V.3. Заходи додаткового фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ

На матеріально-технічне і військове постачання та фінансове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ держава виділяє значні кошти, але їх не вистачає для належного фінансового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ.

Департамент фінансових ресурсів та економіки МВС України та його підрозділи на місцях розробляють проекти зведеного фінансового плану, видатків, прибутків, платежів у бюджет, зведених кошторисів витрат на утримання органів, військ та інших підрозділів системи МВС, подають пропозиції до уряду для затвердження їх вищим законодавчим органом в Законі «Про Державний бюджет України», тобто виконують численні банківсько-кредитні і фінансові операції. Фінансове забезпечення багатогалузевої системи МВС здійснюється через різні банки, у тому числі Національний банк України.

Працівники органів внутрішніх справ підлягають державному особистому обов’язковому страхуванню.

З метою покращення фінансового забезпечення органам внутрішніх справ надано право самим заробляти гроші. Надання платних правових і господарських послуг (за спеціальним переліком), консультації, оформлення документів на терміновій основі у паспортній, реєстраційній та еміграційній службі, Державтоінспекції, Державній службі охорони та інші види послуг з боку підрозділів системи МВС України сприяють кращому їх фінансовому забезпеченню.

У тих органах внутрішніх справ, де розвинуті служби тилового забезпечення, платні послуги можуть надаватись також у сфері побуту та транспорту, а саме:

– будівництво, ремонт та обладнання (благоустрій) житла, садових будиночків, надвірних будов, гаражів, сховищ для зберігання овочів та фруктів, ангарів, складських приміщень тощо;

– ремонт і технічне обслуговування автомобілів та інших транспортних засобів;

– послуги з паркування автомобілів та інших транспортних засобів;

– ремонт побутових машин і приладів, теле-, аудіо-, відеоапаратури, виготовлення і ремонт металовиробів;

– виготовлення і ремонт меблів, побутових столярних виробів, садово-городнього інвентарю;

– фото-, кіно-, відеопослуги;

– виготовлення і ремонт взуття, швейних і галантерейних виробів;

– послуги банно-прального господарства, хімчистка;

– прокат предметів культурно-побутового призначення, садово-городнього, спортивного та іншого інвентарю, човнів, наметів, будиночків у місцях відпочинку;

– перевезення меблів, домашнього майна та предметів культурно-побутового призначення;

– надання транспортних засобів для перевезення населення, у тому числі туристсько-екскурсійних груп;

– перевезення палива, овочів, фруктів; доставка будівельних матеріалів;

– вантажно-розвантажувальні роботи.

В окремих УМВС в областях та містах у сфері житлово-комунального обслуговування на платній основі можуть використовуватись і відомчі готелі (будинки, квартири) для тимчасового проживання осіб, які перебувають у відрядженні, туристів, учасників конференцій, симпозіумів, нарад тощо, окремих громадян з наданням їм додаткових послуг.

Підрозділи матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ можуть займатись виготовленням та реалізацією товарів народного споживання в майстернях, ательє, вирощуванням і реалізацією сільськогосподарської продукції та продукції тваринництва.

Органи внутрішніх справ можуть здавати в оренду будівлі, споруди, обладнання, не пов’язані з службовою, навчально-виховною, навчально-виробничою, науковою діяльністю, якщо це не погіршує соціально-побутових умов працівників; брати участь або організовувати самостійно на платній основі групові та індивідуальні заняття фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортзалах, плавальних басейнах, тенісних кортах тощо понад норми, встановлені планами службової та фізичної підготовки персоналу, організовувати «групи здоров’я», надавати послуги спортивних баз і спортивно-оздоровчих таборів, спортивних клубів, у тому числі прокат спортивного інвентарю; надавати платні послуги і в інших сферах, зокрема в освітній діяльності. Постанова Кабінету Міністрів від 20 січня 1997 р. оголошує перелік послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, серед яких навчальні заклади системи МВС України можуть використовувати:

– навчання іноземних і вітчизняних студентів у вищих навчальних закладах понад державне замовлення в межах ліцензованого обсягу прийому (на умовах контракту з фізичними та юридичними особами згідно з міждержавними договорами);

– здобуття другої вищої освіти, в порядку передбаченим законодавством;

– післядипломна освіта понад державне замовлення;

– навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

– переведення з одного до іншого вищого навчального закладу та поновлення навчання студентів, за винятком осіб, які перебували в академічній відпустці та переводяться або поновлюються з об’єктивних причин;

– повторне вивчення відрахованими студентами окремих дисциплін і курсів з наступним складанням іспитів;

– ліквідація студентами академічної заборгованості у разі їх переведення та поновлення, яка виникла внаслідок розбіжностей у навчальних планах;

– підготовка і перепідготовка робітників і спеціалістів за замовленнями служби зайнятості населення;

– підготовка аспірантів і докторантів понад державне замовлення;

– прийом кандидатських іспитів;

– навчання іноземних громадян в аспірантурі, докторантурі, їх стажування, крім іноземних громадян, які постійно проживають на території України;

– підготовка до захисту та проведення захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, друкування дисертації, друкування і розсилання авторефератів, стенографування захисту тощо (крім оплати часу засідання членам спеціалізованої вченої ради);

– плата за наукові консультації для осіб, які підвищують кваліфікацію самостійно;

– довузівська підготовка;

– лекторії (з питань науки і техніки, культури та мистецтва, фізичної культури і спорту, правових знань тощо);

– платні курси водіїв, гуртки (факультативи) іноземних мов, комп’ютерної підготовки, гри на музичних інструментах та машинопису, крою та шиття, оздоблення приміщень, агротехніки, зоотехніки тощо;

– різні форми позаурочної зайнятості учнівської молоді понад обсяги, встановлені навчальними планами у дошкільних та інтернатних закладах;

– консультації для різних категорій населення (учнівської молоді понад державний компонент за графіком навчально-виховного процесу; аспірантів, докторантів; підприємств і організацій різних форм власності, приватних осіб з питань економіки, технологій, права, організації виробництва тощо);

– видача документів про освіту, студентських квитків, залікових книжок, читацьких квитків, довідок-додатків до дипломів з визначенням годин вивчених предметів.

Органи внутрішніх справ надають населенню на платній основі і ряд інших послуг. Необхідно узагальнити такий досвід і внести зміни в діюче законодавство, або прийняти відповідні нові нормативні акти.

Світова практика показує, що поліцейські системи в ряді країн на своє утримання заробляють значні власні кошти. В Китайській Народній Республіці, наприклад, кращі готелі, кращі ресторани, кращі ательє діють під егідою системи МВС. Завдяки такій господарській діяльності органи внутрішніх справ КНР мають високий рівень технічної оснащеності.

Нормативні акти і література:

1. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05 жовтня 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (із змінами та доповненнями).

2. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – №31. – Ст. 429, (із змінами та доповненнями).

3. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб: Закон України від 09 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №29. – Ст. 399, (із змінами та доповненнями).

4. Положення про Міністерство внутрішніх справ: Указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №42. – Ст. 1774, (із змінами та доповненнями).

5. Ануфрієв М.І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України: організаційно-правовий аспект. – Харків: НУВС, 2001. – 238с.

6. Бандурка О.М. Теорія і практика управління в органах внутрішніх справ. – Х., 2004. – 780 с.

7. Тесленко В.М. Правовое регулирование материально-технического и военного снабжения в системе МВД Российской Федерации: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. М., 1992.