
- •Розділ і основи теорії управління. Система управління в органах внутрішніх справ україни
- •I.1. Загальне поняття управління. Управління як соціальне явище
- •I.2. Функції управління
- •I.3. Управлінські відносини
- •I.4. Принципи управління
- •I.5. Методи управління
- •I.6. Форми управління
- •I.7. Управління і самоуправління
- •I.8. Правова основа системи управління в органах внутрішніх справ України
- •I.9. Завдання і основні функції органів внутрішніх справ України
- •I.10. Організаційна структура органів внутрішніх справ України
- •I.11. Методи управління в органах внутрішніх справ України
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ іі керівник в органах внутрішніх справ
- •II.1. Поняття і сутність стилю управління
- •II.2. Місце і роль керівника в органах внутрішніх справ України
- •II.3. Функції керівника в процесі управління
- •II.4. Організація особистої роботи керівника органів внутрішніх справ
- •Річний підсумок
- •Річний план
- •II.5. Ділова та особиста культура керівника органу внутрішніх справ
- •II.6. Керівник органу внутрішніх справ і його здоров’я
- •II.7. Вимоги до керівників органів внутрішніх справ України
- •II.8. Роль керівника овс у становленні колективу органу внутрішніх справ
- •II.9. Оцінка особистості і діяльності керівника органу внутрішніх справ
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ ііі Процес управління в органах внутрішніх справ
- •III.1. Зміст, організація, технології процесів управління
- •III.2. Поняття і види управлінських рішень в органах внутрішніх справ
- •III.3. Документальне оформлення управлінських рішень
- •III.4. Організація виконання управлінських рішень
- •III.5. Інформаційне забезпечення управління в органах внутрішніх справ
- •III.6. Планування, контроль і облік як засіб управління в органах внутрішніх справ
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ IV управління персоналом органів внутрішніх справ
- •IV. 1. Поняття персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 2. Основні положення роботи з персоналом органів внутрішніх прав
- •Присяга працівника органів внутрішніх справ
- •IV. 3. Стимулювання персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 4. Культурно-етичні основи діяльності персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 5. Психологічне забезпечення роботи з персоналом органів внутрішніх справ
- •IV.6. Сутність безпеки персоналу
- •IV.7. Умови та причини порушень безпеки персоналу
- •IV.8. Заходи забезпечення безпеки персоналу
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ V управління матеріально-технічним і військовим постачанням та фінансовим забезпеченням органів внутрішніх справ
- •V.1. Поняття і значення матеріально-технічного й військового постачання та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ України
- •V.2. Організація матеріально-технічного і військового постачання та фінансового забезпечення в системі органів внутрішніх справ України
- •V.3. Заходи додаткового фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ
- •Завдання для самостійної підготовки:
- •Розділ VI управління соціальною роботою в органах внутрішніх справ
- •VI.1. Зміст соціальної роботи в органах внутрішніх справ
- •VI.2. Фінансове і матеріальне забезпечення персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.3. Соціальне забезпечення персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.4. Правовий захист персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.5. Особливості соціальної роботи в органах внутрішніх справ і перспективи її розвитку
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ VII управління в органах внутрішніх справ за особливих (екстремальних) умов
- •VII.1. Поняття і класифікація особливих (екстремальних) умов
- •VII.2. Характеристика управління органами внутрішніх справ за особливих умов
- •VII.3. Управління органами внутрішніх справ при надзвичайному стані
- •VII.4. Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими державними органами за особливих умов
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ viіі управління міжнародною правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ
- •VIII.1. Поняття міжнародної правоохоронної діяльності
- •VIII.2. Правові основи міжнародної правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України
- •1. Закони України:
- •3. Укази і розпорядження Президента України:
- •4. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України:
- •5. Міжнародні договори міждержавного, міжурядового і міжвідомчого рівня, що набули чинності для України:
- •6. Накази Міністерства внутрішніх справ України:
- •VIII.3. Особливості службових відносин органів внутрішніх справ України з дипломатичними (консульськими) представниками зарубіжних країн
- •VIII.4. Міжнародні правоохоронні організації
- •VIII.5. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) і участь України в її діяльності
- •VIII.6. Порядок оформлення звернень і відряджень до правоохоронних органів інших країн
- •VIII.7. Діяльність мвс України у сфері Європейської інтеграції
- •Нормативні акти і література:
- •Завдання для самостійної підготовки:
- •Розділ iх організаційна побудова та завдання органів досудового слідства
- •IX.1. Система органів досудового слідства
- •IX.2. Структура органів досудового слідства
- •IX.3. Завдання та функції органів досудового слідства
