Внутрішніми вимогами до аудиторської професії мають бути:
Забезпечення зростання ринку аудиторських послуг.
Забезпечення цінності суб'єктів аудиторської діяльності та сертифіката аудитора.
Забезпечення ролі професійних громадських організацій та об'єднань у розвитку аудиторської діяльності.
Забезпечення цінності суб'єктів аудиторської діяльності являється створення умов, за яких досягнення якісних критеріїв суб'єкта аудиторської діяльності матиме прямий вплив на ринкову вартість суб'єкта аудиторської діяльності як ринкового об'єкта або об'єкта для успадкування.
До таких критеріїв можна віднести: термін перебування на ринку, кількість сертифікованих аудиторів, види сертифікатів, наявність додаткових кваліфікаційних свідоцтв/сертифікатів персоналу, наявність і визнання впровадженої системи забезпечення якості аудиторських послуг, приналежність до міжнародної або національної мережі, позитивна страхова історія, позиція в рейтингу аудиторських фірм [3].
Впровадження наведених критеріїв забезпечить:
а) створення ринкової вартості суб'єктів аудиторської діяльності та ринку, де об'єктами продажу (успадкування) будуть самі суб'єкти аудиторської діяльності;
б) мотивацію для інвестування в якість аудиторських послуг, у розвиток персоналу;
в) мотивацію досягнення якісних критеріїв для отримання допуску на відповідні ринки аудиторських послуг;
г) мотивацію досягнення якісних критеріїв для отримання права до вступу до міжнародних або національних мереж;
д) відповідне належне ціноутворення аудиторських послуг і прийняття ринком зазначеного рівня вартості аудиторських послуг.
Для поліпшення регуляторної діяльності у сфері аудиту необхідно внести певні зміни Закону України «Про аудиторську діяльність».
Зміни щодо регуляторної політики здійснюються за двома напрямами:
а) законодавче забезпечення та визнання місця АПУ як головного координаційного органу в системі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та її суб'єктами в Україні;
б) законодавче забезпечення рекомендацій Євросоюзу щодо вимог до регулювання в галузі обов'язкового аудиту з метою задоволення євроінтеграційних прагнень України.
Створення умов, які забезпечать користь членства в професійних громадських організаціях для аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності шляхом залучення таких організацій до виконання певних повноважень АПУ. Залучення професійних громадських організацій здійснюється через механізм їх акредитації Аудиторською палатою та нагляду за процесами, до яких такі організації залучаються. Акредитація передбачає наявність в професійних громадських організаціях відповідних процедур, програм та матеріальної бази для здійснення цих процесів. АПУ забезпечує рівні можливості для всіх громадських професійних організацій та об'єднань на основі конкурентності та якості їх послуг для аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності.
Забезпечення ролі професійних громадських організацій та об'єднань в розвитку аудиту представлено на рис.3.2.
Рис. 3.2. Забезпечення ролі професійних громадських організацій та об'єднань в розвитку аудит [складено автором 4, с. 294]
На наш погляд впровадження стратегії розвитку аудиту в життя надаст можливості моделювання регулюючих програм, підтверджуючих різноманітність видів відповідальності в діяльності бізнесу. Поєднання основних цінностей організаційної прозорості, якості і відповідальності створить відмітну форму сучасного підприємства.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що в Україні слід:
розробити механізм практичного застосування Міжнародних стандартів аудиту в Україні;
внести необхідні зміни i доповнення до Закону № 3125-ХІІ з метою приведення його у відповідність до інших законодавчих актів України, які прямо чи опосередковано впливають на регулювання аудиторської діяльності, та розширити перелік підприємств, для яких щорічна аудиторська перевірка обов’язкова, а це, у свою чергу, збільшить ринок аудиторських послуг, а також ввести додаткові положення, які б чіткіше унормували взаємовідносини аудитора та клієнта;
у складі Аудиторської палати України створити спеціальний Координаційний комітет з питань гармонізації та інтеграції, розробити Положення про його діяльність;
використовуючи узагальнений практичний досвід роботи міжнародних та вітчизняних аудиторських фірм, розробити Типові методики аудиторської перевірки фінансової звітності підприємств у розрізі галузей їх діяльності (банківська, торговельна, страхова, хімічна, металургійна, харчова, легка промисловість);
