Додаток а перевод показників паливно-енергетичних ресурсів в умовне паливо

Для полегшення підготовки звітування на підприємствах і організаціях країни щодо використання паливно-енергетичних ресурсів за формою статистичної звітності 12-ЕЗ, введеною наказом Держкоменергозбереження України від 16.12.2002 №136 за погодженням з Держкомстатом України від 12.12.2002 №10-01–3/80 та для усунення неоднозначності оцінки різними респондентами отриманої економії (в тон­нах умовного палива, т у. п.) традиційних енергоресурсів, що дозволяють виробити певні обсяги традиційних енергоносіїв: електричної (в кіловат-годинах, кВт^.год) та теплової (в гігакалоріях, Гкал) енергії, отримання об'ємів (в кубічних метрах, м³ або в літрах, 1000 л = 1 м³) альтернативних видів твердого, рідкого та газового палива, що потребують або заміщують їх, нижче наведені перевідні коефіцієнти для переводу обсягів використання традиційного палива в умовне:

Перевідні коефіцієнти (згідно з ф.11 МТП)

1 т вугілля – 0,75 т у. п.

1 т нафтопродуктів – 1,45 т у. п.

1 тис. м³ газу – 1,16 т у. п.

1 тис. кВт^. год електроенергії – 0,351 т у. п.

1 млн. кВт^. год електроенергії – 351,0 т у. п.

ДОДАТОК Б ПРИКЛАДИ РОЗРАХУНКУ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ПРОЕКТІВ

В.1 Оцінка техніко-економічної ефективності впровадження системи сонячного гарячого водопостачання корпусу побутових приміщень підприємства каналізаційно-очисних споруд

Вихідні дані:

Найменування обєкту: корпус побутових приміщень підприємства каналізаційно-очисних споруд на 115 працюючих з їдальнею, що готує на сировині. Режим роботи – 7 діб на тиждень, цілодобово; місце впровадження – м. Ялта ( = 45 ^оС п.ш.). Існуюче джерело теплової енергії на систему сонячного гарячого водопостачання – електроводопідігрівач.

Головні технічні характеристики існуючої системи ГВП наведено в таблиці В 1.1.

Таблиця В 1.1 - Головні технічні характеристики існуючої системи ГВП

Найменування технічного параметра

Значення параметра

Кількість працюючих Норма витрат гарячої води на одиницю, л/добу Температура гарячої води для умивальників, душів, оС Температура гарячої води для харчоблоку, оС Температура водопровідної води, оС Витрати гарячої води для умивальників, душів л/добу Витрати гарячої води для харчоблоку, л/добу Встановлена потужність електропідігрівача, кВт Теплова потужність системи ГВП, кВт*год/добу у тому числі: на умивальники, душі, кВт*год/добу на харчоблок, кВт*год/добу Сезонна (березень-жовтень) потреба в тепловії енергії на ГВП, кВт*год Витрата електроенергії на ГВП, з урахуванням тепловтрат внутрішніми трубопроводами, кВт*год/добу

115 25 + 40 + 50 + 15 1375 1500 13,5 101 40 61 24745 29642

Згідно з п. 3.1 ВСН 52-86 приймаємо до впровадження установки сонячного гарячого водопостачання (УСГВ) сезонної дії з використанням дублюючого джерела енергії. Згідно з п. 3.3 ВСН приймаємо двоконтурну схему з проміжним теплообмінником і примусовою циркуляцією теплоносія.

Технічні характеристики УСГВ наведено в таблиці В 1.2.

Таблиця В 1.2 – Технічні характеристики УСГВ

Найменування технічного параметра

Значення параметра

Температура теплоносія на виході: для ГВП умивальників, душів оС для харчоблоку, оС Кількість сумарної енергії сонячного випромінювання, що надходить в площині колектора в квітні місяці, Вт*год/м2 Питома кількість сумарної енергії сонячного випромінювання, що надходить в площині СК за сезон, Вт*год/м2 Коефіцієнт корисної дії СК, %: максимальний для t = 40 oC середньосезонний для t = 40 oC максимальний для t = 55 oC середньосезонний для t = 55 oC Площа СК: для t = 40 oC, м2 для t = 55 oC, м2 Виробництво теплоенергії СК за рік, кВт*год Потужність циркуляційного насосу УСГВ, кВт Коефіцієнт завантаження циркуляційного насосу УСГВ Кількість заощадженої електроенергії, кВт*год Кількість діб роботи УСГВ за сезон, діб Кількість годин роботи УСГВ за добу, год

40 55 5823 1183037 66 62 63 59 13,5 21,0 24600 0,2 0,5 29421 245 9

Порівняння головних економічних показників систем ГВП з використанням електричної (б) і сонячної (а) енергії надано в табл. В.1.3.