- •Рекомендована література та окремі нормативні документи
- •Питання до семінарських та практичних занять і самостійної підготовки:
- •Розділ х правовий статус слідчого х.1. Порядок призначення слідчих на посаду, їх переміщення і звільнення з посади. Права і обов'язки слідчого
- •Х.2. Правовий та соціальний захист слідчого
- •Х.3. Гарантії незалежності і самостійності слідчого. Відповідальність слідчого
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ хi організація роботи органів досудового слідства
- •XI.1. Загальні положення з організації роботи органів досудового слідства, планування та координація їх роботи
- •Хі.2. Організація роботи слідчих підрозділів у міськрайорганах внутрішніх справ, органах внутрішніх справ на транспорті
- •Хі.3. Організація роботи слідчого управління гумвс, умвс
- •Хі.4. Організація роботи організаційно-методичного підрозділу гумвс, умвс
- •Хі.5. Організація взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України
- •Хі.6. Організація роботи слідчих підрозділів з виконання законодавства України про звернення громадян
- •Хі.7. Організація роботи слідчих овс у галузі міжнародного співробітництва і надання правової допомоги в кримінальних справах
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ хіі правове положення підрозділів дізнання хіі.1. Поняття, структура та місце органів дізнання в системі мвс України. Основні завдання та функції підрозділів дізнання
- •Хіі.2. Права і обов’язки працівників підрозділів дізнання. Їх правовий та соціальний захист
- •Хіі.3. Повноваження керівника органу дізнання, його права і обов'язки
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
Хіі.2. Права і обов’язки працівників підрозділів дізнання. Їх правовий та соціальний захист
Дізнавач – це службова особа органу внутрішніх справ, яка, у межах своєї компетенції, уповноважена здійснювати розслідування в кримінальних справах, провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів та виконувати інші види кримінально-процесуальної діяльності.
Основні права та обов’язки дізнавачів, яким відповідно до законодавства присвоєно спеціальне звання міліції, закріплено у Законі України «Про міліцію». Додаткові повноваження працівників органів дізнання визначено у Положенні про підрозділи дізнання органів внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС України №422 від 2 вересня 2008 року.
Так, дізнавач у прийнятій до свого провадження справі в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, самостійно вправі:
- визначати осіб потерпілими, цивільними позивачами, цивільними відповідачами, представниками вказаних учасників процесу;
- призначати підозрюваному захисника;
- викликати осіб як свідків, потерпілих і підозрюваних для допиту та провадження інших процесуальних дій, в яких їх участь вважається за необхідну;
- залучати перекладачів, спеціалістів, експертів для виконання їх обов'язків під час проведення розслідування;
- вимагати від підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які мають значення для встановлення необхідних в справі фактичних даних;
- вимагати від керівників підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності проведення ревізій, відомчих перевірок та службових розслідувань;
- приєднувати до справи предмети і документи в якості речових доказів;
- приймати рішення про провадження слідчих дій, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання санкції (затвердження, згоди) прокурора або дозволу (рішення) суду, і несе персональну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення;
- оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням;
- оскаржувати вказівки керівника органу дізнання прокурору, який здійснює нагляд за провадженням дізнання у справі, а також вказівки останнього до прокурора вищого рівня, не зупиняючи їх виконання.
При розслідуванні кримінальної справи дізнавач зобов'язаний:
- вживати всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об'єктивного дослідження обставин справи, виявляти як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, не перекладаючи при цьому обов'язок доказування на нього;
- не примушувати підозрюваного, а також інших осіб, які беруть участь у справі (свідків, потерпілих, фахівців тощо), шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів до дачі показань і виконання своїх процесуальних обов'язків;
- до першого допиту підозрюваного роз'яснити йому право мати захисника і надати йому можливість захищатися встановленими в законі заходами та забезпечити охорону його особистих і майнових прав;
- при оцінці доказів у кожній справі розглядати їх у сукупності, керуючись законом, своїм внутрішнім переконанням і не надаючи якому-небудь з них наперед встановленої сили;
- заявляти самовідвід при наявності одної з обставин, що виключають його участь в справі;
- вирішувати питання про відвід, заявлений під час дізнання перекладачу, експерту і спеціалісту;
- роз'яснювати особам, що беруть участь у справі, їх права і забезпечувати можливість здійснення цих прав;
- забезпечувати належне оформлення протоколів проведених слідчих дій;
- забезпечувати зберігання речових доказів і документів, які мають значення для справи;
- вживати необхідних заходів для нерозголошення даних досудового розслідування;
- виконувати письмові вказівки керівника органу дізнання та прокурора.