членам Аудиторської палати України та Спілки аудиторів України проводити роз’яснювальну роботу для усвідомлення суспільством, i насамперед зацікавленими групами користувачів інформації, сутності аудиту в контексті політичних та економічних явищ в Україні та світі у широкому його розумінні;
Аудиторській палаті України i Спілці аудиторів України визначити мінімальний перелік інститутів громадянського суспільства, співпраця i взаємодія з якими бажані чи об’єктивно необхідні, та активізувати роботу з ними (у першу чергу це стосується Мінфіну України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Держкомстату України, Державної контрольно-ревізійної служби України, ДПА України, Рахункової палати України). Таку взаємодію доцільно здійснювати за двома основними напрямами: співпраця різних установ у вирішенні питань аудиту; залучення Аудиторської палати України, Спілки аудиторів України, аудиторів до вирішення економічних проблем на різних рівнях державного управління;
сформувати в Україні робочу комісію з питань узагальнення та дослідження досвіду методології та організації аудиторської діяльності в країнах СНД для подальшої активізації впливу аудиту на розвиток економічних відносин України з країнами СНД та ЄС;
внести необхідні зміни у Порядок сертифікації аудиторів, у тому числі розширити перелік дисциплін, з яких складається іспит (відповідно до кращого європейського та міжнародного досвіду), удосконалити форму його проведення; скасувати вимогу громадянства України для аудиторів;
збільшити ефективність щорічного підвищення кваліфікації аудиторів шляхом удосконалення Програми підвищення кваліфікації аудиторів, циклічного її перегляду та внесення необхідних змін, уникнення формального характеру навчання аудиторів;
збільшити кількість публікацій, підвищити їх якість та змістовність щодо проблем гармонізації та інтеграції аудиту в періодичних фахових виданнях;
внести відповідні зміни, доповнення та уточнення до навчальних планів i програм вищих навчальних закладів;
поглибити співпрацю професійних аудиторських організацій України з міжнародними та європейськими професійними організаціями бухгалтерів та аудиторів;
розробити механізм ціноутворення на аудит та аудиторські послуги на основі вивчення міжнародного досвіду з цього питання;
поглибити та активізувати роботу в напрямі формування ринку аудиторських послуг з питань прогнозування ефективності використання капіталу, оцінки економічної конкурентоспроможності продукції, ефективності діяльності підприємства (бізнесу) на перспективу, формування кредитного портфелю банків, надання послуг з комп’ютеризації обліку;
внести необхідні зміни до статутів Спілки аудиторів України та Аудиторської палати України, які б чітко визначали роль і функції цих організацій у здійсненні процесу гармонізації та інтеграції аудиту в Україні;
виконувати замовлення на аудит органів державної влади (на тендерних чи інших засадах), де державний контроль неможливий або неефективний (наприклад, раціональним було б прийняття законодавчого акта, який би надавав право органам державної влади - ініціювати призначення аудиторських перевірок великих платників податків (недержавних форм власності));
усунути невідповідності щодо формування фактографічних даних підприємствами для потреб різних відомств (Держкомстат України, Мінфін України, Мінпромполітики України, ДПА України та інших) та їх перевірки аудитором (наприклад, максимальна ліквідація невідповідності даних статистичного, бухгалтерського та податкового обліку);
розробити систему заходів, які дадуть змогу ліквідувати монополію певних аудиторських фірм на ринку аудиторських послуг, а також забезпечать рівні права i можливості для проведення аудиту вітчизняними та зарубіжними аудиторськими фірмами (у тому числі представниками «великої четвірки»);
розробити i ввести в дію реальні контрольні заходи із забезпечення дієвого контролю якості роботи аудиторських фірм, аудиторів та дотримання ними Кодексу професійної етики; розробити норми i критерії оцінки якості аудиторських робіт;
подальший розвиток методології i технології аудиту на основі використання комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, статистичних та аналітичних методик;
удосконалити форму звітності аудиторських фірм, що подається до Аудиторської палати України;
розробити стандарти внутрішнього аудиту в Україні;
- провести ряд науково-практичних конференцій (міжнародних, національних, регіональних), присвячених проблемі гармонізації та інтеграції аудиту в Україні.