5.Походження, сутність і функції грошей

Другою, після товару, найважливішою категорією товарного виробництва, є гроші. Вони є продуктом розвитку товарообміну і з’явились завдяки потребі забезпечення еквівалентності при обміні товарів різної споживної вартості.

Гроші є найбільш універсальним засобом вираження вартості всіх товарів в умовах розвинутого товарного виробництва. Таким чином гроші завдячені розвитку форми вартості. Форма вартості історично розвивалась в такій послідовності: проста, розгорнута, загальна та грошова.

Проста, або випадкова форма вартості найдавніша. За простої форми обміну один товар, взятий в певному відношенні, відповідав певній кількості лише одного іншого товару і безпосередньо на нього обмінювався (наприклад, 1 сокира = 20 кг зерна, в загальному : X товару А = Y товару Б).

Повна, або розгорнута, форма вартості – це така форма, за якою вартість товару проявляється не в одному якомусь випадковому товарі, а постійно, систематично – в цілому ряді товарів.

Суть загальної форми вартості полягає в тому, що всі товари обмінюються на один товар, який відіграє роль загального еквіваленту.

Грошова форма вартості – це найрозвинутіша всезагальна форма вартості, в якій роль загального еквівалента виконує золото як грошовий матеріал.

Золото виконувало функцію грошей уже за півтора тисячоліття до нашої ери. До цього золото було звичайним товаром поряд з іншими товарами. Паралельно з золотом загальним еквівалентом було й срібло. У другій половині 19 ст. роль грошей монопольно закріпилася за золотом. Це означало встановлення золотого стандарту.

Гроші – це товар, що виконує специфічну функцію загального товарного еквівалента, тобто на який обмінюються всі інші товари.

Найбільш повно суть грошей проявляється через їх функції:

1. Гроші як міра вартості означає, що вони вимірюють вартість товарів. Грошовий вимір вартості товарів називається ціною. Функцію міри вартості гроші виконують через масштаби цін. Масштаб цін – це певна вагова одиниця грошового металу, прийнята за грошову одиницю, з рівним поділом її на певну кількість менших одиниць. Наприклад, в свій час долар в США прирівнювався до 0,888671 грама золота, радянський карбованець (рубль) зразка 1961 року - 0,987412 грама золота.

В даний час всі каїни відмовились від золотого вмісту своїх грошей. Роль масштабу цін виконують курси національних валют.

2. Гроші як засіб обігу – обслуговують процес реалізації (купівлі, продажу) товару. Тут вони виступають в єдності функцій міри вартості і засобу обігу, тобто за допомогою грошей вимірюються вартості всіх товарів (ціни) і на гроші за відповідними цінами купуються всі товари.

3. Гроші як засіб нагромадження, або засіб утворення скарбів означає, що гроші мають здатність бути символом багатства – чим більшою кількістю грошей володіє особа, тим більше її багатство. В умовах, коли існували повноцінні (золоті) гроші, грошові скарби виступали своєрідним резервуаром, які то поглинали гроші, що вивільнялись з обігу, то викидались в обіг, якщо зростала потреба в грошах.

4. Гроші як засіб платежу – діють тоді, коли процес купівлі-продажу не співпадає в часі: процес відчуження (продажу) товару не збігається з часом реалізації його ціни, з отриманням грошей продавцем. В цих умовах продавець стає кредитором, позичальником, а покупець – дебітором, боржником.

На ґрунті розвитку виконання грошима функції засобу платежу з’явились кредитні гроші, формами яких є вексель, чек, платіжне доручення тощо. Ця функція зумовлює систему безготівкових розрахунків, які за обсягом набагато перевищують обсяг готівкового грошового обігу.

5. Функцію світових грошей гроші виконують , коли функціонують на міжнародних ринках, тобто виступають засобом міжнародних розрахунків, засобом платежу та засобом збалансування торговельного і платіжного балансів країни. Світові гроші виступають міжнародним загальним суспільним засобом.