Модуль №2

Тема 6: Товарне виробництво і товарно – грошові відносини

1.Натуральне виробництво, його суть і основні риси

2.Товарне виробництво, його еволюція і суперечності і характерні риси

3.Товар та його властивості. Вартість товару

4.Теорії вартості та їх різновиди

5.Походження, сутність і функції грошей

6.Грошова система: суть, елементи, типи

7.Інфляція, її суть, види і соціально-економічні наслідки

1.Натуральне виробництво, його суть і основні риси

Під формами організації суспільного виробництва розуміють якісні, типові, загальні форми економічного життя, через які проявляється структура суспільних потреб, розподіляються наявні в суспільстві ресурси, враховуються і включаються в сукупну суспільну праця окремі її ланки. Такі форми господарювання відображають стан продуктивних сил та виробничих відносин лише в найбільш загальному вигляді, зокрема з точки зору суспільного розподілу і кооперації праці, ступеня відокремленості або з’єднання людей, обумовлених відносинами власності.

У процесі еволюції суспільного виробництва на всіх етапах існування людської цивілізації основними формами організації виробництва є натуральна, товарна і безпосередньо суспільна форми господарювання.

Історично першою економічною формою господарювання було натуральне виробництво. Воно було характерним для всіх докапіталістичних способів виробництва. В певній мірі натуральне господарство існує в ринковому господарстві, а також в змішаній економіці. Елементи натуральної форми господарювання знаходять прояв і в Україні.

Натуральне виробництво - це такий тип господарювання, в якому виробництво скеровано безпосередньо для задоволення власних потреб виробника. Тобто продукт виробляється для себе, для власного споживання.

Характерні риси натурального господарства:

1. Замкнутість виробництва.

2. Слабо виражений поділ праці;

3. Виробничі відносини виступають у відкритій, неуречевленій формі, тобто не як відносини між речами, а як відносини між людьми.

4.Слабо виражений суспільний характер виробництва.

Натуральне господарство характеризувалося суспільним поділом праці в зародковому стані, замкнутістю зв’язків, роз’єднаністю, відірваністю господарюючих суб’єктів один від одного, примітивною технікою та технологією виробництва, малопродуктивною ручною працею.

Виробник одночасно є власником засобів виробництва і власником виробленого продукту. Виробничі відносини в натуральному господарстві виступають у “відкритій”, не уречевленій формі, як відносини між людьми, а не як відносини між продуктами їх праці.

Натуральна форма виникла як наслідок нерозвиненості суспільного поділу праці, замкнутості економічних процесів в рамках локальних господарських одиниць, відсутності зв’язків з іншими одиницями. Робоча сила також жорстко закріплюється за даною господарюючою одиницею.

2.Товарне виробництво, його еволюція і суперечності і характерні риси

Товарне виробництво зароджується як протилежність натуральному виробництву. Воно являє собою певну організацію суспільного виробництва, у яких економічні відносини проявляються через ринок, тобто через купівлю - продаж результатів праці виробників. Завдяки цим процесам продукт праці перетворюється в товар, а саме виробництво продуктів стає товарним виробництвом.

Товарне виробництво – це такий тип організації економіки, при якому продукти праці виробляються для обміну на інші продукти. В цих умовах продукт праці виступає товаром. Товари виробляються з метою задоволення потреб споживачів і надходять до них через ринкові відносини.

Загальною умовою виникнення, розвитку і функціонування товарного виробництва є суспільний поділ праці. На його основі виникають виробничі відносини між людьми у формі обміну продуктами  результатами їх праці.

Безпосередньою причиною виникнення товарного виробництва є економічна відособленість товаровиробників. Вона нероздільно пов’язана з розвитком приватної власності на засоби виробництва та економічною і юридичною свободою виробника.

Економічна відособленість товаровиробників – це таке становище, за якого вони самостійно вирішують питання господарської діяльності: що виробляти, якими засобами, які ресурси використовувати тощо. Вона передбачає самостійне розпорядження виробленою продукцією, володіння нею, її відчуження і використання відповідно до власних інтересів.

Товарне виробництво й обіг у своєму розвитку проходять дві стадії: нижчу – бартерне господарство, вищу – грошове господарство.

Товарне виробництво поділяється на просте і розвинуте (підприємницьке).

Основними рисами простого товарного виробництва є:

1. дрібна приватна власність на засоби виробництва;

2. особиста праця товаровиробника;

3. метою виробництва виступає задоволення власних потреб.

Основними рисами розвиненого, підприємницького товарного виробництва є:

0. приватна власність на засоби виробництва;

1. наймана праця в великих обсягах;

2. метою виробництва виступає не лише задоволення власних потреб, а й отримання прибутку.

Спільними рисами простого і підприємницького товарного виробництва є: приватна власність на засоби виробництва, спеціалізація виробників; виробництво продукту в формі товару.