Таблиця В.1.3 - Порівняння головних економічних показників систем ГВП з

використанням електричної (б) і сонячної (а) енергії

Електронагрів води	УСГВ
1. Капітальні витрати
Електроводопідігрівач Сбеп=6100 грн. Додаткове електрообладнання, кабелі, електрощит тощо Сбео=900 грн. Монтаж, наладка, Сбм=200 грн. Всього капітальних витрат, Кб = 7200 грн	Сонячний колектор, Саск=19240 грн. Електронасос, Сан=400 грн. Додаткові трубопроводи, арматура, Сатр=1160 грн. Монтаж, наладка, Сам=200 грн. Всього капітальних витрат, Ка = 25600 грн
2. Амортизаційні відрахування
2.1 Nба = 400 грн.	2.1 Nаа = 1280 грн.
3. Експлуатаційні витрати
Електроенергія (Те = 0,25 грн/кВт*год) Вбе = 29421*0,25 = 7355 грн.	3.1 Вае = 0,2*245*9*0,5 = 55 грн.
4. Витрати на зарплатню (0,5 ставки слюсаря)
Bбз = 200 грн. УСЬОГО: Bб = 7955 грн.	Bаз = 200 грн. УСЬОГО: Bа = 1535 грн.

5. Оцінка економічної ефективності

5.1 Приведені витрати З = ЕК + B

З^б = 0,07*7200+7955 = 8460 грн. З^а = 0,07*25600+1535 = 3327 грн.

6. Економефект за порівнянням приведених витрат

Є = З^б – З^а = 8460 – 3327 = 5133 грн.

7. Дохід (вартість залишку електроенергії, що заощаджується)

Д^а = 29421*0,25 – 55 = 7300 грн.

8. Поточний річний прибуток

П_р = Д^а – (B^а + ЕК^а) = 7300 – (1535+0,07*25600) = 3937 грн.

9. Простий строк окупності

Т_ок = К^а / П^а_р = 25600/3937 = 6,4 року

10. Рентабельність (проста норма прибутку)

R_і = П^а_р/К^а = 0,155 >> 0,07

Висновок: По головним техніко-економічним показникам проект впровадження УСГВ є економічно привабливим і може бути рекомендовано до впровадження.

Таблиця В.1.4 - Визначення чистого дисконтованого прибутку в разі інвестування за рахунок банківського кредиту (Е = 0,07)

Рік	Рух коштів в банку	Економія (надходження)	Повернення відсотків кредиту	Експлуатаційні витрати	Всього затрати	Залишок прибутку
1	2	3	4	5	6	7
1	-25600	7300	1792	1535	3327	3973
2	-21627	7300	1514	1535	3049	4251
3	-17376	7300	1216	1535	2751	4549
4	-12827	7300	898	1535	2431	4867
5	-7960	7300	557	1535	2092	5208
6	-2752	7300	193	1535	1728	5572
7	2820	7300	-	1535	1535	5765
8	8585	7300	-	1535	1535	5765
9	14350	7300	-	1535	1535	5765
10	20115	7300	-	1535	1535	5765
11	25880	7300	-	1535	1535	5765
12	31645	7300	-	1535	1535	5765
13	37410	7300	-	1535	1535	5765
14	43175	7300	-	1535	1535	5765

*строк окупності капітальних вкладень 6 років 5 місяців.

