. Дайте характеристику лінійної та розгалуженої технологічних схем очищення зерна, назвіть їх достоїнства і недоліки.

3. Для чого і як використовують кореляційної таблиці мінливості розмірів основної культури та домішок?

4. Як будують кореляційну таблицю?

5. У чому полягає принцип аналізу кореляційної таблиці з метою розробки раціональної схеми очищення зерна?