II.6. Керівник органу внутрішніх справ і його здоров’я

Вище зазначалося, що керівник органу внутрішніх справ повинен мати добре здоров’я, самопочуття. Більшість начальників і командирів системи органів внутрішніх справ зневажливо ставляться до власного здоров’я, не розуміючи, що воно є фактором, який значною мірою визначає високу ефективність керованих ними структур. Здоров’ю керівника, його фізичній працездатності не приділяється належної уваги при проходженні служби, зачисленні в резерв на висунення і призначенні на вищу посаду. Кандидати на керівну посаду не проходять спеціального медичного обстеження перед призначенням, котре слід було б робити хоча б для того, щоб стимулювати більш відповідальне ставлення керівника до власного здоров’я. Значна кількість керівників не проходить обов’язкову диспансеризацію і не несе за це відповідальності, не вимагає того від підлеглих, не займається фізичною підготовкою, як того вимагає наказ МВС України. Стало «добрим правилом», коли начальник навіть вважає особистим героїзмом при ненормальній температурі, високому кров’яному тиску, інфекційному захворюванні бути на робочому місці і подавати «приклад» ставлення до колективу і своїх обов’язків.

Керівники органів внутрішніх справ звикають до того, що вони займаються виснажливою, емоційно насиченою, ризикованою роботою, щодня несуть значне нервове і фізичне навантаження. Внаслідок цього висока професійна захворюваність серед керівників, нервове збудження, розлад сну, стресовий стан, скарги на болі в серці і шлунку.

Здоровий спосіб життя керівника і його службова діяльність тісно пов’язані між собою. Начальники зі слабким здоров’ям, розбалансованою нервовою системою часто розгублюються в складних ситуаціях, хворобливо сприймають критику, бояться старшого начальства, породжують в очолюваних колективах нервовість і напругу, нездатні постояти за себе і своїх підлеглих.

Для забезпечення високої ефективності в управлінні органами внутрішніх справ слід виходити з того, що добрий стан керівника є службовою необхідністю, здоров’я має бути постійно в центрі його уваги для збереження працездатності на довгі роки.

Для цього необхідно втілювати наукову організацію праці керівника, ввести обов’язкове регулярне медичне обстеження і систематичне заняття фізичною культурою, відмовитись від шкідливих звичок (паління і алкоголь), знати методику зняття втоми під час роботи та після неї, вміти покращити своє самопочуття за короткий час відпочинку, відвідувати культурні й спортивні заходи.

Добре здоров’я і висока працездатність керівника органу внутрішніх справ – найважливіша умова його ефективної діяльності. 80% сучасних керівників органів внутрішніх справ – це люди віком від 30 до 50 років, тобто здатні постійно підтримувати фізичну активність, брати особисту участь у фізичних змаганнях та іграх і тим самим подавати колективу добрий приклад. Рекомендовано протягом робочого часу, якщо він проходить у приміщенні, практикувати виробничу гімнастику з метою зняття нервового напруження, розумової втоми і стресу. Види, сутність і режими фізичного навантаження для кожного керівника визначаються індивідуально. Керівник з метою запобігання перевтомі, підвищення інтенсивності праці, збереження тривалої і стійкої працездатності повинен дотримуватись режиму харчування, раціонального поєднання праці і відпочинку, уміти створювати і підтримувати добрий власний настрій і настрій колективу. Якщо керівник вміє і здатний потурбуватись про власне здоров’я, то він буде турбуватись і про здоров’я підлеглих.

Цілеспрямована турбота про здоров’я відображає здатність і бажання особистості відповідати за себе.

Керівник ОВС повинен піклуватися не тільки про своє здоров’я, але і про безпеку здоров’я ввірених йому співробітників. Він відповідальний за те, щоб у їхній сфері діяльності всіма виконувалися розпорядження по техніці безпеки. Керівник не повинен доручати своїм співробітникам ту роботу, яка не відповідає стану їхнього здоров’я.

Розвиток фізичної форми співробітників ОВС здійснює укріпляючий вплив на їх психічну структуру. Фізична активність пропонує гарний шлях для зняття психічного тиску. Ті, хто активно займаються оздоровчим спортом, обґрунтовують свій ентузіазм тим, що вони почувають те, як фізичне стомлення робить більш яскравою і чіткою розумову діяльність. Але не потрібно робити так, щоб заняття спортом ставали новим приводом для стресу.

Проблемою сьогоднішнього працівника ОВС є саме недостатнє використання можливостей власного тіла. Організм зношується завчасно, оскільки його не тренують і не дають достатнього навантаження. Те ж саме стосується і мозку. Якщо не використовувати мозок, тобто душевні ресурси, він атрофується.

Турбота керівників ОВС про душевне здоров’я своїх підлеглих припускає необхідну турботу і про їх психічний стан. Погіршення психічного стану виявляється найбільш наочно в душевному дискомфорті керівників і співробітників. Життя гнітить, у думках – порожнеча, безцільність і ірраціональність. Втомлена і апатична людина уходить в себе і більше не може цікавитися іншими. Якщо така ситуація продовжується довго, є небезпека того, що психічна рівновага буде цілком загублена, що може привести до суїцидів. Тому важливо, щоб розлади в психіці були виявлені вже на ранній стадії, тоді не буде потрібно тривалого лікування.

Центральним у душевному здоров’ї працівників ОВС є рівновага. Душевно здорова людина здатна налагоджувати стосунки зворотного зв’язку: передавати і сприймати почуття і переживання. Вона може робити роботу і радуватися досягнутому. Крім того, душевне здоров’я містить у собі і здатність переносити втрати, оскільки відмовлення від чого-небудь теж входить у поняття людського життя. Відмовлення містить біль і горе, особливо тоді, коли втрата пов’язана з людськими взаєминами. В цілому душевне здоров’я означає не безпроблемність, а здатність зберегти рівновагу незалежно від змін. Ніхто не може бути врівноваженим у всіх життєвих ситуаціях.

Вирішального впливу на психічне самопочуття завдають людські відносини. Людина випробує і перевіряє себе у ставленні до інших. Якщо людські взаємини, наприклад через вічний поспіх, постійно залишаються поверхневими і швидкоплинними, то людський взаємовплив збіднюється. Дружні і сімейні відносини вимагають часу і повноцінного спілкування. Відверті і тісні людські взаємини створюють відчуття безпеки і дають сміливість приступати до будь-яких, навіть проблематичних, планів і здійснювати їх.

Відпочинок і достатній сон впливають не тільки на настрій, але й на душевне здоров’я працівників ОВС. Досить тривалий і безперервний нічний сон є однією з головних передумов душевної бадьорості. Не можна відбирати у нічного сну години для роботи, оскільки це незабаром позначиться на результатах діяльності керівників і підлеглих.

Захоплення і дозвілля дають можливість збільшити душевну бадьорість. Резервуючи час для себе і для своїх захоплень, людина робить своє життя більш багатим. Вільний час віддаляє співробітників від роботи і допомагає розслабитися. У такий спосіб вони отримують заряд бадьорості для майбутньої роботи.

Високе розумове й фізичне навантаження керівника та його підлеглих і фізичні, духовні та культурні заняття з метою відпочинку, відновлення сил одне одного не виключають.

Міцне здоров’я досвідченого, високопрофесійного, мудрого керівника є національним надбанням держави.