При надходженні до підрозділу дізнання матеріалів дослідчої перевірки, в яких відсутні ознаки складу чи події злочину, дізнавач через начальника органу дізнання повертає їх до структурного підрозділу, який проводив перевірку чи здійснював первинний збір матеріалів для прийняття рішення по суті.
Слід відзначити, що дізнавачам забороняється приймати процесуальні рішення за матеріалами дослідчих перевірок та в кримінальних справах щодо виявлених злочинів у сфері господарської діяльності чи інших, що в установленому нормативними документами порядку відносяться до категорії злочинів економічної спрямованості, а також за матеріалами дорожньо-транспортних пригод, де відомі всі учасники події.
Дізнавачам, які наказами начальників ГУМВС, УМВС, УМВСЗТ призначені виконуючими обов’язки слідчих, забороняється одночасно поєднувати функції, віднесені до компетенції слідчого, з виконанням посадових обов’язків працівника підрозділу дізнання. На період виконання обов’язків слідчого дізнавач відряджається до слідчого підрозділу, зазначеного у відповідному наказі про його тимчасове призначення на вищезазначену посаду. На цей час дізнавач є підзвітним і підконтрольним керівнику органу досудового слідства.
Положенням про підрозділи дізнання в органах внутрішніх справ України передбачено посаду дізнавача, який виконує організаційно-методичні функції. На посади дізнавачів Управління, відділів, секторів дізнання ГУМВС, УМВС, УМВСЗТ призначаються працівники органів внутрішніх справ, які мають вищу юридичну освіту, стаж практичної роботи в підрозділах дізнання чи слідства органів внутрішніх справ не менше 3 років, виявили організаційні здібності, професійну придатність до виконання функцій з надання практичної та методичної допомоги в організації роботи підрозділів дізнання.
Робота дізнавачів організується за зонально-лінійним принципом на підставі безумовного виконання в повному обсязі своїх функціональних обов’язків і основних функцій серед яких:
- здійснення контролю за організацією роботи підрозділів дізнання та дізнавачів з наступних питань: а) якісного, об’єктивного та неупередженого проведення дізнання в кримінальних справах і за матеріалами протокольного провадження; б) обґрунтованості прийняття процесуальних рішень, зокрема щодо: порушення, зупинення та закриття кримінальних справ; затримання громадян за підозрою в скоєнні злочину та дотримання при цьому їх прав; в) забезпечення відшкодування матеріальної шкоди громадянам, установам, організаціям, які потерпіли від злочину; г) недопущення фактів порушення дізнавачами кримінальних справ за матеріалами про скоєння злочинів у сфері господарської діяльності чи іншими матеріалами за складами злочинів, що в установленому нормативними документами порядку відносяться до злочинів економічної спрямованості, а також за матеріалами дорожньо-транспортних пригод, де відомі всі учасники події;
- проведення службових перевірок за фактами винесення дізнавачами незаконних постанов про відмову в порушенні кримінальних справ, необґрунтованого порушення та закриття ними справ, порушення справ за матеріалами про скоєння злочинів економічної спрямованості чи дорожньо-транспортних пригод, де відомі всі учасники події, унесення пропозицій про вжиття заходів реагування до винних осіб;
- надання допомоги і перевірка роботи підрозділів дізнання, здійснення заходів щодо усунення недоліків і підвищення ефективності роботи дізнавачів на місцях, контроль за їх виконанням;
- розроблення проектів вказівок і письмових рекомендацій щодо вдосконалення форм і методів керівництва підлеглими підрозділами та з інших питань;
- вивчення передового досвіду і наукових методів розслідування злочинів, унесення пропозицій керівництву апарату дізнання про необхідність їх узагальнення та впровадження в практику роботи;
- аналіз стану злочинності, вивчення практики, організації і результатів роботи підрозділів дізнання та дізнавачів, унесення керівництву апарату дізнання пропозицій щодо вдосконалення роботи підрозділів дізнання, підвищення ролі в розкритті та розслідуванні злочинів.
