VII.3. Управління органами внутрішніх справ при надзвичайному стані

Окремі події надзвичайного характеру можуть стати приводом для введення спеціального правового режиму – надзвичайного стану.

Під надзвичайним станом, відповідно до ст. 1 Закону України «Про надзвичайний стан»⁷¹, розуміється передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені зазначеним Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них до даткові обов'язки.

Цей стан може бути введено за умов:

– стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;

– масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і свободи;

– блокування або захоплення окремих особливо важливих об'єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів внутрішніх справ, державної влади і управління, місцевого самоврядування;

– спроби захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства;

– посягання на територіальну цілісність держави, що загрожує зміною її кордонів;

– необхідності відновлення конституційного право порядку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан на всій території України або в окремих місцевостях вводиться Постановою Верховної Ради України або Указом Президента, що потребує затвердження Верховною Радою України. Надзвичайний стан може бути введений в Україні на строк не більше 30 діб і не більше 60 діб в окремих місцевостях.

Якщо передумовами оголошення надзвичайного стану є внутрішні соціальні катаклізми, його введення в дію має передувати офіційне звернення Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра або керівників місцевих органів влади через засоби масової інформації чи в інший спосіб до групи осіб, організацій, установ, що порушують закон, з вимогою припинення протизаконних дій, з роз'ясненнями наслідків, що можуть бути викликані такими діями, та з попередженням про відповідальність. Надзвичайний стан може бути введений на всій території держави, в окремих регіонах або в окремих місцевостях чи населених пунктах.

Органи внутрішніх справ як складова частина системи державного управління в умовах надзвичайного стану можуть наділятися додатковими повноваженнями для проведення заходів, необхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, відновлення конституційного правопорядку і законності, а також для ліквідації загрози безпеці громадян.

Міністр або начальник УМВС в області в таких випадках оголошують окремий наказ про порядок дій органів внутрішніх справ в умовах надзвичайного стану, в якому детально розробляються функціональні обов'язки, встановлюється режим зони, на якій вводяться особливі умови, який погоджується з місцевою владою та з іншими право охоронними структурами. Як правило, в процесі виконання наказу створюються нові організаційні структури, залучаються додаткові сили, організується нова система управління і зв'язку, проводяться спеціальні операції.

Спеціальна операція – це комплекс оперативно-розшукових, слідчих дій та заходів по охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю, які здійснюються органами внутрішніх справ і іншими залученими силами по єдиному плану і під єдиним керівництвом з метою виконання завдань при надзвичайному стані. Спеціальна операція – один із найбільш складних видів діяльності органів внутрішніх справ. Характерним для неї є залучення порівняно великої кількості різних по складу, підпорядкованості і завданням сил і засобів МВС. В режимі спеціальної операції органи внутрішніх справ працювали по евакуації населення із зони аварії Чорнобильської АЕС в квітні 1986 року. Заходи, які виконуються органами внутрішніх справ в режимі спеціальної операції, можуть бути різними: евакуація і рятування людей, блокування об’єкта, пошук злочинців, обшук території, контрольно-пропускні заходи, світломаскування, реквізиція майна, застосування сили для припинення протиправних дій, супроводження, конвоювання і т. ін. Окремі заходи можуть органами внутрішніх справ виконуватись самостійно, інші – спільно з другими правоохоронними органами чи органами виконавчої влади.

На органи внутрішніх справ при надзвичайному стані покладаються такі узагальнені обов'язки:

– організації здійснення заходів щодо врятування людей, охорони їхньої безпеки, забезпечення громадського порядку, збереження майна у разі стихійного лиха, аварії, пожеж, катастроф та при ліквідації їх наслідків;

– збереження високої бойової і мобілізаційної готовності органів внутрішніх справ і внутрішніх військ;

– виконання усіх передбачених правовими нормами завдань і заходів щодо забезпечення режиму надзвичайного стану в разі його оголошення на території України або в окремих місцевостях. Згідно з пп. 15–17 ст. 10 Закону України «Про міліцію», органи внутрішніх справ зобов'язані:

– повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків і надання необхідної допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду;

– брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

– сприяти забезпеченню відповідно до законодавства режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

Працівники органів внутрішніх справ, залучені до підтримання режиму надзвичайного стану, можуть бути задіяні для забезпечення особливого порядку в'їзду й виїзду і обмеження свободи пересування по території, де запроваджено надзвичайний стан; для обмеження руху транспортних засобів і їх огляду; охорони об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та об'єктів народного господарства; для виконання заборони на проведення мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також інших масових заходів; запровадження комендантської години; обмеження окремих видів торгівлі (зброєю, спиртними напоями, отруйними, сильно діючими хімічними речовинами); тимчасового вилучення у громадян зареєстрованої вогнепальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій навчальної військової техніки, вибухових та інших небезпечних речовин; для вислання окремих порушників громадського порядку до місця їх проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан; проведення карантинних та інших обов'язкових санітарно протиепідемічних заходів; для підтримання особливого порядку розподілу продуктів харчування і предметів першої необхідності; для проведення невідкладних аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт тощо.

Порушення режиму надзвичайного стану тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом та іншими законодавчими актами України.

Порушення правил комендантської години тягне за собою затримання особи до закінчення комендантської години. Затримані підлягають особистому огляду, оглядаються їх речі, перевіряються документи. Про затримання складається протокол.

За порушення вимог режиму надзвичайного стану передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Злісне або неодноразове порушення режиму надзвичайного стану, вчинення дій, що провокують порушення правопорядку або розпалюють національну ворожнечу, активне перешкоджання громадянам і службовим особам у виконанні їх законних прав та обов'язків, непокора законному розпорядженню або вимозі співробітника органів внутрішніх справ, Служби безпеки, чи інших осіб, які виконують обов'язки по охороні громадського порядку, а також порушення правил адміністративного нагляду, вчинене у місцевості, де введено надзвичайний стан, тягнуть більш суворі штрафні санкції або адміністративний арешт на строк до тридцяти діб, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності.