Тема 7. Загальні основи ринку. Суб’єкти ринкової економіки

1.Поняття ринку , його характерні риси і функції

2.Структура та види ринку

3.Ринковий механізм та його основні елементи

4.Конкуренція і монополія

5.Підприємство як основний суб'єкт ринкової економіки. Принципи та функції діяльності підприємств

6.Види підприємств. Матеріальні основи функціонування підприємств

7.Підприємництво: суть, принципи, умови, функції, організаційні форми

1.Поняття ринку, його характерні риси і функції

Ринок - досягнення всього людства. З політико-економічної точки зору ринкове господарство є обов'язковим, невід'ємним компонентом товарного виробництва.

Ринкова економіка передбачає свої відповіді на основні запитання : Що і в якому обсязі виробляти? Як виробляти? Для кого призначена вироблена продукція? Який життєвий цикл виробленого товару?

Ринкова економіка ґрунтується на могутньому фундаменті матеріальних інтересів. Ринок спонукає до раціонального господарювання, вміння рахувати витрати й прибутки.

Суб'єктами ринкових економічних відносин є практично кожна фізична особа, що не обмежена законом у правоздатності та дієздатності; групи громадян; трудові колективи; юридичні особи всіх форм власності, держава.

Об’єктами ринкових відносин є товари та послуги, капітал, праця, земля та інша нерухомість, цінні папери, інтелектуальні досягнення, інформація (в т. ч. реклама).

Ринок - це :

 сукупність економічних відносин, що виникають між суб’єктами економіки з приводу обміну результатами виробництва, товарного і грошового обігу та розподілу умов виробництва (виробничих факторів);

 сфера економічних інтересів (потреб) суб’єктів економіки, де відбувається їх зіткнення і взаємодія;

 форма об’єктивного і саморегульованого функціонування товарного виробництва.

Головні економічні функції ринку:

саморегулювання економіки, що передбачає узгодження виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і ціною;

стимулююча – полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції з найменшими витратами і найбільшими доходами;

регулююча – передбачає забезпечення певної пропорційності у виробництві і обміні між регіонами і сферами економіки;

раціональності – передбачає зменшення факторів, а також витрат обігу;

еквівалентності – полягає у співставленні індивідуальних витрат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту;

демократизації господарської діяльності, тобто санація (позбавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників – конкурентів.

Основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія і монополія.

Ринок чистої конкуренції - це ринок, де існує велика кількість фірм, що продають стандартизовані товари. Доступ на ринок вільний, продавці не в змозі контролювати ціну на товар, який вони продають. На ринку відсутня нецінова конкуренція.

На ринку монополістичної конкуренції діє багато продавців, диференційованих за якістю, дизайном, фасоном товарів і послуг. Тут кожна фірма володіє певною часткою ринку, тобто має елементи монополізму.

Олігополістичний ринок - це ринок, на якому декілька фірм продають, як стандартизовані, так і диференційовані товари. Основна риса такого ринку - взаємозалежність конкуруючих фірм одна від одної.

Ринок чистої монополії існує тоді, коли на ринку діє один продавець, який диктує свої умови ринку, сам встановлює ціну свого товару. Його мета - одержання монопольно високого прибутку.