
- •Методичні рекомендації оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти на підприємствах житлово-комунального господарства
- •1 Загальні положення
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення понять
- •4 Позначення та скорочення
- •5 Стан законодавчого забезпечення інноваційної діяльності та передумови проведення заходів по енергоресурсозбереженню
- •6 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів
- •6.1 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на підприємствах з утримання житлового фонду
- •6.2 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на теплопостачальних підприємствах
- •6.3 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів на теплових мережах систем централізованого теплопостачання при їхньому ремонті і заміні
- •6.4 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно–каналізаційного господарства
- •7 Фінансування робіт з енергоресурсозбереження
- •8 Розрахунок економії паливно-енергетичних ресурсів
- •9 Показники економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти
- •9.3.2 Щорічні поточні витрати
- •Існують енергозберігаючі заходи з мінімальними щорічними капітальними втратами, наприклад:
- •9.3.3 Амортизаційні відрахування
- •9.4 Доходи
- •9.5 Нормативний коефіцієнт ефективності
- •10 Розрахунки критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючи проекти
- •11 Вибір критерію та прийняття рішення щодо впровадження енергозберігаючих проектів
- •12 Аналіз можливих ризиків і похибок розрахунків економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів
- •Додаток а перевод показників паливно-енергетичних ресурсів в умовне паливо
6.4 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно–каналізаційного господарства
Стан впровадження енергозберігаючих заходів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства дуже незадовільний. Так споживання електричної енергії підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства постійно зростає: у 2005 році – 4533,1 млрд. кВт.год, що на 1,9 % більше, ніж у 2004 році.
Високі питомі витрати електроенергії на постачання 1м3 води та відведення 1м3 стоків, які в цілому по Україні складають: з водопостачання - 1,106 кВт.год/м3 , з водовідведення - 0,571 кВт.год/м3, що значно більші, ніж у європейських розвинутих країнах.
Системи централізованого водопостачання та водовідведення, збудовані десятки років тому, характеризуються високою енергозатратністю, значними втратами води, моральною та фізичною зношеністю. Чверть водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція (у вартісному виразі) відпрацювали нормативний термін амортизації. Фактично амортизовано 70% насосних агрегатів, з яких 40 відсотків потребує заміни.
У 2005 році протяжність аварійних комунальних водопровідних мереж становить 49,5 тис. км при загальній протяжності 130,9 тис. км.
Із загальної протяжності комунальних мереж каналізації, яка в 2005 році склала 38,6 тис.км, аварійними є 12,3 тис.км, або майже 32%.
Втрати питної води під час її транспортування та розподілу в середньому по країні щорічно збільшуються і складають 32% при 31,6% у 2004 році.
Це свідчить про те, що заходи з енергозбереження не носять комплексного цілеспрямованого характеру. На більшості підприємств бізнес-плани їх розвитку відсутні або малоефективні та майже у всіх містах немає інвестиційних та інноваційних проектів, які могли б розглядатися потенційними інвесторами.
Відповідно до завдань Галузевої програми енергозбереження станом на 1 січня 2006 року в житловому фонді встановлено 84861 од. із запланованих 136336 од. будинкових лічильників холодної води, що складає 62,3%.
Крім того, підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства не забезпечено в повному обсязі облік води, що призводить до приховування реальних обсягів її видобування, підготовки та транспортування та не дає можливості визначити фактичні питомі витрати електроенергії на виробництво 1 м3 води.
Реалізація заходів з енергозбереження гальмується через відсутність фінансових ресурсів.
Заходами з енергоресурсозберження на підприємствах водопровідно–каналізаційного господарства є:
впровадження приладів обліку води на всіх етапах її добування, транспортування та реалізації споживачам;
заміна аварійних мереж, їх безтраншейна санація;
відновлення, реконструкція насосного обладнання, очисних споруд;
зонування водопровідних систем, впровадження регуляторів тиску;
встановлення економічно та технічно обґрунтованих нормативів використання води на виробничі потреби;
розвиток вітчизняного виробництва занурювальних каналізаційних насосів, флокулянтів, коагулянтів тощо;
впровадження тиристорного регулювання частоти обертання приводів насосних агрегатів;
рекуперація метану та використання біогазу очисних споруд як нетрадиційного палива;
диспетчеризація та автоматизація технологічного процесу;
впровадження нових конструктивних рішень та споруд для очистки питної та стічних вод;
впровадження автоматичних клапанів (вантузів);
заміна фільтросних пластин на аератори з поліетиленових труб;
регулювання подачі повітря з урахуванням кількості та якості стічних вод, які надходять в очисні споруди;
очищення водопровідних мереж від замулювання та біологічних обростань з метою оновлення їх пропускної здатності.