
- •Розділ і основи теорії управління. Система управління в органах внутрішніх справ україни
- •I.1. Загальне поняття управління. Управління як соціальне явище
- •I.2. Функції управління
- •I.3. Управлінські відносини
- •I.4. Принципи управління
- •I.5. Методи управління
- •I.6. Форми управління
- •I.7. Управління і самоуправління
- •I.8. Правова основа системи управління в органах внутрішніх справ України
- •I.9. Завдання і основні функції органів внутрішніх справ України
- •I.10. Організаційна структура органів внутрішніх справ України
- •I.11. Методи управління в органах внутрішніх справ України
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ іі керівник в органах внутрішніх справ
- •II.1. Поняття і сутність стилю управління
- •II.2. Місце і роль керівника в органах внутрішніх справ України
- •II.3. Функції керівника в процесі управління
- •II.4. Організація особистої роботи керівника органів внутрішніх справ
- •Річний підсумок
- •Річний план
- •II.5. Ділова та особиста культура керівника органу внутрішніх справ
- •II.6. Керівник органу внутрішніх справ і його здоров’я
- •II.7. Вимоги до керівників органів внутрішніх справ України
- •II.8. Роль керівника овс у становленні колективу органу внутрішніх справ
- •II.9. Оцінка особистості і діяльності керівника органу внутрішніх справ
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ ііі Процес управління в органах внутрішніх справ
- •III.1. Зміст, організація, технології процесів управління
- •III.2. Поняття і види управлінських рішень в органах внутрішніх справ
- •III.3. Документальне оформлення управлінських рішень
- •III.4. Організація виконання управлінських рішень
- •III.5. Інформаційне забезпечення управління в органах внутрішніх справ
- •III.6. Планування, контроль і облік як засіб управління в органах внутрішніх справ
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ IV управління персоналом органів внутрішніх справ
- •IV. 1. Поняття персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 2. Основні положення роботи з персоналом органів внутрішніх прав
- •Присяга працівника органів внутрішніх справ
- •IV. 3. Стимулювання персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 4. Культурно-етичні основи діяльності персоналу органів внутрішніх справ
- •IV. 5. Психологічне забезпечення роботи з персоналом органів внутрішніх справ
- •IV.6. Сутність безпеки персоналу
- •IV.7. Умови та причини порушень безпеки персоналу
- •IV.8. Заходи забезпечення безпеки персоналу
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ V управління матеріально-технічним і військовим постачанням та фінансовим забезпеченням органів внутрішніх справ
- •V.1. Поняття і значення матеріально-технічного й військового постачання та фінансового забезпечення органів внутрішніх справ України
- •V.2. Організація матеріально-технічного і військового постачання та фінансового забезпечення в системі органів внутрішніх справ України
- •V.3. Заходи додаткового фінансового та матеріально-технічного забезпечення органів внутрішніх справ
- •Завдання для самостійної підготовки:
- •Розділ VI управління соціальною роботою в органах внутрішніх справ
- •VI.1. Зміст соціальної роботи в органах внутрішніх справ
- •VI.2. Фінансове і матеріальне забезпечення персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.3. Соціальне забезпечення персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.4. Правовий захист персоналу органів внутрішніх справ
- •VI.5. Особливості соціальної роботи в органах внутрішніх справ і перспективи її розвитку
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ VII управління в органах внутрішніх справ за особливих (екстремальних) умов
- •VII.1. Поняття і класифікація особливих (екстремальних) умов
- •VII.2. Характеристика управління органами внутрішніх справ за особливих умов
- •VII.3. Управління органами внутрішніх справ при надзвичайному стані
- •VII.4. Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими державними органами за особливих умов
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної підготовки:
- •Розділ viіі управління міжнародною правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ
- •VIII.1. Поняття міжнародної правоохоронної діяльності
- •VIII.2. Правові основи міжнародної правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України
- •1. Закони України:
- •3. Укази і розпорядження Президента України:
- •4. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України:
- •5. Міжнародні договори міждержавного, міжурядового і міжвідомчого рівня, що набули чинності для України:
- •6. Накази Міністерства внутрішніх справ України:
- •VIII.3. Особливості службових відносин органів внутрішніх справ України з дипломатичними (консульськими) представниками зарубіжних країн
- •VIII.4. Міжнародні правоохоронні організації