Дізнавач, який виконує організаційно-методичні функції, має такі права й обов'язки: несе відповідальність за організацію роботи підрозділів служби дізнання в закріпленій зоні та об'єктивність оцінки їх діяльності; уносить пропозиції про заслуховування на оперативних нарадах звітів керівників підрозділів дізнання, органів внутрішніх справ та окремих дізнавачів про організацію і стан роботи, розкриття та розслідування окремих кримінальних справ; вивчає матеріали, у яких дізнавачами прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень уносить пропозиції начальнику органу дізнання щодо надіслання матеріалів прокурору для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Здійснює контроль за станом розслідування кримінальних справ, що перебувають у провадженні дізнавачів, особливо тих, що порушені відносно народних депутатів України, працівників засобів масової інформації, іноземних громадян або за їх участю, та злочини, які викликали значний суспільний резонанс або знаходяться на контролі у МВС та Генеральній прокуратурі України. Веде відповідні обліки кримінальних справ, які перебувають на контролі. У кожній такій справі заводить контрольно-наглядове провадження і не рідше одного разу на місяць витребовує інформацію про результати розслідування. За необхідності особисто вивчає ці справи, виявляє недоліки в їх розслідуванні, уживає заходів щодо їх усунення та активізації розкриття і розслідування зазначених злочинів. Забезпечує належний контроль за обґрунтованістю прийняття рішень про зупинення дізнання в кримінальних справах. Систематично вивчає такі кримінальні справи, веде їх обліки. У разі виявлення фактів необґрунтованого зупинення дізнання готує письмові пропозиції, спрямовані на його поновлення та активізацію розслідування, що є обов’язковими для розгляду начальником органу дізнання в повному обсязі, здійснює контроль за реагуванням на них, а за необхідності – вживає інших заходів для відновлення необґрунтовано зупиненого дізнання (інформує начальника підрозділу дізнання; начальника органу дізнання вищого рівня; прокурора, який здійснює нагляд за провадженням дізнання або прокурора вищого рівня). Здійснює належний розгляд звернень громадян, депутатських запитів і звернень, документів прокурорського реагування та окремих ухвал судів, проводить за ними перевірки, готує мотивовані висновки, уносить пропозиції керівництву щодо реагування до винних осіб, уживає заходів з метою усунення недоліків. За необхідності здійснює перевірки з виїздом до підпорядкованих органів дізнання. Забезпечує контроль за розкриттям злочинів безпосередньо дізнавачами, у тому числі злочинів минулих років. Уносить пропозиції керівництву дізнання щодо покращання цієї роботи. Контролює виставлення дізнавачами обліково-реєстраційних документів у кримінальних справах та своєчасність передачі зазначених документів до підрозділу інформаційних технологій. Забезпечує достовірність статистичної звітності, яка надходить з підпорядкованих підрозділів дізнання.
Перевіряє планування роботи в підрозділах дізнання, наявність проблемних питань служби в планах міських, районних, лінійних управлінь, міськрайлінорганів, виконання вказаних планів, їх відповідність основним заходам передбаченим планами роботи УД, ВД, СД ГУМВС, УМВС, УМВСЗТ, наявність індивідуальних планів роботи дізнавачів, планів розслідування в кримінальних справах і стану дотримання цих планів. У разі виявлення недоліків при формуванні планів роботи надає практичну і методичну допомогу щодо усунення недоліків. З урахуванням зміни оперативної обстановки вживає заходів щодо внесення коректив у плани роботи. Вивчає стан профілактичної роботи дізнавачів: наявність відповідної документації з цього питання, порядок ведення, наявність копій подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину, які направляються до відповідних державних органів, громадських організацій чи посадовим особам, і відповідей на них. Надає практичну і методичну допомогу дізнавачам в якісній підготовці подань, уживає заходів щодо покращання цієї роботи.
Контролює, а в разі необхідності за вказівкою керівництва бере участь у проведенні щорічних чи позапланових інвентаризацій кримінальних справ. Забезпечує надходження до відділу, сектору дізнання та підрозділу інформаційних технологій об’єктивної інформації про рух кримінальних справ. При виявленні фактів утрати кримінальних справ негайно організовує проведення службових розслідувань, результати з пропозиціями про покарання винних і заходи щодо відновлення втрачених кримінальних справ доповідає керівництву. У межах своєї компетенції дає рекомендації з питань організації роботи підрозділів дізнання. Уносить керівництву відділу, сектору дізнання пропозиції про призначення на посади, переміщення або звільнення з посад працівників відділів, секторів та груп дізнання.
На працівників підрозділів дізнання МВС України, як і працівників міліції поширюються усі правові і соціальні гарантії передбачені Конституцією України, Законом України «Про міліцію» та іншими нормативними актами.