
- •Методичні рекомендації оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти на підприємствах житлово-комунального господарства
- •1 Загальні положення
- •2 Нормативні посилання
- •3 Терміни та визначення понять
- •4 Позначення та скорочення
- •5 Стан законодавчого забезпечення інноваційної діяльності та передумови проведення заходів по енергоресурсозбереженню
- •6 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів
- •6.1 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на підприємствах з утримання житлового фонду
- •6.2 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на теплопостачальних підприємствах
- •6.3 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів на теплових мережах систем централізованого теплопостачання при їхньому ремонті і заміні
- •6.4 Рекомендації щодо впровадження енергозберігаючих заходів зі зменшення втрат паливно–енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно–каналізаційного господарства
- •7 Фінансування робіт з енергоресурсозбереження
- •8 Розрахунок економії паливно-енергетичних ресурсів
- •9 Показники економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючі проекти
- •9.3.2 Щорічні поточні витрати
- •Існують енергозберігаючі заходи з мінімальними щорічними капітальними втратами, наприклад:
- •9.3.3 Амортизаційні відрахування
- •9.4 Доходи
- •9.5 Нормативний коефіцієнт ефективності
- •10 Розрахунки критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій в енергозберігаючи проекти
- •11 Вибір критерію та прийняття рішення щодо впровадження енергозберігаючих проектів
- •12 Аналіз можливих ризиків і похибок розрахунків економічної ефективності впровадження енергозберігаючих проектів
- •Додаток а перевод показників паливно-енергетичних ресурсів в умовне паливо
3 Терміни та визначення понять
Нижче подано терміни, вжиті в цих Методичних рекомендаціях, та позначених ними понять:
3.1 витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
3.2 дохід – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які сприяють зростанню власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). У цих Методичних рекомендаціях під доходом розуміють збільшення власного капіталу підприємства за рахунок зменшення витрат коштів на придбання паливно-енергетичних ресурсів та зменшення платежів за забруднення навколишнього природного середовища, що досягнуто за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів.
паливно-енергетичні ресурси – сукупність всіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовуються в національному господарстві.
економія паливно-енергетичних ресурсів (енергоресурсозбереження) – відносне скорочення витрат паливно-енергетичних ресурсів, що виявляється у зниженні їх питомих витрат на виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг встановленої якості.
У цих Методичних рекомендаціях під терміном економія паливно-енергетичних ресурсів розуміють відносне зменшення витрат паливно-енергетичних ресурсів, одержане за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів.
експлуатаційні поточні витрати складаються з витрат на енергетичні і матеріальні ресурси, зарплату з відрахуваннями, амортизаційні відрахування та інші платежі.
3.6 енергетичні витрати – витрати паливно-енергетичних ресурсів, необхідних для реалізації технологічного процесу із заданими якісними та кількісними показниками.
3.7 енергозберігаючі заходи – заходи, спрямовані на впровадження та виробництво енергоефективних продукції, технологій та обладання.
3.8 норма амортизації – частка (у відсотках) балансової вартості груп основних фондів, яка має бути віднесена на їх поліпшення і реновацію та зменшення скоригованого прибутку.
3.9 нормативний коефіцієнт ефективності дорівнює нормі дисконтування (приведення різночасних економічних показників до початку розрахункового періоду – тобто до року, який передує початкові будівництва), величина якої приймається залежно від конкретних умов (як правило, відповідає обліковій процентній ставці Національного банку України ).
3.10 термін окупності – період часу, за який інвестиційні витрати на впровадження енергозберігаючого заходу відшкодовуються за рахунок прибутку, одержаного від його реалізації.
3.11 прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
3.12 приведені витрати – видатковий складник ефекту впровадження енергозберігаючих заходів, який зручно використовувати для порівняння ефективності декількох їх варіантів впровадження за умови ідентичності прибуткового складника доходів.
3.13 рентабельність інвестицій за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів – економічний ефект у відносних одиницях (відношення прибутку або доходів до витрат), який відображає частку витрат, що повертається щороку у вигляді прибутку або доходу за рахунок впровадження енергозберігаючих заходів.
3.14 ризик у разі впровадження енергозберігаючого заходу – невизначеність і неоднозначність початкових і подальших техніко-економічних показників, які впливають на майбутній результат і виникають у разі впровадження дорогих енергозберігаючих заходів з тривалим терміном впровадження.
3.15 економічна ефективність енергозберігаючого заходу – економічний ефект від впровадження енергозберігаючого заходу, розрахований на основі його технічних показників.
3.16 підприємства житлово-комунального господарства України –підприємства всіх форм власності (або товариства), які виробляють, транспортують та (або) надають житлово–комунальні послуги.
Визначення решти термінів наведено в тексті Методичних рекомендацій та в нормативних документах, перелічених в розділі 2.