- •VIII.5. Міжнародна організація кримінальної поліції (Інтерпол) і участь України в її діяльності
- •VIII.6. Порядок оформлення звернень і відряджень до правоохоронних органів інших країн
- •VIII.7. Діяльність мвс України у сфері Європейської інтеграції
- •Нормативні акти і література:
- •Завдання для самостійної підготовки:
- •Розділ iх організаційна побудова та завдання органів досудового слідства
- •IX.1. Система органів досудового слідства
- •IX.2. Структура органів досудового слідства
- •IX.3. Завдання та функції органів досудового слідства
- •Рекомендована література та окремі нормативні документи
- •Питання до семінарських та практичних занять і самостійної підготовки:
- •Розділ х правовий статус слідчого х.1. Порядок призначення слідчих на посаду, їх переміщення і звільнення з посади. Права і обов'язки слідчого
- •Х.2. Правовий та соціальний захист слідчого
- •Х.3. Гарантії незалежності і самостійності слідчого. Відповідальність слідчого
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ хi організація роботи органів досудового слідства
- •XI.1. Загальні положення з організації роботи органів досудового слідства, планування та координація їх роботи
- •Хі.2. Організація роботи слідчих підрозділів у міськрайорганах внутрішніх справ, органах внутрішніх справ на транспорті
- •Хі.3. Організація роботи слідчого управління гумвс, умвс
- •Хі.4. Організація роботи організаційно-методичного підрозділу гумвс, умвс
- •Хі.5. Організація взаємодії слідчих підрозділів з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України
- •Хі.6. Організація роботи слідчих підрозділів з виконання законодавства України про звернення громадян
- •Хі.7. Організація роботи слідчих овс у галузі міжнародного співробітництва і надання правової допомоги в кримінальних справах
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
- •Розділ хіі правове положення підрозділів дізнання хіі.1. Поняття, структура та місце органів дізнання в системі мвс України. Основні завдання та функції підрозділів дізнання
- •Хіі.2. Права і обов’язки працівників підрозділів дізнання. Їх правовий та соціальний захист
- •Хіі.3. Повноваження керівника органу дізнання, його права і обов'язки
- •Нормативні акти і література:
- •Питання до семінарських занять та самостійної роботи:
II.6. Керівник органу внутрішніх справ і його здоров’я
Вище зазначалося, що керівник органу внутрішніх справ повинен мати добре здоров’я, самопочуття. Більшість начальників і командирів системи органів внутрішніх справ зневажливо ставляться до власного здоров’я, не розуміючи, що воно є фактором, який значною мірою визначає високу ефективність керованих ними структур. Здоров’ю керівника, його фізичній працездатності не приділяється належної уваги при проходженні служби, зачисленні в резерв на висунення і призначенні на вищу посаду. Кандидати на керівну посаду не проходять спеціального медичного обстеження перед призначенням, котре слід було б робити хоча б для того, щоб стимулювати більш відповідальне ставлення керівника до власного здоров’я. Значна кількість керівників не проходить обов’язкову диспансеризацію і не несе за це відповідальності, не вимагає того від підлеглих, не займається фізичною підготовкою, як того вимагає наказ МВС України. Стало «добрим правилом», коли начальник навіть вважає особистим героїзмом при ненормальній температурі, високому кров’яному тиску, інфекційному захворюванні бути на робочому місці і подавати «приклад» ставлення до колективу і своїх обов’язків.
Керівники органів внутрішніх справ звикають до того, що вони займаються виснажливою, емоційно насиченою, ризикованою роботою, щодня несуть значне нервове і фізичне навантаження. Внаслідок цього висока професійна захворюваність серед керівників, нервове збудження, розлад сну, стресовий стан, скарги на болі в серці і шлунку.
Здоровий спосіб життя керівника і його службова діяльність тісно пов’язані між собою. Начальники зі слабким здоров’ям, розбалансованою нервовою системою часто розгублюються в складних ситуаціях, хворобливо сприймають критику, бояться старшого начальства, породжують в очолюваних колективах нервовість і напругу, нездатні постояти за себе і своїх підлеглих.
Для забезпечення високої ефективності в управлінні органами внутрішніх справ слід виходити з того, що добрий стан керівника є службовою необхідністю, здоров’я має бути постійно в центрі його уваги для збереження працездатності на довгі роки.
Для цього необхідно втілювати наукову організацію праці керівника, ввести обов’язкове регулярне медичне обстеження і систематичне заняття фізичною культурою, відмовитись від шкідливих звичок (паління і алкоголь), знати методику зняття втоми під час роботи та після неї, вміти покращити своє самопочуття за короткий час відпочинку, відвідувати культурні й спортивні заходи.
