Ряд Соколоподібні, або денні хижаки — Falconiformes

Ряд поєднує близько 270 видів (маса від 60 г до 12 кг) з характерним виглядом хижака. Поширені по всій земній кулі й заселяють всі наземні ландшафти. Дзьоб короткий, але сильний, з різко загнутим донизу гострим кінцем наддзьоба. При основі наддзьоба є восковиця — ділянка голої, часто яркозабарвленної шкіри, на якій відкриваються зовнішні ніздрі. Дуже потужна мускулатура грудей і задніх кінцівок. Міцні пальці закінчуються великими, вигнутими пазурами. Очі великі. Стравохід і зоб сильно розтяжні. Стінки мускульного шлунка відносно слабкі. Зазвичай самки крупніше самців; у частини видів забарвлення самців більш яскраве, ніж у самок. По землі ходять мало. Політ швидкий, маневрений. Тваринноядні. Активні вдень. Моногами. У багатьох видів пари зберігаються до загибелі одного з партнерів. Гніздяться одиночними парами, активно охороняючи гніздову ділянку; лише деякі види гніздяться групами. Гніздо — купа безладно накиданих гілок — розташовується в розвилках гілок, на уступах скель, на заломах очерету або на землі. Великі види відкладають 1-3 яйця, дрібні - до 4-7. Насиджують кладку й годують пташеняти обоє партнера. Пташенята лупляться покриті пухом, вже бачать. У гнізді залишаються до набування здатності до польоту 1,5-2 місяці в дрібних видів і 3-4 - у великих.

Ряд розділяється на два підряди: американських грифів - Саthartae й соколиних (типових хижаків) - Fаlcones.

Американські грифи — відособлена група з 6 видів, що зустрічаються тільки в Америці. Від інших хижих птахів відрізняються рядом дрібних деталей (наскрізні ніздрі й ін.). Харчуються падаллю, розшукуючи її в ширяючому польоті; живу здобич майже не ловлять. Чисельність різко скорочується. Так, самого великого каліфорнійського кондора — Gymnogyps californianus, що досягає маси 12 кг і розмаху крил до 3 м, в 1965 р. нараховували всього 30—35 особин.

50 видів, що зустрічаються в СРСР відносяться тільки до підряду соколині.

Родина яструбині — Ассіpitridae поєднує близько 200 видів, з яких у СРСР зустрічається 34. Яструби (тетеревятник — Аccipiter gentilis і перепелятник — А. nisus; див. мал. 37) або вичікують здобич, сидячи в укритті, або, пролітаючи уздовж узлісь, хватають зляканих тварин. Короткі тупі крила й довгий хвіст забезпечують маневреність, дозволяючи яструбам переслідувати здобич (переважно птахів) у кронах дерев. Великі хижаки — різні орли (беркут — Aquila chrysaetos й ін.) вивидивляються здобич (зайців, великих птахів), ширяючи високо в повітрі, і потім пікірують на неї; іноді підстерігають гризунів (ховрашків й ін.), сидячи біля нір. Луні (польовий — Circus cyaneus й ін.) — мешканці відкритих ландшафтів — повільно літають у декількох метрах від землі й у короткому кидку схоплюють здобич: гризунів, великих комах, ящірок, дрібних птахів. Шуліки (чорний — Milvus korschun й ін.) - типові поліфаги, що поїдають комах, гризунів, дрібних птахів, різноманітне падло (у тому числі й риб); розшукують здобич, ширяючи над полями, лугами й водоймами, ходять по землі, схоплюючи комах, вартують гризунів у їхніх нір. Грифи (чорний — Aegypius monachus й ін.) харчуються падлом — трупами тварин, які розшукують, годинами ширяючи в повітрі так високо, що із землі цього птаха, що досягає майже 3 м у розмаху крил, майже не видно.

Родина соколині — Falconidae. На над дзьоб’є є передвершинний зубець. Харчуються тваринною їжею, падло звичайно не їдять. Основний спосіб полювання: стрімкий політ-кидок на летючу або біжучу здобич. Великі соколи (кречет — Falco gyr falco й ін.) харчуються ссавцями й птахами, нападаючи навіть на тварин, які крупніше їх (качки, зайці). Дрібні соколи (боривітер — Falco tinnunculus, кобчик — F. vespertinus) харчуються гризунами й великими комахами, рідше ловлять дрібних птахів.

Більшість видів хижих птахів корисні винищуванням різних шкідливих тварин — ховрашків, гризунів, комах. Види, що харчуються падлом, корисні як санітари. Навіть великі хижаки (орли, соколи й ін.), що полюють на промислових тваринах, корисні тим, що в першу чергу ловлять хворих і неповноцінних особин. Потрібно враховувати, що великі хижаки скрізь нечисленні й тому вилучають із популяцій своїх жертв незначну частину. Дотепер у деяких районах великих соколів, яструбів, беркута використають як ловчих птахів при спортивному, а місцями й промисловому полюванню. Через зміни ландшафтів, отрутохімікати, застосовуваними для боротьби зі шкідниками й бур'янистою рослинністю, і прямого переслідування чисельність хижих птахів у багатьох районах миру різко скоротилася. Зараз у багатьох країнах, у тому числі й у СРСР, більшість видів соколоподібних птахів охороняється.