
- •«Контроль якості та безпеки продукції галузі»
- •Організація і послідовність проведення лабораторної роботи
- •Оформлення протоколу лабораторної роботи
- •Технохімічний контроль сушіння зерна пшениці
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Висновки.
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Вибір раціональної технологічної схеми очищення зерна
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Побудова кореляційної таблиці та розробка раціональної схеми очищення зерна
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Визначення технологічної ефективності роботи повітряно-ситового сепаратора
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Прилади й матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Визначення чистоти насіння
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Оцінка макротравмування насіння гібридної кукурудзи
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Розробка рецептури помельної партії
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення
- •Розрахунок рецептури помельної партії за методом зворотних пропорцій
- •Розрахунки масових часток компонентів помельної партії за скловидністю
- •Перевірка правильності розрахунків помельної партії
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Технохімічний контроль на мукомельному заводі
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення Оцінка якості зерна
- •Оцінка якості борошна
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Технохімічний контроль на крупозаводі
- •Підготовка до роботи
- •Загальні положення Оцінка якості зерна
- •Прилади і матеріали:
- •Послідовність виконання лабораторної роботи
- •Список лiтератури
- •Додаток а Визначення натури зерна за допомогою літрової пурки
- •Зерновий вологомір aquasearch-600
- •1. Вимір вологості та натури зерна
- •2. Зміна коду культури
- •3. Осереднення результатів вимірів
- •Методика визначення кількості сирої клейковини у зерні
- •Методика визначення якості клейковини у зерні
- •Довідкові дані з розмірних характеристик деяких культурних та дикорослих рослин
Загальні положення Оцінка якості зерна
Визначення кількості сміттєвих, зернових домішок та дрібного зерна за ГОСТ 30483-97
При надходженні зерна на мукомельний завод виробничо-технологічна лабораторія обов’язково виконує аналіз відібраних проб за такими показниками, як кількість сміттєвих, зернових домішок та дрібного зерна.
Для розбору беруть наважку зерна 50 г (або 25 г), сіють на ситах з отворами 1,7х20 і 1 мм. Прохід сита 1 мм зважують. Масу проходу сита 1 мм відносять до відповідної фракції сміттєвих домішок. З проходу сита 1,7х20 виділяють сміттєві домішки та з’єднують їх з відповідними фракціями сходу сита 1,7х20, яке розбирають вручну на фракції сміттєвих та зернових домішок.
Результати розбору заносять в табл. 7.1.
Таблиця 7.1. – Результати визначення засміченості зерна пшениці, що
надходить на мукомельний завод
№ п/п |
Найменування домішок |
Маса |
|
г |
% |
||
1. |
Сміттєві домішки |
|
|
1.1. |
Весь прохід через сито 1 мм |
|
|
1.2. |
Мінеральні домішки |
|
|
1.3. |
Органічні домішки |
|
|
1.4. |
Насіння дикоростучих та культурних рослин за виключенням жита і ячменю |
|
|
1.5. |
Шкідливі домішки |
|
|
1.6. |
Зерна пшениці, жита і ячменю, прогнилі і запліснявіли, обвуглені і піджарені, з явно зіпсованим ядром |
|
|
|
Підсумок сміттєвих домішок |
|
|
2. |
Зернові домішки |
|
|
2.1. |
Зернові домішки у сході сита 1,7х20, крім зерна, пошкодженого сушінням, самозігріванням та пророслого |
|
|
2.2. |
Зерна, пошкоджені сушінням (піджарені), самозігріванням та проросле у сході сита 1,7х20 |
|
|
2.3. |
Прохід сита 1,7х20 (без сміттєвих домішок) |
|
|
|
Підсумок зернових домішок |
|
|
Визначення зольності зерна за ГОСТ 10847-74
Зольність зерна визначають наступним чином: для розбору беруть дві наважки масою по 0,5 г розмеленого зерна, або борошна та поміщають у тиглі, які мають бути попередньо прожарені, охолоджені та зважені. У кожній тигель прибавляють піпеткою 1,5 мл. прискорювача. Тиглям дають постояти 1–2 хв., щоб вся наважка наситилась прискорювачем. Потім тиглі ставлять на металеву підставку у витяжну шафу. Вміст тиглів підпалюють. Після випалювання їх переносять на відчинені дверцята муфеля та поступово засовують у муфель. Прожарюють при 700С годину до повного знищення чорних часток. Після закінчення оголення тиглі охолоджують в ексикаторі та зважують. Від загальної маси попелу віднімають масу попелу прискорювача. Зольність розраховують за формулою
Х = (10000 а) / (Р (100 – W)), %, (7.1)
де а – повна маса золи, г;
Р – маса дослідженого продукту, г;
W – вологість зерна або борошна, %.
Результати аналізу записують у табл. 7.2.
Таблиця 7.2 – Результати визначення зольності експериментального зразка
Назва показника |
Зерно |
Борошно |
||
1 дослід |
2 дослід |
1 дослід |
2 дослід |
|
Номер тигля |
|
|
|
|
Маса пустого тигля, г |
|
|
|
|
Маса тигля з продуктом, г |
|
|
|
|
Маса продукту, г |
|
|
|
|
Маса тигля з золою, г |
|
|
|
|
Маса золи з прискорювачем, г |
|
|
|
|
Маса золи без прискорювача, г |
|
|
|
|
Зольність, % |
|
|
|
|
Середнє значення зольності, % |
|
|
|
|