Добре здоров’я і висока працездатність керівника органу внутрішніх справ – найважливіша умова його ефективної діяльності. 80% сучасних керівників органів внутрішніх справ – це люди віком від 30 до 50 років, тобто здатні постійно підтримувати фізичну активність, брати особисту участь у фізичних змаганнях та іграх і тим самим подавати колективу добрий приклад. Рекомендовано протягом робочого часу, якщо він проходить у приміщенні, практикувати виробничу гімнастику з метою зняття нервового напруження, розумової втоми і стресу. Види, сутність і режими фізичного навантаження для кожного керівника визначаються індивідуально. Керівник з метою запобігання перевтомі, підвищення інтенсивності праці, збереження тривалої і стійкої працездатності повинен дотримуватись режиму харчування, раціонального поєднання праці і відпочинку, уміти створювати і підтримувати добрий власний настрій і настрій колективу. Якщо керівник вміє і здатний потурбуватись про власне здоров’я, то він буде турбуватись і про здоров’я підлеглих.
Цілеспрямована турбота про здоров’я відображає здатність і бажання особистості відповідати за себе.
Керівник ОВС повинен піклуватися не тільки про своє здоров’я, але і про безпеку здоров’я ввірених йому співробітників. Він відповідальний за те, щоб у їхній сфері діяльності всіма виконувалися розпорядження по техніці безпеки. Керівник не повинен доручати своїм співробітникам ту роботу, яка не відповідає стану їхнього здоров’я.
Розвиток фізичної форми співробітників ОВС здійснює укріпляючий вплив на їх психічну структуру. Фізична активність пропонує гарний шлях для зняття психічного тиску. Ті, хто активно займаються оздоровчим спортом, обґрунтовують свій ентузіазм тим, що вони почувають те, як фізичне стомлення робить більш яскравою і чіткою розумову діяльність. Але не потрібно робити так, щоб заняття спортом ставали новим приводом для стресу.
Проблемою сьогоднішнього працівника ОВС є саме недостатнє використання можливостей власного тіла. Організм зношується завчасно, оскільки його не тренують і не дають достатнього навантаження. Те ж саме стосується і мозку. Якщо не використовувати мозок, тобто душевні ресурси, він атрофується.
Турбота керівників ОВС про душевне здоров’я своїх підлеглих припускає необхідну турботу і про їх психічний стан. Погіршення психічного стану виявляється найбільш наочно в душевному дискомфорті керівників і співробітників. Життя гнітить, у думках – порожнеча, безцільність і ірраціональність. Втомлена і апатична людина уходить в себе і більше не може цікавитися іншими. Якщо така ситуація продовжується довго, є небезпека того, що психічна рівновага буде цілком загублена, що може привести до суїцидів. Тому важливо, щоб розлади в психіці були виявлені вже на ранній стадії, тоді не буде потрібно тривалого лікування.
Центральним у душевному здоров’ї працівників ОВС є рівновага. Душевно здорова людина здатна налагоджувати стосунки зворотного зв’язку: передавати і сприймати почуття і переживання. Вона може робити роботу і радуватися досягнутому. Крім того, душевне здоров’я містить у собі і здатність переносити втрати, оскільки відмовлення від чого-небудь теж входить у поняття людського життя. Відмовлення містить біль і горе, особливо тоді, коли втрата пов’язана з людськими взаєминами. В цілому душевне здоров’я означає не безпроблемність, а здатність зберегти рівновагу незалежно від змін. Ніхто не може бути врівноваженим у всіх життєвих ситуаціях.
Вирішального впливу на психічне самопочуття завдають людські відносини. Людина випробує і перевіряє себе у ставленні до інших. Якщо людські взаємини, наприклад через вічний поспіх, постійно залишаються поверхневими і швидкоплинними, то людський взаємовплив збіднюється. Дружні і сімейні відносини вимагають часу і повноцінного спілкування. Відверті і тісні людські взаємини створюють відчуття безпеки і дають сміливість приступати до будь-яких, навіть проблематичних, планів і здійснювати їх.
Відпочинок і достатній сон впливають не тільки на настрій, але й на душевне здоров’я працівників ОВС. Досить тривалий і безперервний нічний сон є однією з головних передумов душевної бадьорості. Не можна відбирати у нічного сну години для роботи, оскільки це незабаром позначиться на результатах діяльності керівників і підлеглих.
Захоплення і дозвілля дають можливість збільшити душевну бадьорість. Резервуючи час для себе і для своїх захоплень, людина робить своє життя більш багатим. Вільний час віддаляє співробітників від роботи і допомагає розслабитися. У такий спосіб вони отримують заряд бадьорості для майбутньої роботи.
Високе розумове й фізичне навантаження керівника та його підлеглих і фізичні, духовні та культурні заняття з метою відпочинку, відновлення сил одне одного не виключають.
Міцне здоров’я досвідченого, високопрофесійного, мудрого керівника є національним надбанням держави.