В.2 Визначення економічного ефекту від впровадження енергозберігаючих заходів в адміністративному будинку в м.Києві за результатами проведеного енергоаудиту

Загальна інформація

Адміністративний будинок у м. Києві

Проектна кількість присутніх у будівлі:	138	чол.
Фактична кількість присутніх у будівлі:	83	чол.
Загальна площа будівлі:	890	м2
Площа, що опалюється:	825	м2
Загальний об'єм будівлі:	3 102	м3
Об'єм, що опалюється:	2 945	м3

Загальне споживання енергії

Теплова енергія:	240	МВт-год.
Електроенергія:	17	МВт-год.
Холодна вода:	2 496	м3

Загальне питоме споживання енергії

	0,290	МВт-год/м2/рік
	0,079	МВт-год/м3/рік
	0,082	кВт-год/м2/град.-д/рік
	0,022	кВт-год/м3/град.-д/рік

Згідно з Міжвідомчими нормами споживання теплової та електричної енергії для організацій в Україні, що затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження №91 від 5 жовтня 1999 року, питоме споживання тепла на опалення в адміністративних будинках м. Києва побудованих до 1980р. загальним об'ємом до 5 тис. м³ становить 0,041 Гкал/м³/рік або 0,0477 МВт-год/м³/рік.

При порівнянні питомого споживання теплової енергії на опалення, що дорівнює 0,0583 МВт-год/м³/рік, з міжвідомчими стандартами, можна зробити висновок про те, що тепловтрати перевершують нормативні і потрібні заходи по зниженню споживання тепла на опалення.

Дані, які отримані під час виконання енергетичного аудиту будівлі дозволяють зробити такі висновки:

Система опалення працює незадовільно, приміщення нагріваються нерівномірно, система опалення гідравлічно неузгоджена. Труби, прокладені в підлозі, фізично зношені, виходять з ладу. Ізоляція перекриття верхнього поверху стара, прокладені подавальні трубопроводи на горищі погано заізольовані.

Встановлене в ІТП обладнання (гідроелеватор, кожухотрубний теплообмінник, регулятор температури) не відповідає сучасним вимогам:

1) гідроелеватор, маючи постійний коефіцієнт змішування, не дозволяє регулювати температуру теплоносія в системі опалення в залежності від зовнішніх погодних умов та режиму роботи споживача;

2) теплообмінник системи ГВП старої конструкції має невисокі теплотехнічні показники, внаслідок чого відбуваються втрати тепла і зменшення температурного потенціалу;

3) гідравлічний регулятор температури ГВП працює незадовільно, витрати первинного теплоносія не регулюються.

До впровадження рекомендовано наступні енергозберігаючі заходи:

* Влаштування дренажного приямку з автоматичним насосом.

* Перепроектування і переналогодження системи опалення.

* Реконструкція існуючого ІТП з установленням сучасного автоматизованого обладнання в модульній збірці. До модулю опалення входять: насос циркуляційно-змішувальний, регулятор температури теплоносія з програмним керуванням, що дає можливість зниження температури в неробочі години на 3°С. Разом з регулюванням, згідно з температурою зовнішнього повітря, ці заходи дозволять зменшити теплоспоживання на опалення будівлі на 37,3 МВт*год/рік.

* Реконструкція системи гарячого водопостачання, яка передбачає заміну існуючих водопідігрівачів на нові пластинчасті теплообмінники та встановлення сучасних приладів автоматичного регулювання, дозволить зменшити споживання теплової енергії на 11,9 МВт*год/рік.

* Встановлення рефлекторів за більшістю опалювальних приладів-неможливо (відстань до стіни менша за 2,5 см), тому цей захід не дає суттєвого внеску в енергозбереження.

* Ущільнення вікон та дверей є важливим з переліку заходів з енергозбереження (ЗЕЗ). Оскільки необхідний повітрообмін забезпечується відкриванням частини (30%) вікон, для зменшення вартості проекту реалізації ЗЕЗ пропонується якісне ущільнення влаштовувати тільки на цих вікнах.

* Для встановлення аераторів необхідно замінити існуючі водорозбірні крани на сучасні конструкції з різьбою на водозливній частині кранів.

Заходи з енергозбереження
		Можливість застосування	Економія енергії, МВт*год/рік
1	Радіаторні рефлектори	можливо 16%	0,56
2	Ущільнення вікон та дверей	доцільно 30%	4,52
3	Обладнання теплопунктів	можливо 100%	37,27
4	Водопідігрівачі та регулятори ГВП	можливо 100%	11,93
Загальна потенційна економія енергії (%)		20,9%	54,3

