VI.3. Соціальне забезпечення персоналу органів внутрішніх справ

Соціальне забезпечення – це передбачена законодавством система матеріального забезпечення та обслуговування громадян у старості, на випадок хвороби, повної чи часткової втрати працездатності, втрати годувальника, а також сімей, в яких є малолітні й неповнолітні діти. Основними видами соціального забезпечення в органах внутрішніх справ є: державне обов’язкове соціальне страхування, медичне обслуговування, пенсійне забезпечення, державна фінансова й матеріальна допомога.

Державне страхування працівників органів внутрішніх справ з метою посилення їх соціального захисту здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» від 12 травня 2007 р.

Згідно з постановою одноразова грошова допомога виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) працівника міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення;

2) установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі:

- п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи;

- чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи;

- трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи;

у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією;

3) поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося:

- під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення;

- у період проходження служби, - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.

- у разі виникнення у працівника міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Грошова допомога не виплачується, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) або інвалідність настали:

- у зв'язку із засудженням працівника міліції за вчинення умисного злочину за рішенням суду, що набрало законної сили, чи адміністративного правопорушення або учиненням дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

- унаслідок вчинення самогубства чи умисного заподіяння працівником міліції, собі тілесного ушкодження;

- унаслідок шкоди, яку працівник міліції заподіяв собі джерелом підвищеної небезпеки у разі, коли він особисто на відповідній правовій підставі або без неї (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володів транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом з порушенням правил їх використання, зберігання або утримання.

Працівники органів внутрішніх справ та члени їх сімей мають право на безкоштовне медичне обслуговування (в тому числі, безкоштовне забезпечення ліками) під час стаціонарного лікування в медичних закладах системи МВС України. Якщо за місцем служби чи проживання працівників органів внутрішніх справ немає медичних установ системи МВС України, медична допомога працівникам органів внутрішніх справ надається безперешкодно і безкоштовно в державних закладах охорони здоров’я, незалежно від їх відомчої належності. При обслуговуванні в лікувальних закладах, які працюють на засадах госпрозрахунку, витрати щодо лікування працівників, а в окремих випадках і членів їх сімей, здійснюються за кошти МВС.

Працівники органів внутрішніх справ і члени їх сімей мають право на санаторно-курортне лікування і організований відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та базах відпочинку системи МВС на пільгових умовах. Якщо працівники органів внутрішніх справ не забезпечуються санаторно-курортним лікуванням у медичних установах МВС України, їм дозволяється придбати путівки в інших санаторно-курортних установах з оплатою на пільгових умовах за рахунок Міністерства внутрішніх справ України, інших міністерств, відомств, служб, організацій, в яких працівники проходять службу.

Пенсійне забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ має певні особливості, тому регулюється спеціальним законодавством, до якого відноситься, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятий 9 квітня 1992 р. з наступними змінами і доповненнями. Цей закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення та встановлює їх види: довічну пенсію за вислугу років, пенсію по інвалідності, пенсію в разі втрати годувальника.

Так, право на пенсію за вислугу років мають особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої законом вислуги на службі в органах внутрішніх справ (20 років і більше на день звільнення від служби). Право на пенсію за вислугу років мають також особи середнього, старшого і вищого складу органів внутрішніх справ, які звільнені зі служби за віком, у зв’язку з хворобою, скороченням штатів або обмеженим станом здоров’я і на день звільнення досягли 45-річного віку та мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менш 12 років і 6 місяців віддані службі в органах внутрішніх справ. Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам начальницького і рядового складу, які мають вислугу 20 років і більше: за вислугу 20 років – 50%, а звільненим у відставку за віком або через хворобу – 55% відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років – 3% відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років 6 місяців становить служба в органах внутрішніх справ: за загальний трудовий стаж 25 років – 50% і за кожний рік стажу понад 25 років – 1% відповідних сум грошового забезпечення.

Вищезазначеним особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії І, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10%, а віднесеним до категорій 2, 3, 4 – на 5% відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії не повинен перевищувати 75% відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1 – 85%, до категорії 2 – 80%.

Вказаним законом також передбачено можливість збільшення пенсій інвалідам та учасникам війни й надбавки за вислугу років.

Важливе значення при призначенні пенсії за вислугу років має питання про обчислення вислуги років. Воно регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393. У цій Постанові відповідно до згаданого закону вказано періоди часу, які враховуються при призначенні пенсій за вислугу років, у тому числі, на пільгових умовах (один місяць служби за три місяці, два місяці та півтора місяця), встановлено порядок зарахування до вислуги років строкової військової служби, перераховано види грошового забезпечення, з яких обчислюються пенсії, викладено порядок перерахунку призначених пенсій у зв’язку із зміною розмірів грошового забезпечення та врегульовано інші питання.

Пенсії по інвалідності призначаються особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що стали інвалідами, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби чи не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, одержаних у період проходження служби.

Залежно від причин інвалідності інваліди поділяються на дві категорії: 1) інваліди війни; 2) інші інваліди. Залежно від ступеня втрати працездатності інваліди поділяються на три групи: першу, другу та третю. Залежно від категорії та групи інвалідності пенсії по інвалідності призначаються особам начальницького і рядового складу в таких розмірах:

а) інвалідам війни 1 групи – 100%, II групи – 80%, III – групи 60% відповідних сум грошового забезпечення (заробітку);

б) іншим інвалідам 1 групи – 70%, II групи – 60%, III групи – 40% відповідних сум грошового забезпечення.

Законом встановлено мінімальні розміри пенсій по інвалідності (відповідно до категорій та груп інвалідності), надбавки до пенсії, порядок перерахування пенсій при зміні групи інвалідності, строки призначення й виплати пенсій, умови поновлення виплати тощо.

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям осіб начальницького і рядового складу призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім’ям пенсіонерів з числа осіб – якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, осіб начальницького і рядового складу, які перебували на їх утриманні. Члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія в разі втрати годувальника за певних умов призначається також деяким іншим категоріям громадян (непрацездатним дітям, непрацездатним батькам і дружині (чоловікові).

Пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей осіб начальницького і рядового складу, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших службових обов’язків, чи внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час – 40% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї;

б) сім’ям осіб начальницького і рядового складу, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов’язаного з виконанням службових обов’язків, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням служби – 30% заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Вищезазначеним законом також врегульовані питання щодо обчислення пенсій всіх видів, їх призначення, виплати, порядку перерахунку тощо. Однією з підстав останнього є підвищення пенсій відповідно до індексації грошових доходів населення.

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з органів внутрішніх справ (за винятком тих, які звільняються зі служби за дискредитацією або у зв’язку з засудженням за вчинення злочину, в тому числі, і з засудженням умовно) виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 5-місячного грошового забезпечення.

За особами середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільнені зі служби за віком, у зв’язку з хворобою, скороченням штатів чи за обмеженим станом здоров’я без права на пенсію, поряд із виплатою одноразової грошової допомоги зберігається виплата окладу за спеціальним званням протягом одного року з дня звільнення, крім осіб, які працювали перед звільненням зі служби в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади і залишилися після звільнення на попередній роботі.

Членам сімей померлих пенсіонерів із числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які не мають права на одержання страхових сум по обов’язковому державному особистому страхуванню, незалежно від призначення пенсій в разі втрати годувальника, виплачується одноразова грошова допомога: дружині – в розмірі тримісячної пенсії годувальника; на кожного непрацездатного члена сім’ї – у розмірі місячної пенсії годувальника.

У порядку і розмірах, встановлених законодавством, виплачується грошова допомога при народженні дитини.