6.2 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на теплопостачальних підприємствах

Витрати паливно-енергетичних ресурсів котельнями комунальної теплоенергетики в Україні складають щорічно понад 8,0 млн. т.у.п., з яких майже 80% – це природний газ, біля 10% – мазут і біля 10% – вугілля.

За останні 5 років споживання теплової енергії на потреби житлово-комунального господарства підвищилося майже на 7%.

За оцінками фахівців значне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів в галузі можливе за умови реконструкції з обсягом фінансування біля 2 млрд. грн. (в цінах 2002р.). Ці кошти можуть надходити за рахунок револьверного механізму енергозбереження, за рахунок інвестиційних проектів з зовнішнім фінансуванням та за рахунок механізмів спільного впровадження зі зниження викидів парникових газів у довкілля.

Поряд з розвинутими потужними джерелами теплової енергії на базі ТЕЦ, районних і квартальних котелень, теплопостачання населення та інших споживачів здійснюють біля 11 тисяч котелень малої (до 3 Гкал/год) потужності, які виробляють біля 15% загального обсягу теплової енергії, виробленої теплопостачальними підприємствами комунальної форми власності.

Основне та допоміжне обладнання значної кількості комунальних котелень (біля 25%) вичерпало допустимі терміни експлуатації і суттєво перевищує 20 років. В цих котельнях експлуатуються малоефективні, морально та фізично зношені котли, зі застарілою автоматикою і пальниковими пристроями, що обумовлює значні витрати палива.

Питомі витрати енергоресурсів на виробництво 1 Гкал теплоти на деяких підприємствах складають 185-190 кг.у.п., в той час як за кордоном - 145-150 кг у.п. В циклі виробництва теплової енергії втрати на ряді малоефективних котелень складають близько 30%. Приведення цих витрат до нормативного рівня може скласти щорічну економію до 2,4 млн. т у.п.

Крім витрат ПЕР котельним агрегатом на виробництво теплоти, додатково втрачається пальне на власні потреби котельні. Ці витрати за нормами складають від 2,3% до 9,6% від номінального навантаження, але фактично вони майже вдвічі перевищують розрахункові значення, що пояснюється низькою якістю розігріваємого мазуту, зношеністю обладнання та іншими об'єктивними факторами. Слід зазначити також, що різні види палива суттєво впливають на сумарні показники циклу. Так цикл вироблення теплової енергії при спалюванні вугілля програє газовому вже в частині теплоти, що інвестувалася. Енерговитрати на видобуток, транспортування, збагачування, гранулювання, розморожування вугілля майже вдвічі перевищують аналогічні інвестиції в газовому циклі і можуть досягати 35-45% теплотворної спроможності.

Розглянемо більш детально реальні втрати в циклі виробництва та споживання енергії, а також можливі методи їх зменшення.

Спалювання палива в залежності від топочного пристрою, пальника, типу змішування і т.д. характеризується рівнем хімічного та механічного недопалу, а потім топковим теплоз'ємом.

Враховуючи втрати в котельному агрегаті за рахунок хімічної, механічної неповноти спалення та з газами, що відходять, слід відзначити, що для найбільш ефективних котлів комунального господарства таких як, наприклад, жаротрубні серії ВК ця величина складає 10-12%, а для найменш ефективних, таких як НІІСТУ-5, Універсал та ін. - досягає 35%. Середній відсоток втрат в 20-25%, з урахуванням інвестованої енергії, фактично забезпечує те, що з теплоносієм з заданими параметрами із котельні виходить лише 45-50% енергії.

У зв’язку із незадовільним станом теплових мереж комунальної енергетики втрати в мережах в залежності від їхньої довжини знаходяться в межах від 8 до 25% і більше.

Зменшення втрат у теплових мережах можливо за рахунок:

– встановлення попередньо ізольованих труб на 7-20%;

- встановлення децентралізованих котелень - 9-25%;

- встановлення приладів обліку з регулюванням - 2-6%;

- заміщення чотиритрубної системи теплопостачання на двотрубну з використанням сучасних пластинчатих бойлерів - 12-25%.

Доведення питомих витрат енергоресурсів у галузі на виробництво 1 Гкал теплоти до 150 - 160 кг у. п. та відповідного зменшення викидів парникових газів у довкілля у системі одержання теплоти (котельний агрегат) можливо досягти за допомогою впровадження нових технологій, в т.ч. за рахунок:

- попереднього підігріву палива на 2%;

- емульгування рідкого палива - 5%;

- газифікації вугілля - 7%;

- гранулювання вугілля - 4%;

- підігріву повітря - 8-9%

- зволоження дуттєвого повітря - 1%;

- каталітичного спалення - 7%;

- термохімічного спалення - 2,5%;

- автоматизації процесу - 0,5-1,5%;

- модернізації пальникових пристроїв - 0,5-1%;

- інтенсифікації топкового теплообміну - 5%;

- утилізації теплоти газів, що відходять - 8%.