Економічні дані заходів з енергозбереження

Кіль–кість	Одиниця	Вартість на встановлену одиницю (USD)	Загальна вартість (USD)	Питома вартість інвестицій для економії 1 МВт-год, USD/МВт-год	Примітки
Енергоаудит та проектування
1	Кожн.		1 200
Радіаторні рефлектори
5	м2	6,15	29	50,6
Ущільнювачі
234	м	1,40	328	72,6
Обладнання тепло пункту
220,7	кВт	26,8	5 910	120,1
Загальна вартість ЗЕЗ у будівлі, К			7 467
Питома вартість інвестицій для економії 1 МВт-год				115,4	USD/ Мвт-год
Питома вартість інвестицій на 1 м2 загальної площі				8,4	USD/м2

Економія та вартість заходів з енергозбереження

	2000 р.	Середній за наступні 15 років
Прогнозний тариф, USD/МВт-год	10,68	14,44
Прибуток від впровадження енергозберігаючих заходів П, USD/рік	54,3 х 10,68 = 580	54,3 х 14,44 = 784
Строк окупності всіх ЗЕЗ, Ток = К(1+Ен)/П, років	7 467(1+0,06)/ 580 = 13,6	7 467(1+0,06)/784= = 10,0

Зведений економічний аналіз заходів з енергозбереження

Для розрахунку періоду простої окупності заходів з енергозбереження були вибрані два значення тарифів на теплоенергію:

- тариф 2000 року - 10,68 USD/МВт-год;

– середній річний тариф за 15 років експлуатації обладнання -

14,44 USD/МВт-год.

Величину експлуатаційних витрат до і після впровадження енергозберігаючого проекту приймаємо незмінною.

Кіль–кість	Одиниця	Загальна економія енергії				Загальна варт., монтажу (USD)	Строк окупності (років), Ток *
		Економія енергії (МВт-год/рік)	Економія коштів (USD/рік)
			10,68	14,44			10,68	14,44
			USD/ МВт-год	USD/ МВт-год			USD/ МВт-год	USD/ МВт-год
Енергоаудит та проектування
1	Кожн.					1 200
Радіаторні рефлектори
5	м2	0,6	6	8		29	4,9	3,7
Ущільнення V-подібне
234	м	4,5	48	65		328	7,2	5,3
Обладнання тепло пункту
220,7	кВт	49,2	525	711		5 910	11,9	8,5
Всього в будівлі		54,3	580	784		7 467	13,6	10,0

Коментарі

Для зменшення строків окупності проекту необхідно провести роботи по утепленню огороджуючих конструкцій та знизити теплоспоживання будівлі.

В.3 Визначення економічного ефекту при реконструкції ділянки тепломережі ГВП з використанням попередньо ізольованих пінополіуретаном труб

Проведена реконструкція ділянки тепломережі ГВП діаметром 150 мм довжиною 264 м з використанням труб попередньо ізольованих пінополіуретаном, що дає змогу зменшити тепловтрати крізь ізоляцію.

Тривалість опалювального сезону 180 діб, середня температура – - 1С. Температурний графік тепломереж – 150/70 С.

Фактичні тепловтрати, визначені за результатами енергоаудиту складають 268,012 Гкал.

Середньорічна температура теплоносія у опалювальний період – 84/48С, у неопалювальний – 70/30 С.

Середньорічна температура теплоносія

у подавальному трубопроводі = 77 С;

у зворотному = 39С.

Середньорічна різниця температур t = - 5 = 53С.

Згідно розрахунку річна норма тепловтрат тепломережі попередньо ізольованих труб 150 мм при t = 53 С складає q_н = 57 ккал/(м год).

Тому для труб з ізоляцією з пінополіуретану загальні тепловтрати за рік дорівнюватимуть Q_пп = 264 · 24 · 360 · 57 = 130,014 Гкал.

Зменшення тепловтрат за рік становить

Q = 268,012 – 130,014 = 138 Гкал.

Вартість 1 Гкал теплової енергії у вигляді гарячої води в м. Києві складає 155 грн/Гкал.

Прибуток за рахунок зменшення тепловтрат складає

П = 138 · 155 = 21,39 тис. грн

Загальна вартість проектних, будівельних і монтажних робіт згідно кошторису складає К = 243,4 тис. грн.

Визначаємо рентабельність з прибутку R_р за формулою (10.8). Експлуатаційні витрати у цьому випадку відсутні.

R_р = 21,39/243,4 = 0,088

Термін окупності проекту згідно формули (10.10) складає:

Т_ок = 243,4(1+0,06)/21,39 = 11,4 років.

61