2. Фінансовий ринок як засіб перерозподілу фінансових ресурсів

Фінансовий ринок являє собою засіб перерозподілу фінансових ресурсів між суб'єктами господарювання, між ними і державою, між державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу і окре­мими міжнародними фінансовими організаціями. Основною його ме­тою є удосконалення мобілізації і розподіл фінансових ресурсів, які сконцентровані у суб'єктах суспільства та своєчасного спрямування їх для забезпечення соціально-економічного розвитку.

Фінансовий ринок виконує ряд функцій, зокрема:

а) мобілізує тимчасово вільні фінансові ресурси з різноманітних джерел і розподіляє їх між конкретними споживачами;

б) здійснює посередництво між продавцями і покупцями фінан­ сових ресурсів;

в) визначає напрями найефективнішого використання фінансо­ вих ресурсів;

г) створює умови до мінімальних фінансових ризиків;

ґ) сприяє процесу прискорення обороту фінансових ресурсів.

Суб'єктами фінансового ринку виступають комерційні банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди (компанії), пенсійні та страхові фонди, Національний банк України, лізингові організації та інші фінансові установи, які згідно з чинним законодавством можуть здійснити операції на фондовому ринку.

Об'єктами фінансового ринку служать готівкові грошові кошти, банківські кредити, цінні папери.

За видами фінансових активів фінансовий ринок поділяється на валютний ринок, ринок кредитів, ринок цінних паперів і ринок фінан­сових послуг. Кожен з них має свою внутрішню структуру й може по­ділятися на окремі підрозділи.

Валютний ринок. Він являє собою економічні відносини, що ви­никають в процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом націо­нальної валюти, який складається за співвідношенням попиту і пропо­зиції. Купівля іноземної валюти зумовлена головним чином необхідністю проведення платежів за товари і надані послуги інозем­ними суб'єктами господарювання.

Ринок кредитних ресурсів. Він являє собою економічні відноси­ни між суб'єктами ринку з метою залучення тимчасово вільних коштів на умовах повернення, платності і строковості. Кредитний ринок є найдавнішою складовою фінансового ринку. Він виник внаслідок закономірної реакції фізичних і юридичних осіб на тимчасову потребу у фінансових ресурсах для забезпечення їхньої фінансовогосподарської діяльності.

Економічна суть кредитування полягає в тому, що наявні фінан­сові ресурси в суспільстві не завжди перебувають у розпорядженні і володінні тих фізичних та юридичних осіб і в тому місці, і в той час, де виникає гостра потреба і можливості їхнього найефективнішого вико­ристання.

Ринок цінних паперів. Він являє собою сферу економічних від­носин з мобілізації фінансових ресурсів для задоволення інвестиційних потреб суб'єктів економічної діяльності. Ринок цінних паперів має другу назву - фондовий ринок. Остання зумовлено тим, що цінні папе­ри за економічною сутністю відображають певний обсяг матеріальних або грошових фондів.

За економічною сутністю ринок цінних паперів являє собою форму розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у державі з метою повні­шого забезпечення потреб економіки в ресурсах та ефективності їх вико­ристання. Він може бути розмежований на первинний і вторинний.

Біржовий ринок, або "фондова біржа", являє собою найвищий рівень організації торгівлі цінними паперами, що перебувають в обігу. Цей ринок максимально сприяє підвищенню мобільності капіталу та формуванню реальних ринкових цін на фінансові вкладення в цінні папери.

Позабіржовий ринок. Він охоплює операції з цінними паперами поза біржовим ринком. На цьому ринку відбувається первинне розмі­щення цінних паперів та їх перепродаж тими емітентами, які не бажа­ють виставити свої активи на біржовий ринок. Позабіржовий ринок доповнює й розширює біржовий ринок на первинному та вторинному рівнях.

Цінні папери, що продаються й купуються на фондовому ринку, називаються інструментами. Ринок цінних паперів України включає випуск та обіг акцій, облігацій державних позик, державних казначей­ських зобов'язань, ощадних сертифікатів, векселів, приватизаційних цінних паперів тощо.

Ринок фінансових послуг. Фінансові послуги являють собою різ­номанітні форми мобілізації і використання фондів фінансових ресур­сів з метою фінансового забезпечення процесу виробництва, що здійс­нюється на платній основі.